Шість винищувачів британських королівських ВПС Eurofighter Typhoon стоять на рульовій доріжці, двигуни двох з них ревуть, а наземний персонал проводить останні перевірки перед злетом.
Вдалині в літньому серпанку хмара пилу підіймається над будівельним майданчиком другої злітно-посадкової смуги завдовжки 3,5 км, поряд із першою. Гарячий північний вітер шелестить дахами старих та нових ангарів.
Авіабаза “Міхай Когелнічану” (MK) має ім’я прилеглого села, а те, своєю чергою, — ліберального політичного діяча XIX століття Михаїла Когелнічану.
Ця місцина неочікувано перетвориться на найбільшу базу НАТО в Європі, яка перевищує навіть “Рамштайн” у Німеччині.
Російський лідер Володимир Путін виправдовував свою війну в Україні загрозою НАТО європейському флангу Росії. Але у відповідь на його вторгнення натівською шахівницею почали рухатися вперед нові фігури.
Для пілота британських королівських ВПС Чарлі Тагга це третє й останнє відрядження.
“Тут значно більше американської присутності, значно більше інфраструктури, житла, людей та обладнання”, – каже він.
За його словами, повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило як райони, над якими він літає, так і стратегічний стан місії.
2021 року, під час його останнього відрядження на базу, пілоти натівських винищувачів просувалися досить далеко над міжнародними водами у Чорному морі. Але тепер вони міцно прив’язані до 12-мильної зони над територіальними водами Румунії та Болгарії — “щоб уникнути непорозумінь та ескалації з росіянами”.
“Раніше ми були тут як стримувальний фактор для будь-якої російської агресії. Тепер це радше гарантія для інших країн НАТО, як-от Румунія, що ми тут готові їх захищати”, — каже він.
За його словами, з моменту прибуття на базу винищувачі жодного разу не підіймалися на перехоплення російських літаків, хоча у попередніх місіях над Балтикою таке бувало.
“Вони просто пролітають повз – це не суперечить міжнародному праву. Але ми підіймаємо свій літак поряд із літаком супротивника. Це показує росіянам … що ми активні. Ми літаємо на літаках з боєкомплектом, і це дає чіткий сигнал, — каже Тагг. — Крім того, ми отримуємо цінну розвідувальну інформацію: фіксуємо серійні номери літаків та озброєння, яке вони несуть, тому це також додає деталей до загальної розвідувальної картини”.
Пізно ввечері у британському комплексі на базі MK він спостерігає на екранах радарів, як розгортається війна у сусідній Україні.
“Можна побачити, як “Шахеди” заходять до Одеси. Теплові сигнали на землі, куди влучають снаряди, радари, що відстежують літаки як дружні, так і не дуже дружні — все це досить сюрреалістична картина”, — каже пілот.
Хоча натівські винищувачі уникають контактів з росіянами у повітрі без необхідності, відомо про два інциденти над Чорним морем. У вересні 2022 року російський пілот неправильно зрозумів команду наземного управління і мало не збив британський літак-розвідник з екіпажем приблизно із 30 людей.
А у березні 2023 року російський Су-27 навмисно збив американський безпілотник MQ-9 Reaper, що летів з Румунії над міжнародними водами.
З усім тим повсякденне життя на базі MK переважно спокійне.
Перед офісним блоком командира бази Ніколае Крету чайки і ворони збирають врожай з вишневих дерев.
Скотт Ділей з американського чорноморського підрозділу підтримки армії планує матеріально-технічне забезпечення 1840 американських військовослужбовців, які зараз служать на базі.
“Ми намагаємося створити для них домашній затишок, доки вони тут квартируються. Тому база нічим не відрізняється від будь-якого населеного пункту. Просто довкола неї є паркан”, — каже він.
За його словами, американським солдатам важко звикнути до того, що терміни доставки товарів, замовлених інтернетом, у Румунії можуть становити тижні, а не години.
На прощання Чарлі Таг показує мені свій літак.
Поблизу “Тайфун” виглядає потужним, хоча і трохи старим. Але його озброєння, пояснює він, постійно модернізується. Тепер він може скидати три різні типи бомб.
“А ще ми отримуємо нові радари, які дозволять нам виявляти і вражати цілі на більшій відстані”, — каже він.
Нік Торп
ВВС