Росія збирається “уточнити деякі параметри ядерної доктрини”, заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, не уточнивши, як саме зміниться документ.
Ця заява пролунала за кілька днів після зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі, де обговорювали, зокрема, і політику альянсу в галузі ядерного стримування.
На пресконференції генсек НАТО Єнс Столтенберг нагадав, що ця організація об’єднує країни з ядерною зброєю, яку вони модернізують і проводять її випробування, і це відповідь на дії Росії у цій галузі.
ВВС спробувала розібратися в тому, що таке сучасне ядерне стримування в Європі і які наслідки можуть мати ці “уточнення” та “нагадування”.
Можливість застосування Росією тактичної ядерної зброї на війні в Україні обговорюють від початку російського вторгнення в лютому 2022 року. Росія дає для цього привід, переносячи ядерні боєприпаси до Білорусі та влаштовуючи навчання з виведенням ядерних сил на позиції.
Зі свого боку, НАТО хоч і більш помірковано, але відкрито нагадує про існування власної ядерної зброї в Європі і говорить про стримування Росії.
З часів холодної війни, коли йшлося про ядерне стримування, мали на увазі стратегічну зброю — міжконтинентальні ракети та боєголовки, здатні знищити іншу країну.
Але тепер у Європі говорять також про стримування меншого масштабу з використанням тактичної ядерної зброї (ТЯЗ) — зарядів меншої потужності, встановлених на носії з меншим радіусом дії.
Однак, попри такі обмеження, проблем з цим може бути більше. Щонайменше тому, що роль ТЯЗ у сучасній війні, кількість та призначення не дуже чітко прописані.
Стримування
У складі НАТО є три країни зі стратегічною ядерною зброєю – США, Велика Британія та Франція.
Крім того, США розміщують тактичну ядерну зброю в п’яти державах-членах НАТО в рамках угод про Спільні ядерні місії.
Вважають, що американські тактичні ядерні бомби зберігаються в Бельгії, Нідерландах, Італії, Німеччині та Туреччині. Ця зброя перебуває під американським контролем, і війська цих країн не можуть її застосувати без дозволу американців.
Тактична ядерна зброя може бути у Франції. У доповіді “Французьке ядерне стримування”, підготовленій Бібліотекою Палати громад британського парламенту 2020 року, йдеться, що Франція на той момент мала менше ніж 300 ядерних боєголовок – усі були розгорнуті та у робочому стані.
“Ядерне стримування Франції містить компоненти підводного та повітряного базування, що забезпечує їй як стратегічні, так і тактичні ядерні можливості”, – йшлося в документі.
Про те, що в країнах НАТО стримування забезпечує не лише стратегічну зброю, а й ТЯЗ, розміщену в Європі, багато говорили й раніше. Але останніми роками про це згадують дедалі частіше, особливо після низки заяв російського керівництва, перевезення тактичної зброї до Білорусі та демонстративних навчань тактичних ядерних сил.
12 червня 2024 року генсек Альянсу Єнс Столтенберг, виступаючи на брифінгу перед початком зустрічі міністрів оборони НАТО, пов’язав ядерне стримування з російською активністю.
“Ядерне стримування НАТО — наша головна гарантія безпеки, наше головне стримування — це те, що протягом багатьох років розвивалося в угодах про Спільні ядерні місії, де Сполучені Штати мають ядерну зброю в Європі […] Те, що ми бачили в останні роки чи місяці — це небезпечна ядерна риторика з російського боку. Ми бачили, що Росія оголосила про розміщення ядерної зброї в Білорусі, і ми також бачили ще кілька навчань, ядерних навчань з російського боку”, – сказав він.
За п’ять днів до цього, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі, президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія використовує тактичну ядерну зброю як інструмент стримування стосовно європейських країн.
“Наша тактична ядерна зброя втричі потужніша, у чотири рази, ніж американські бомби проти Хіросіми та Нагасакі. У нас за кількістю їх у рази більше на європейському континенті. І навіть якщо американці привезуть свої зі США, у нас все одно в рази більше. Ну якщо дійде, не дай Боже, до чого б дуже не хотілося, я перехрещуся. Ось ви сказали скоротити жертви, а вони можуть зрости до нескінченності”, — сказав він.
Нестратегічна зброя
Тактичну ядерну зброю також заведено називати “нестратегічною”, і це формулювання, можливо, точніше, оскільки не існує жодного чіткого визначення ТЯЗ — тактичною вважається вся ядерна зброя, яка не є стратегічною.
Поки що не домовилися про те, зброю якоїсь потужності та дальності можна офіційно вважати тактичною.
ТЯЗ у різний час була представлена у великій кількості різних видів. Ядерними можуть бути балістичні та крилаті ракети наземного, повітряного та морського базування, артилерійські снаряди, торпеди, є й зовсім екзотичні міни та зенітні ракети.
Тактична ядерна зброя, на відміну від стратегічної, взагалі не була предметом регулювання міжнародними угодами. Не існує також договорів, які б регулювали і засоби її доставки.
У 1987 році СРСР та США підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Він забороняв виробляти, випробовувати та розгортати ракети з дальністю від 500 до 5000 км (середньої дальності) та від 150 до 500 км (малої чи меншої дальності).
Така дальність дії, ймовірно, стосувалась і ядерних ракет. Але Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності не враховував ТЯЗ, дальність якої часто була меншою за 500 км, пояснив ВВС на правах анонімності російський фахівець в сфері стратегічних ядерних сил. Тому вважати, що цей документ якось регулював ТЯЗ, складно.
29 травня 1990 року президенти СРСР і США Михайло Горбачов і Джордж Буш-старший домовилися про скорочення тактичних ядерних озброєнь у Європі та зниження їхньої боєготовності, але це були односторонні ініціативи, а не двосторонній договір.
17 вересня 1991 року Буш заявив про вивезення на територію Сполучених Штатів усіх артилерійських снарядів та боєголовок тактичних ракет з їх подальшою ліквідацією, зняття ТЯЗ з кораблів, підводних човнів та морської авіації, а також про знищення частини боєголовок морського базування.
Російське МЗС згодом також заявило про виконання Росією своїх зобов’язань, зокрема більш ніж 50-відсоткове скорочення ядерної зброї для тактичних ракет та авіації ВМФ, ракет ППО та авіабомб.
Щоправда, їхня загальна кількість залишалася невідомою.
Рівень невідомості ілюструє онлайн-довідник “Статус світових ядерних сил”, який випустила “Федерація американських вчених” (американська неурядова організація, яка займається, зокрема, дослідженнями в галузі контролю за ядерними озброєннями).
Згідно з цим довідником, США можуть мати на озброєнні в розгорнутому стані 100 одиниць тактичних ядерних боєприпасів, найімовірніше авіабомб B61.
Щодо інших країн, включно з Росією, – інформації немає. Якщо вірити Володимиру Путіну, “їх у рази більше на європейському континенті, і навіть якщо американці привезуть свої із США, їх все одно в рази більше”.
Однак, як і у випадку з американськими арсеналами, жодні незалежні джерела підтвердити це не можуть.
На відміну від ТЯЗ, стратегічна ядерна зброя була предметом контролю у рамках виконання договорів про скорочення наступальних озброєнь, в яких прописували не лише граничні рівні, а й взаємні інспекції на ядерні об’єкти.
Небезпечна слабкість
Оскільки тактична ядерна зброя призначена не для знищення держав супротивника, а для використання на полі бою, то її порівняно мала потужність – одна з важливих характеристик.
Однак, як зазначають військові експерти, порівняно мала потужність ТЯЗ небезпечна тим, що політики чи військові можуть ухвалити рішення про її застосування, оскільки думатимуть, що це не спровокує повномасштабну ядерну війну.
“Водночас низка тактичних боєприпасів мають заряди, які за потужністю дорівнюють, а іноді й переважають заряди стратегічних систем”, — пояснив ВВС інший російський експерт, який також побажав залишитися неназваним.
Це стосується зокрема російських тактичних ядерних боєприпасів, потужність деяких з них може бути досить високою.
Якщо брати до уваги слова Володимира Путіна про те, що російська тактична ядерна зброя “втричі потужніша, у чотири рази, ніж американські бомби проти Хіросіми та Нагасакі”, то її потужність може бути від 50 до 80 кілотонн.
При цьому США, модернізуючи свої ядерні бомби, прагнуть якраз знизити їхню потужність, підвищивши при цьому точність.
Остання модифікація американської авіабомби В61-12 використовує заряд зі змінною потужністю – від 0,3 до 50 кілотонн.
Однак цей недолік ТЯЗ, про який багато говорили експерти, якраз коментують у НАТО, постійно нагадуючи, що питання щодо застосування обговорюються колективно, і до цього процесу залучені політики.
І в Росії, і в НАТО кажуть, що умови застосування ядерної зброї визначені доктринальними документами, які відкриті та доступні для вивчення.
Зміна політики
Роль тактичної ядерної зброї, на відміну від стратегічної, тривалий час залишалася утилітарною — її розглядали як ефективний засіб ведення війни, де основною зброєю будуть звичайні озброєння.
Іншими словами, і в США, і в СРСР її вважали потужнішою артилерією, завдання якої, наприклад, розчистити дорогу для танкового наступу. Як варіант, на морі ядерною ракетою можна було знищити групу військових кораблів.
Не бувши, по суті, частиною стратегічного стримування, у свідомості військових вона не була повністю забороненим засобом, на відміну від стратегічної зброї. Стратегічні арсенали призначалися не для війни, а для того, щоб стримувати війну.
Ставлення до тактичної ядерної зброї з часом змінювалося, і тепер вона стала компонентом ядерного стримування, зберігши при цьому свої недоліки — певну непрозорість арсеналів, і навіть порівняно невелику потужність деяких систем.
Зміна щодо ТЯЗ відбулася раніше, але найбільшим чинником, який, власне, спричинив прискорене будівництво європейської системи стримування ТЯЗ, стало російське вторгнення в Україну.
24 березня 2022 року на своєму позачерговому саміті Північноатлантичний альянс вирішив значно посилити свою “довгострокову позицію стримування та оборони”, а також розробити “повний спектр готових сил та можливостей, необхідних для підтримки надійного стримування та оборони”. Це стосувалося всіх видів зброї масового ураження, включно з ядерною.
На Вільнюському саміті 2023 року країни-члени НАТО вкотре підтвердили, що зроблять все необхідне задля надійності, ефективності, безпеки та захищеності місії ядерного стримування.
Це передбачає модернізацію ядерного потенціалу НАТО та “оновлення планування для підвищення гнучкості та адаптивності ядерних сил Альянсу”.
І Росія, і НАТО наполягають на оборонному характері своїх ядерних сил, на чіткому політичному контролі та дотриманні доктринальних документів.
Але при цьому і НАТО, і Росія вдосконалюють свої арсенали, відкрито проводять навчання, нарешті все частіше говорять про це на офіційному рівні та в пресі.
Тому постає питання…
…Чи є ймовірність ядерної війни у Європі
У російській пресі час від часу з’являються матеріали про гіпотетичні сценарії першого застосування ядерної зброї з боку НАТО чи України.
Деякі коментатори, зокрема, вказували, що серед винищувачів F-16, які передадуть Україні західні країни, будуть і літаки з Нідерландів – країни, яка бере участь в американській програмі Спільних ядерних місій.
Нідерланди переводять свої ВПС на нові винищувачі F-35, які на початку червня отримали можливість нести ядерні боєприпаси, а старі F-16 дійсно передадуть Україні.
Але ця передача обумовлена не властивостями винищувачів, а тим, що їх мають Нідерланди (а також Бельгія, Норвегія та Данія — країни, які також пообіцяли свої літаки Україні).
Керівництво НАТО зазвичай наголошує, що ядерна зброя, якою володіють її країни, може використовуватись тільки для оборони.
Виступаючи на форумі в Петербурзі та говорячи про те, що Росія завжди керуватиметься ядерною доктриною, Володимир Путін розмірковував про можливості систем попередження, про ракетний напад Росії та США, а також про те, чи американці захищатимуть Європу в ядерному протистоянні з Росією.
І це не вперше, коли Путін відкрито говорить про можливе протистояння із Заходом.
Втім в НАТО вважають, що насправді Росія не має наміру застосовувати ядерну зброю.
“Ми вважаємо малоймовірним, щоб Путін застосував ядерну зброю у цьому конфлікті. І ми не маємо інформації про те, що він вирішив застосовувати цю чи іншу зброю масового ураження, хімічну, біологічну чи радіоактивну. Але водночас російська риторика залишається досить небезпечною. Ми вважаємо безвідповідальним для керівника будь-якої ядерної держави [вимовляти такі слова] у цьому контексті”, – сказав ВВС представник НАТО.
У Києві тим часом вважають інакше. Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Литвиненко в інтерв’ю Times сказав, що не виключає, що Путін може застосувати тактичну ядерну зброю, якщо російська армія зазнає поразки в Україні.
Російський військовий експерт, який говорив з ВВС на умовах анонімності, сказав, що не варто недооцінювати рішучість Кремля.
“Я не дуже розумію, на чому ґрунтується така впевненість. Ми впевнені, що Путін не застосує ядерну зброю… Чому?” – сказав він.
Павло Аксьонов
ВВС