Зростаючі можливості України з нанесення повітряних ударів знищують російську протиповітряну оборону в Криму і роблять окупацію півострова все більш неприйнятною, пише Олівія Янчик.
Поєднання української винахідливості з ракетами дальнього радіусу дії, наданими Заходом, робить російську окупацію Криму все більш неспроможною. Подальше послаблення позицій Росії на Кримському півострові є серйозним ударом по престижу Кремля, який також має потенційно серйозні практичні наслідки для майбутнього війни.
Протягом останніх тижнів довгоочікувані поставки американських ракет дозволили Україні активізувати кампанію повітряних ударів по російських засобах протиповітряної оборони та інших військових цілях по всьому окупованому півострову. Це є продовженням попередньої серії безпілотних і ракетних атак на російський Чорноморський флот, які змусили більшість військових кораблів Путіна відступити з Криму до відносно безпечного Новоросійська в Росії (і в Карибському басейні).
Повідомлення про нові повітряні удари української авіації по російських військових об’єктах у Криму стали майже щоденним явищем. Наприклад, 10 червня Україна заявила, що завдала удару по трьох передових російських системах протиповітряної оборони. Серед інших важливих цілей – російські аеродроми, радари, командні пункти і центри зв’язку. Більшість нещодавніх атак стали можливими завдяки постачанню ракет ATACMS зі США в рамках законопроекту про військову допомогу, який був нарешті ухвалений Конгресом у квітні після багатомісячних затримок.
На додаток до постійного виснаження оборонного потенціалу Росії, Україна також має намір ізолювати Крим, націлившись на логістичні зв’язки Кремля з окупованим півостровом. За даними Міністерства оборони Великої Британії, українські повітряні удари наприкінці травня пошкодили дві залізничні переправи на кримському боці Керченської протоки, що тимчасово вивело їх з ладу. Це стало значним ударом, оскільки Москва стала покладатися на ці поромні переправи для постачання своєї армії в Криму після серії українських атак на Кримський міст, що з’єднує півострів з Росією.
Як повідомляється, нещодавній напад України на поромну переправу змусив Росію відновити транспортування військових вантажів і палива через вразливий Кримський міст. Москва намагалася захистити міст від можливого нападу, розгорнувши серію барж на додаток до існуючих потужних оборонних споруд. Однак очевидна легкість, з якою Україна змогла вразити російські системи протиповітряної оборони і логістичні центри по всьому Криму, змусила декого припустити, що руйнування Кримського мосту тепер може бути лише питанням часу.
Кремль, схоже, добре знає про цю вразливість. Протягом останнього року російські інженери будують низку залізничних ліній, що проходять з самої Росії через окуповані регіони материкової України вздовж узбережжя Азовського моря до Криму. Це має допомогти Москві підтримувати зв’язок з півостровом і постачати російські війська на півдні України, але нові залізничні маршрути також слугуватимуть ключовими мішенями для українських ракет і диверсантів.
Зараз очевидно, що зростаючі можливості України з нанесення повітряних ударів ставлять російські окупаційні війська в Криму в скрутне становище. Використовуючи крилаті ракети, надані Заходом, і військово-морські безпілотники вітчизняного виробництва, Україна вже досягла успіху, змусивши більшу частину Чорноморського флоту Росії вийти з рідного порту Севастополя в Криму. Це також обмежило можливості російських військових кораблів діяти в західній частині Чорного моря.
Зараз триває наступний етап цих зусиль, коли Україна методично виснажує російську протиповітряну оборону і наражає весь півострів на небезпеку подальших атак. Очікується, що Україна отримає перші винищувачі F-16 в найближчі місяці, що створить підґрунтя для більш широкої повітряної кампанії проти вцілілої російської військової інфраструктури по всьому Криму. З розгромленою протиповітряною обороною і лініями постачання під загрозою, російська армія в Криму може незабаром зіткнутися з усвідомленням того, що її позиція більше не є стійкою.
Погіршення становища Росії в Криму є дуже особистим приниженням для Владіміра Путіна. Захоплення півострова у 2014 році ознаменувало початок російського вторгнення в Україну і досі вважається найбільшим досягненням за весь час правління Путіна. З огляду на це, він, швидше за все, буде чинити опір закликам скоротити російську військову присутність у Криму, якщо це не буде абсолютно необхідним. Тим не менш, вже зрозуміло, що Крим більше не є “непотоплюваним авіаносцем”, яким він був колись. Натомість він стає слабкою ланкою у російському вторгненні, яку Україна продовжуватиме використовувати.