У Франції головним тріумфатором виборів до Європарламенту став лідер ультраправих Жордан Барделла — 28-річний кумир молоді із зовнішністю кінозірки, бездоганними манерами та блискучою посмішкою.
Його партія “Національне об’єднання” набрала вдвічі більше голосів, ніж правоцентристське “Відродження” Макрона, змусивши президента розпустити парламент та оголосити дострокові вибори. У чому феномен популярності Жордана Барделла, котрий у липні може стати прем’єр-міністром?
“Я все дитинство спостерігав, як мама ледь-ледь зводила кінці з кінцями, особливо до кінця місяця”, — розповідав Жордан Барделла в одному з телеінтерв’ю два роки тому, підкреслюючи, що, на відміну від Еммануеля Макрона, його партія ніколи не втрачала зв’язку з народом.
Себе він з гордістю називає “французом змішаного походження”, і його особиста історія сильно допомогла не лише створенню його політичного образу, а й трансформації сприйняття ультраправих, голосування за яких перестало бути у французькому суспільстві чимось ганебним.
Життя у гетто та навчання у приватній школі
Жордан Барделла народився 13 вересня 1995 року в Сен-Дені — неблагополучному паризькому передмісті, населеному переважно іммігрантами арабського та африканського походження. Його мати Луїза емігрувала до Франції з Італії у 1960-ті роки. Його батько Олів’є теж має частково іммігрантське (алжирське) коріння.
Барделла ріс у соціальному житлі – в похмурій муніципальній багатоповерхівці, якими забудований Сен-Дені. Його батьки розлучилися, коли Жордану було два роки. Сина виховувала мати, яка працювала помічницею в дитячому садку і жила від зарплати до зарплати.
Щоправда, його дитинство все ж таки не було повним поневірянь, як це намагаються представити він сам і його піарники.
Його батько після розлучення переїхав із Сен-Дені до більш благополучного району і став успішним торговцем автоматами з продажу прохолодних напоїв. Він забирав сина двічі на тиждень, возив його на канікули за кордон і оплатив його навчання у приватному католицькому ліцеї Сен-Жан-Батіст-де-ла-Салль.
Восени 2005 року 10-річний Барделла став очевидцем масових заворушень, які охопили Сен-Дені після смерті двох підлітків північноафриканського походження. Вони загинули від удару струмом у трансформаторній будці, де ховалися від поліції.
Підпали автомобілів, погроми магазинів і сутички з поліцейськими, що тривали майже три тижні, за словами Барделла, стали його першим політичним спогадом і у 16 років підштовхнули його до вступу до ультраправого “Національного фронту”.
“Я розглядаю ці райони як території, втрачені для Французької Республіки. Тут панують імміграція, бідність та злочинність, наркоторговці у балаклавах промишляють біля житлових будинків. Я натикався на них, коли намагався увійти до нашого”, — розповідав він.
Барделла неохоче згадує школу, мабуть, тому що навчання у престижному ліцеї не надто гармонує з його іміджем вихідця із суворих кварталів. Але забувати про цей бік його життя не варто, враховуючи роль, яку приватна школа могла зіграти у формуванні його кола спілкування, світогляду та, що так важливо для політика, ораторської майстерності.
У ліцеї навчалися і діти іммігрантів — успішних і асимільованих, які, як і його сім’я, прийняли французьку культуру та спосіб життя. Цим цінностям, переконаний Барделла, загрожує розгул ісламізму в таких кварталах, як Сен-Дені.
Можливо, саме це рідкісне поєднання досвіду життя в бідному іммігрантському районі та виховання у дорогій приватній школі вплинуло як на його погляди, так і на вміння ефективно доносити їх до аудиторії.
Жордан Барделла з відзнакою закінчив ліцей і вступив до Сорбони вивчати географію, де, втім, довго не затримався — на третьому курсі він кинув навчання, вирішивши повністю присвятити себе діяльності в Національному фронті.
Нове обличчя французьких ультраправих
Він опинився там у найкращий час. Марін Ле Пен, яка очолила партію в 2011 році, якраз коли до неї вступив 16-річний Барделла, намагалася позбутися одіозної спадщини, яку залишив її батько, засновник “Національного фронту” Жан-Марі Ле Пен. При ньому партія сприймалася як антисемітська, антиісламська, расистська та небезпечна для демократії.
Барделла, харизматичний, гарно одягнений і акуратно причесаний (його порівнювали з Кеном, бойфрендом ляльки Барбі), з м’яким голосом та бездоганними манерами, виявився ідеальним втіленням нового іміджу партії та абсолютним хітом у молодої аудиторії. Тобто саме тією людиною, яка була потрібна Марін Ле Пен, щоб донести до народу її головний меседж: ми не расисти, а “нормальна опозиційна партія”, яка захищає інтереси простих французів.
У 19 років Жордан Барделла став секретарем відділення “Національного Фронту” у Сен-Дені, 2015-го був обраний до регіональної ради Іль-де-Франс. А на президентських виборах 2017 року 22-річний Барделла вже увійшов до передвиборчої команди Марін Ле Пен.
Барделла став важливим складником ребрендингу “Національного фронту”, спланованого Марін Ле Пен. Його юнацький ентузіазм та її багаторічний політичний досвід дозволили їм сформувати потужний тандем, що дав нищівний електоральний ефект.
“Вони чудово доповнюють один одного”, — каже Філіп Марлієр, професор французької політики в Університетському коледжі Лондона, додаючи, що Барделла зміг навести глянець на репутацію “Національного фронту”.
“Ніколи ще так багато французів не вважали партію Ле Пен абсолютно легітимною, — зазначає Стюарт Шо, директор із опитування соціологічної групи Vérian. — З погляду громадської думки, це зміна парадигми. Люди більше не звертають уваги на расистські та антисемітські ідеї, пов’язані із засновником партії”.
TikTok-сенсація та любитель селфі
Барделла приніс партії, яку традиційно підтримувало старше покоління, мільйони голосів молодих виборців, незадоволених високими цінами, безробіттям, неможливістю купити житло та планувати майбутнє.
Він розмовляє з ними їхньою мовою та їхніми платформами — Барделла став зіркою TikTok, де має 1,6 млн підписників. У коментарях до його постів — освідчення в коханні, доречніші для шанувальників зірок поп-музики та кіно.
Як пояснює в інтерв’ю Politico Ромен Фарж’є, дослідник з Університету Монпельє, ця тактика успішна, тому що “ліві не вміють робити меми”.
Відеоролик, на якому Барделла з Марін Ле Пен перед європейськими виборами йдуть полем у білосніжних сорочках, і Ле Пен просить проголосувати за Жордана Барделла, щоб “подарувати Франції гарну перемогу”, за два дні набрав на його акаунті понад 6 млн переглядів.
Le Monde розповідає про 17-річних француженок Жюлі та Лорне, які поки що не могли через вік голосувати на європейських виборах, але вирушили 1 травня до Перпіньяна на зустріч Барделла з виборцями, щоб сфотографуватися зі своїм кумиром.
У селфі Барделла своїм шанувальникам ніколи не відмовляє. Одна година – зустріч із виборцями, одна година – сесія селфі, розповідає кореспондент французького видання Euractiv про те, як відбувався захід за участю Барделла у Руайані.
Його популярність у Франції не викликає сумнівів: Барделла став єдиним політиком у списку 50 найпопулярніших французів, складеному Le Journal du Dimanche. За даними опитування Ipsos, на європейських виборах за нього збиралися голосувати близько третини молодих людей віком від 18 до 24 років.
“Він молодий, амбітний, близький до нас. Людина, яка нам потрібна, — захоплюється 23-річний Луї Верньо. – Для молоді він майбутнє Франції. Наш рятівник”.
“Привид” Європарламенту та “ідеальний зять”
Програвши Макрону президентські вибори 2017 року, Марін Ле Пен перейменувала “Національний фронт” на “Національне об’єднання”. 2018-го Жордан Барделла очолив його молодіжне відділення.
А 2019-го до нього прийшов перший великий успіх — на виборах до Європарламенту партія Ле Пен посіла перше місце, і 23-річний Барделла став євродепутатом.
Щоправда, у Європарламенті його бачили рідко — ліва євродепутатка Манон Обрі назвала його “парламентарієм-примарою” за те, що він за п’ять років майже не з’являвся на засіданнях.
Натомість у Франції він продовжував стрімко набирати популярності.
Незабаром після європейських виборів він увійшов до виконавчого бюро партії та став другим головою. А 2022 року Марін Ле Пен офіційно передала йому лідерство — 27-річний Жордан Барделла став її наступником та президентом “Національного об’єднання”.
Втім, Марін Ле Пен анітрохи не відійшла від справ — усі ключові рішення в партії ухвалюються нею, але вона хоче зосередитися на головному призі — президентських виборах 2027 року.
Хоча не всім подобалося стрімке сходження Барделла до вершин партійного успіху, Марін Ле Пен, яка ласкаво називала його “левеням”, завжди люто захищала свого протеже від нападок.
Преса називала його “ідеальним зятем” Ле Пен, причому він майже ним став і в буквальному сенсі — Барделла був у романтичних стосунках із племінницею Марін Ле Пен Нолвен Олів’є, вони розлучилися незадовго до європейських виборів.
“Пустушка із завченими фразами”
Критики дорікають йому за брак ерудиції, відсутність власної думки з ключових питань, брак знань у галузі світової економіки та політики та загалом у тому, що за його стилем немає жодної суті.
Паскаль Юмо, колишній голова відділу комунікацій “Національного об’єднання”, який навчав Барделла для спілкування зі ЗМІ, описує його як людину, яка “завчено повторює формули Ле Пен”.
“Він був пустушкою, дуже обмеженою людиною. Добре тримався, але мало що розумів у тому, що відбувається у Франції чи світі”, — каже Юмо.
“Над його легкістю, ентузіазмом, який ви сьогодні спостерігаєте, нам довелося працювати місяці та місяці”, — розповідає Юмо, додаючи, що навіть блискуча усмішка та невимушені привітання Барделла — результат ретельного тренінгу.
Барделла не був помічений у скандалах до початку цього року, коли телекомпанія France 2 заявила, що він нібито мав анонімний обліковий запис у “Твіттері”, на якому з 2015 по 2017 рік публікував расистські пости. Барделла заперечив, що обліковий запис належав йому, а його партія пригрозила власникам каналу судовим позовом.
Зміна вивіски, але не зміна суті
Аналізуючи відполірований імідж “Національного об’єднання”, політологи вказують, що ідеї ультраправих насправді не змінились. Це все ті ж самі, лише переупаковані, заяви про небезпеку неконтрольованої імміграції, про те, що корінні французи повинні мати привілеї при отриманні соціальних допомог та житла, про те, що у Франції панує “варварська” обстановка, і час для порятунку нації спливає.
“Я думаю, що найбільша загроза, яка стоїть сьогодні перед нашою нацією, — це радикальний іслам, політичний іслам, який є п’ятою колоною. Він хоче завоювати Францію та французьке суспільство та нав’язати свої заборони всім французам. Деякі люди змирилися з цим, я — ні”, — ці слова Жордана Барделла на нещодавній зустрічі з виборцями зустріли овації.
Прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь під час теледебатів дорікнув Барделлу, що його партія виступає проти Євросоюзу, і Європа йому не цікава.
Барделла заперечив: “Я не проти Європи. Я проти того, як Європа функціонує зараз”.
Соціаліст П’єр Жуве вважає, що Барделла хоче створити “Європу із огорожами з колючого дроту”.
І хоча його партія не виявляє расизму відкрито, на думку Жуве, вона “завжди має на увазі, що ворог — це іноземець, північноафриканець чи мусульманин, який винен у труднощах французів”.
“Девіз ультраправих — національний суверенітет, і вони відкидають усе, що може йому загрожувати, тобто і ЄС, і НАТО, — каже Жан-Ів Камю, фахівець із ультраправих із паризького аналітичного центру Fondation Jean Jaurès. — Вони не визнають ні Міжнародного кримінального суду, ні Європейського суду з прав людини. Вони хочуть розвалити ЄС ізсередини».
До вторгнення Росії в Україну Марін Ле Пен часто критикували за симпатії до Володимира Путіна, але після лютого 2022 вона виступила із засудженням російської агресії. Барделла також засудив війну в Україні, хоча “Національне об’єднання” утрималося від голосування в Європарламенті під час обговорення військової допомоги Києву.
Ставки зроблено
Розпустивши парламент і оголосивши дострокові вибори, Макрон зробив ставку на те, що французькі виборці, побачивши за блискучою обгорткою справжнє обличчя “Національного об’єднання”, почувши його радикальну антиіммігрантську риторику, злякаються від перспектив влади в руках ультраправих і не проголосують за них на виборах .
Але Макрон може прорахуватися.
Недавнє опитування Vérian показало, що вперше з 1984 року більше французів вважають, що “Національне об’єднання” не становить небезпеки (45%), ніж вважають, що воно становить небезпеку (41%).
Згідно з іншим недавнім опитуванням, “Національне об’єднання” виграє дострокові вибори та отримає від 235 до 265 місць у Національній асамблеї (зараз у партії 88 місць). І тоді Жордан Барделла стане прем’єр-міністром Франції.
Але після того, як розраховує Макрон, спрацює друга ставка. На посаді прем’єр-міністра Барделла “наламає дров” через некомпетентність та відсутність досвіду, і до президентських виборів 2027 року дискредитує не лише себе та свою партію, а й поставить хрест на амбіціях Марін Ле Пен виграти президентські вибори.
Це може спрацювати. Але якщо Барделла раптом виявиться успішним прем’єр-міністром, він може затьмарити Марін Ле Пен, і не виключено, що “Національне об’єднання” захоче висунути його кандидатом у президенти, а не її. Тим більше, що вона вже програвала на трьох виборах, а на Барделла працює щонайменше те, що його прізвище — не Ле Пен.
Паскаль Юмо, який допомагав відточувати публічний образ Барделла, сказав New York Times: “З 17 років він мав одну мету — стати прем’єр-міністром і президентом. І я не думаю, що хтось зможе йому завадити”.
Марина Ромадова