Прокурори Міжнародного кримінального суду розслідують ймовірні російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.
Це перше підтвердження того, що атаки в кіберпросторі розслідуються міжнародними прокурорами, що може призвести до видачі ордерів на арешт, якщо буде зібрано достатньо доказів.
За словами одного з посадовців, під час розслідування перевіряють атаки на інфраструктуру, що поставили під загрозу життя людей через порушення електропостачання та водопостачання, переривання зв’язку із службами екстреного реагування або виведення з ладу мобільних служб передачі даних, які передають попередження про авіаудари.
Прокурори МКС працюють разом з українськими командами над розслідуванням “кібератак, скоєних з початку повномасштабного вторгнення” в лютому 2022 року.
Інші джерела кажуть, що прокурори МКС можуть розслідувати російські атаки, починаючи із 2015 року, відколи Росія незаконно анексувала Крим і почала агресію.
Москва раніше заперечувала, що здійснює кібератаки, й назвала такі звинувачення спробами розпалювання антиросійських настроїв.
Можливий прецедент для міжнародного права
Раніше в МКС заявляли, що мають юрисдикцію розслідувати кіберзлочини, однак відмовились коментувати поточні слідчі дії.
Як повідомляв Голос Америки, до хакерської атаки, яка знеструмила частину енергомереж України наприкінці 2022 року, ймовірно причетні російські кібершпигуни хакерської групи Sandworm, що раніше був ідентифікований як підрозділ кібервійни російської військової розвідки (ГРУ).
Також “одне з російських псевдохакерських угруповань”, яке називає себе “Сонцепьок”, взяло на себе відповідальність за атаку на провідного українського мобільного оператора “Київстар”.
Українські спецслужби ідентифікували цю групу як прикриття для Sandworm. Київ також вважає, що Sandworm здійснював широке кібершпигунство проти західних урядів від імені російських спецслужб.
Справа МКС може створити прецедент для міжнародного права.
Міжнародне право, яке стосується збройних конфліктів і закріплене в Женевських конвенціях, забороняє напади на цивільні об’єкти, але немає загальноприйнятого визначення того, що є кібервійськовим злочином.
Росія відкидає звинувачення у воєнних злочинах та атаки на цивільних, попри численні докази, свідчення й ордери на арешт, видані Міжнародним кримінальним судом проти президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за незаконну депортацію українських дітей, а також проти російських військових командувачів за атаки на українську цивільну інфраструктуру.