Якщо західні уряди не конфіскують усі заморожені російські активи і не передадуть їх Україні, українці програють війну, а для Заходу такий результат буде набагато дорожчим. Лідери G7 повинні припинити шукати відмовки, перестати бути нечесними з власними платниками податків і просто зробити це.
ЛОНДОН – Якщо Україна збирається перемогти Росію і відновити себе після війни, їй знадобляться величезні суми грошей, які, ймовірно, перевищують ті, які західні виборці і політики хочуть або можуть надати. Хороша новина полягає в тому, що вже є величезний банк незахідних грошей: 300 мільярдів доларів заморожених російських суверенних активів, що зберігаються в західних юрисдикціях. Погана новина, однак, полягає в тому, що західні країни не змогли домовитися про спільний план дій щодо використання цих активів.
Заморожені російські резерви могли б схилити шальки терезів війни на користь України і значно зменшити фінансовий тягар для західних платників податків. Проте противники їхнього арешту не змогли зрозуміти суворі економічні реалії ситуації. Нинішній рівень західної підтримки просто не сприяє перемозі України.
Західне фінансування лише для того, щоб утримувати Україну у війні, наразі становить близько 100 мільярдів доларів на рік, або близько 8,5 мільярдів доларів на місяць. Але для того, щоб Україна стала серйозним викликом для Росії, Захід повинен збільшити ці витрати до 150 мільярдів доларів на рік, або близько 12,5 мільярдів доларів на місяць. Таким був рівень витрат у середині 2023 року, коли Україна перемагала. Однак наприкінці 2023 року витрати впали до 4 мільярдів доларів на місяць, а законопроект про надання додаткової допомоги застряг у Конгресі США, через що Україна втрачає життя, територію та динаміку.
Чи варто очікувати, що західні уряди виділятимуть ще 50 мільярдів доларів на рік на підтримку України з кишень своїх платників податків? Що, якщо Дональд Трамп переможе на цьогорічних президентських виборах у США і нинішнє американське фінансування (близько 45 мільярдів доларів на рік) вичерпається? Європа навряд чи захоче або зможе заповнити ще більшу прогалину у фінансуванні в 95 мільярдів доларів на рік. Проте противники конфіскації російських активів не пропонують жодних альтернатив і не розглядають наслідки припинення фінансування України.
Не помиліться: поразка України принесе набагато більші соціальні, політичні та економічні втрати для Європи у вигляді величезних потоків біженців, більших ризиків для безпеки та збільшення на сотні мільярдів доларів щорічних витрат на оборону для протистояння загрозі російської агресії.
Противники арешту російських активів не є чесними зі своїми власними платниками податків щодо реалій розподілу тягаря. Точний опис статус-кво полягає в тому, що західні платники податків несуть весь тягар війни, в той час як активи російських платників податків перебувають під захистом. Це не є ні морально правильним, ні політично прийнятним. Але опоненти придумали безліч слабких аргументів, чому конфіскація не може бути проведена.
Одне з тверджень – що це було б незаконно – було широко оскаржене експертами-юристами, які довели, що міжнародне право дозволяє такий крок. Інші аргументи стосуються економічних ризиків, але вони також не витримують критики. Наприклад, нам кажуть, що арешт російських активів може підірвати статус резервних валют долара і євро, оскільки авторитарні режими виводять свої резерви із Заходу.
Але наскільки реалістичним є такий сценарій? Іммобілізувавши російські активи на суму 300 мільярдів доларів у лютому 2022 року, Захід вже вивів ці кошти з-під контролю російського центрального банку – і з умовами їх повернення, на які Росія навряд чи коли-небудь погодиться. У цьому випадку немає великої практичної різниці між “замороженими” і “арештованими”.
Більше того, згадаймо, що відповідь урядів країн з ринками, що розвиваються, на це де-факто захоплення два роки тому полягала в тому, щоб нічого не робити. Навіть якби такі країни, як Китай і Саудівська Аравія, захотіли перевести свої активи в інше місце, як би вони це зробили? Існує причина, чому ринки, що розвиваються, тримають трильйони доларів активів у західних економіках: просто не існує альтернатив валютам і ринкам G7, які можуть запропонувати подібну ліквідність і безпеку.
Якщо уряд все ж таки перемістить свої активи, він зіткнеться з руйнівними наслідками, дестабілізуючи світові ринки і спровокувавши відплату у вигляді західних санкцій і втечі до якості назад до євро і долара. Китай і Саудівська Аравія можуть говорити на словах, але вони ніколи не підуть на поступки, оскільки розуміють, що це завдасть шкоди їхнім власним економікам через уповільнення глобального зростання, скорочення торгівлі та інвестицій, а також зниження цін на нафту і сировинні товари. Ми знаємо, що ці режими понад усе цінують стабільність. Навіщо їм руйнувати себе лише для того, щоб підтримати російського президента Владіміра Путіна?
Противники конфіскації також стверджують, що це призведе до того, що західні активи в Росії стануть об’єктом репресій. Але російська держава вже примушує продавати ці активи за низькими цінами союзникам Кремля, а також обкладає західні підприємства каральними податками. Крім того, західні активи в Росії за розміром поступаються російським активам на Заході, і немає жодної вагомої причини, чому західні платники податків повинні рятувати західні компанії, які зробили невдалі бізнес-інвестиції.
Незважаючи на багато нереалістичних або перебільшених ризиків, пов’язаних із захопленням російських активів, є один, який потрібно сприймати серйозно: Країни G7 повинні діяти в унісон; інакше авторитарні режими можуть розділити і керувати, вибираючи між західними резервними валютами. Відхід від долара до євро (або іншої валюти) не повинен розглядатися як життєздатний захист від заморожування та конфіскації активів. Якщо ліквідні альтернативи долару будуть дозволені в юрисдикціях G7, втеча резервів стане реальною загрозою.
Вибір очевидний. Якщо всі заморожені російські активи не будуть конфісковані і передані Україні, Україна програє війну, а ціна для Заходу буде набагато вищою. Логічної альтернативи арешту активів немає. Лідери G7 повинні припинити шукати відмовки, припинити бути нечесними з власними платниками податків і просто зробити це.
Автор: Тімоті Еш, економіст, старший стратег з питань суверенних ринків, що розвиваються, в RBC BlueBay Asset Management та асоційований науковий співробітник Програми Росії та Євразії в Chatham House.
Джерело: PS, США