Молодь не готова протистояти тиранії.
Коли українці закликають до надання додаткової західної зброї, посилення економічних санкцій або арешту російських активів, вони незмінно додають попередження — Владімір Путін не зупиниться в Україні. Західні лідери повторюють це, застерігаючи, що через некеровану Росію Європа опинилася в ситуації, яку прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав “передвоєнною епохою”.

Аналогічно, президент США Джо Байден минулого тижня з’явився на інтерв’ю і зачитав копію промови російського лідера, виголошеної в лютому 2022 року, заявивши, що вона ілюструє, як Путін хоче відновити радянську імперію. Він продовжив цю тему на урочистостях з нагоди Дня визволення Німеччини, провівши паралелі між опором України та боротьбою проти нацистів у Другій світовій війні, повідомляє Джеймі Деттмер, автор думок в Politico Europe.

“Ціна безконтрольної тиранії — це кров молодих і хоробрих”, — сказав Байден.

Але стримування тиранії має свою ціну, і, на жаль, молодь Заходу, схоже, не готова її платити. Судячи з усього, вони не перебувають у самовідданому передвоєнному настрої. Як показало опитування десятка країн ЄС, проведене торік для Європейської ради з міжнародних відносин, тільки в трьох країнах — Польщі, Португалії та Швеції — респонденти висловилися за те, щоб допомогти Україні повернути захоплені Росією території.

П’ять інших країн — Австрія, Греція, Угорщина, Італія та Румунія — в основному виступають за те, щоб Київ був змушений погодитися на врегулювання, в той час як у Франції, Німеччині, Нідерландах та Іспанії думки респондентів розділилися.

Ще більш тривожним є те, що опитування громадської думки, проведені у США та Європі за останні кілька років, підкреслюють небажання молоді битися навіть за свої власні країни, не кажучи вже про те, щоб стати на захист союзників.

Опитування, проведене 2022 року в США, показало, що тільки 55% американців залишилися б воювати в разі вторгнення; більше третини сказали, що не стали б цього робити. Дві третини людей у віці від 50 до 64 років заявили, що залишилися б в країні, в той час як люди у віці від 18 до 34 років були набагато більш схильні до виїзду: тільки 45% заявили, що залишилися б і билися за свою країну.

Тим часом опитування, проведене минулого тижня у Великій Британії, засвідчило, що 54% британців вважають, що країна воюватиме протягом п’яти років, але водночас не спостерігається жодних ознак бойового духу. Лише 29 % опитаних віком від 18 до 24 років заявили, що захищатимуть Британію від вторгнення.

“Континентальні європейці теж не вирізняються войовничим і патріотичним настроєм. Згідно з даними Gallup, у разі, якби їхня країна опинилася б втягнутою у війну, тільки 32% європейців були б готові битися”, — зазначає автор думок.

Відсутність патріотизму можна пояснити різними причинами:

•  зростаюча недовіра до брехливих урядів;
•  втома і відраза від неправильно зрозумілих “вічних воєн”, які закінчилися поразкою,
•  загальна втрата довіри до західних цінностей;
•  почуття власної гідності, яким молоді люди володіють у надлишку порівняно зі своїми попередниками.

Кілька країн НАТО, включно з Латвією, знову запровадили призов на національну службу або, у випадку Швеції та Естонії, розширили його, щоб охопити більше людей. На думку колишнього президента Естонії, призов до армії міг би згуртувати суспільство і допомогти подолати соціальні та політичні розбіжності.