Росія не перетворила свої переваги на полі бою на значні здобутки.
Протягом місяців російська армія досягла лише обмежених успіхів на полі бою проти українських сил, яким не вистачало зброї та боєприпасів. Тепер виклик для російського диктатора Владіміра Путіна зростає, оскільки військові переваги РФ починають слабшати, пише Bloomberg.
Зараз, коли Київ отримує від американських і європейських союзників зброю на мільярди доларів, простір для російського прориву звужується, навіть попри те, що РФ продовжує обстрілювати ракетами й безпілотниками українські населені пункти, в тому числі енергетичну інфраструктуру.
Спроба Росії відкрити новий фронт на північному сході України в Харківській області вже зараз виглядає такою, що не досягла мети Путіна — створення буферної зони вздовж кордону. Україна стверджує, що завдає значних втрат військам РФ у боях навколо Вовчанська.
Російські сили лише незначно просунулися вперед після захоплення Авдіївки в лютому ціною величезних втрат протягом місяців боїв. Вони вже кілька тижнів намагаються захопити Часів Яр Донецької області.
“Стратегія РФ із виснаження сил України є дуже дорогою і кривавою для самої російської армії. Це може призвести до надмірного виснаження сил з російського боку, що, своєю чергою, дасть українцям шанс на контрнаступ”, – каже керівник Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов.
Нещодавно головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що в той час, як Росія нарощує атаки в декількох точках уздовж лінії фронту, в України є шанси змінити ситуацію на свою користь.
Путін наполягає, що його військові цілі незмінні, і Росія буде воювати стільки, скільки знадобиться для перемоги, попри зростання втрат у війні, яка триває вже третій рік і якій не видно кінця. Україна та її союзники опинилися перед викликом збереження опору у боротьбі, яка значною мірою зайшла в глухий кут.
Поки українські офіційні особи били на сполох через загрозу прориву російських військ під час багатомісячних затримок з постачанням американської зброї, ЗСУ здебільшого утримували лінію фронту, попри кількісну перевагу армії РФ у зброї. Зараз, коли адміністрація президента США Джо Байдена поспішає з постачанням американської зброї в Україну після того, як у квітні Конгрес нарешті схвалив виділення 61 мільярда доларів, баланс вогневих потужностей починає змінюватись.
“Україна опинилася в глибокій прірві через затримку з відправкою американської зброї, й вони вириваються з цієї прірви. Ми бачили, як вони протистояли російському нападу, і в ситуації, яка динамічно розвивається, зброя, що прибуває на поле бою в таких масштабах і кількостях протягом останніх кількох днів і тижнів, має велике значення”, – заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Країни Європейського Союзу також нарощують обсяги допомоги й постачання зброї для Києва, попри те, що дружній до Росії уряд Угорщини продовжує блокувати виділення мільярдів євро на ширшу військову підтримку.
Путін зіштовхнувся зі зміною ставлення союзників України: деякі країни почали дозволяти удари наданою зброєю по цілях у прикордонних районах Росії. Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно заявив, що працює над питанням відправки інструкторів для підготовки тисяч солдатів в Україні, попри погрози відплати з боку Москви.
Лідери країн G7 зустрінуться наступного тижня в Італії, щоб обговорити плани щодо надання кредиту Україні за рахунок прибутків від заморожених активів російського центрального банку.
Перспективи РФ здобути перемогу цього року значно зменшилися в результаті відновлення поставок зброї й допомоги Україні, заявив Бен Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.
“Росія, можливо, має найбільшу кількість солдатів, але багато її першокласної бронетехніки було знищено, і знадобляться роки, щоб відновити армію до рівня 2022 року”, – додав він.
Рішення Путіна призначити економіста Андрєя Бєлоусова міністром оборони минулого місяця замість свого давнього союзника Сєргєя Шойгу підкреслило потребу Росії витиснути більше з обмежених ресурсів економіки, яка перегрівається, навіть якщо безпрецедентні міжнародні санкції не змогли спровокувати колапс.
Витрати на оборону у відсотках від валового внутрішнього продукту наближаються до рівня, який востаннє був у розпал холодної війни у 1980-х роках за часів Радянського Союзу, це обмежує здатність Росії продовжувати нарощувати військове виробництво.
Безумовно, обидві сторони зіштовхнулися з величезними проблемами, особливо в питанні набору військовослужбовців на заміну загиблим і пораненим.
Кремль сповнений рішучості не повторювати наказ Путіна від вересня 2022 року про мобілізацію 300 тисяч резервістів, який похитнув суспільну підтримку й спровокував втечу з країни до мільйона росіян. Натомість, щоб привабити новобранців, Міністерство оборони РФ, яке має намір призвати щонайменше 250 тисяч солдатів цього року, пропонує щедрі зарплати та бонуси для підписання контрактів.
Хоча така політика дозволяє уникнути соціальної напруженості в Росії через війну, вона навряд чи дозволить зібрати достатню кількість військових для успішного наступу проти України, вважає Пухов.
“Для справжнього прориву Кремлю знадобиться значно більше людей”, – сказав він.
У грудні США оцінили кількість убитих і поранених російських військових у 315 тисяч, що становить майже 90% від початкової чисельності на час повномасштабного вторгнення. Минулого тижня Міністерство оборони Британії підвищило свою оцінку загальних втрат РФ до 500 тисяч і заявило, що в травні втрати росіян становили 1200 осіб на день.
Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Дара Массікот каже, що Росія не перетворила свої переваги на полі бою на значні здобутки, тому що її командири марнують людські ресурси, переслідуючи власні цілі, а українські сили ефективні в обороні, коли вони забезпечені особовим складом і матеріальними засобами.
“Російська військова міць все ще має суттєві обмеження”, – додала вона.