Тепер вона має здійснити крутий розворот і розірвати стосунки зі своєю попередницею та наставницею
Результати президентських виборів у Мексиці, які були оголошені 2 червня, не стали несподіванкою. Однак те, що станеться далі, все ще залишається інтригою. Клаудія Шейнбаум стане наступним президентом країни, але далеко не ясно, чи має вона волю або здатність звільнитися від політики або особистого впливу свого популістського попередника Андреса Мануеля Лопеса Обрадора. Майбутня боротьба вплине на долю 126-мільйонного населення Мексики, а також матиме величезні наслідки для міграції, злочинності та торгівлі в Америці, її гігантського північного сусіда.
Перша жінка-президент країни, до того ж єврейка, в деяких аспектах різко відрізняється від своєї попередниці, хоча вони належать до однієї партії “Морена”. Кліматолог зі ступенем доктора наук в галузі екологічної інженерії, на посаді мера Мехіко вона застосовувала технократичний підхід до боротьби зі злочинністю та співпрацювала з приватним сектором. Лопес Обрадор, навпаки, керувався примхами і пихою, лаяв бізнесменів і потураючи корисливим інтересам. Результат був поганим для Мексики.
Пані Шейнбаум успадкувала три групи проблем, з якими їй доводиться розлучатися після пана Лопеса Обрадора. Перша – це безлад, який спричиняє хаос всередині Мексики і поширюється через її північний кордон. Лопес Обрадор співпрацював зі Сполученими Штатами, намагаючись контролювати кількість мігрантів, які намагаються перетнути кордон, але в багатьох інших аспектах він зазнав невдачі. Пані Шейнбаум потрібно буде змінити його вседозволений підхід до мексиканських банд, які розрослися. Вони не лише тероризують мексиканців, але й переправляють мігрантів. Вони також готують фентаніл і переправляють його через кордон, що призвело до загибелі 75 000 американців від синтетичних опіоїдів минулого року.
По-друге, пані Шейнбаум також повинна відірватися від свого попередника в питаннях торгівлі та інвестицій. На перший погляд, Мексиці є що святкувати. Завдяки Північноамериканській угоді про вільну торгівлю, підписаній за президента Дональда Трампа, відомій як USMCA, у 2023 році Мексика обігнала Китай і стала найбільшим торговельним партнером Сполучених Штатів. Прямі іноземні інвестиції в Мексику зросли, оскільки вона стала бенефіціаром диверсифікації ланцюгів постачання з Китаю.
Але якщо збільшити масштаб, то ми побачимо історію про втрачені можливості. Мексика могла б зробити набагато більше. Свіжі інвестиції з боку транснаціональних корпорацій, які раніше не працювали в Мексиці, залишаються на дуже низькому рівні. Державна енергетична стратегія пана Лопеса Обрадора призвела до недостатньої, брудної та дорогої енергії, що відлякує багато компаній. Додайте до цього відсутність безпеки та верховенства права, і Мексика стає менш привабливою, ніж могла б бути.
Крім того, може назрівати торговий розрив зі Сполученими Штатами, особливо якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому. Чиновники у Вашингтоні дедалі більше занепокоєні тим, що китайські компанії переїжджають до Мексики, щоб обійти тарифи. Це може досягти апогею у 2026 році, коли Сполучені Штати, Канада та Мексика мають переглянути угоду USMCA. Пані Шейнбаум потрібно буде показати, що вона відкрита для бізнесу, але жорстко ставиться до китайських фірм, які порушують правила USMCA, і вправно розрядити конфлікт між США і Мексикою, що насувається. І вона повинна вирішити проблеми, що відлякують нових інвесторів.
Остання помилка, яку пані Шейнбаум повинна виправити, – це наступ Лопеса Обрадора на демократію. Він послабив інституції, які старанно розбудовувалися з 2000 року, коли президентська влада вперше перейшла з рук в руки. Пані Шейнбаум має наголосити на незалежності ключових інституцій, таких як виборчий орган та агентство з питань свободи інформації, і відмовитися від просування спірних конституційних змін, у тому числі щодо обрання суддів. Трамп навряд чи сильно переймається цим питанням, але Байден може, і інвестори переймаються.
Список справ пані Шейнбаум чіткий: подолати безлад, стимулювати торгівлю та інвестиції і зміцнити демократію. Але чи справді вона впорається з цим завданням? Одне з побоювань полягає в тому, що, незважаючи на її технократичний досвід і стиль, вона перебуває в полоні порядку денного Лопеса Обрадора. Інтелектуально вона є націоналісткою та ідеологом. Вона є його протеже і протягом своєї тридцятирічної політичної кар’єри була тісно пов’язана з ним. Під час передвиборчої кампанії вона більше говорила про спадкоємність політики та захист його спадщини, ніж про власні пропозиції.
Навіть якщо пані Шейнбаум захоче змінити курс, чи зможе вона це зробити? Пан Лопес Обрадор стверджує, що повертається на своє ранчо “Ла Чінгада” (цікава назва: у Мексиці відправити когось на “ла чінгада” означає відправити когось до пекла). Але важко уявити, що ця одержима, егоїстична постать покине сцену. Натомість він може продовжувати впливати на Морено, яка, схоже, здобула принаймні просту більшість у Конгресі, а можливо, і більшість у дві третини, необхідну для конституційних змін. Багато політиків і чиновників по всій Мексиці завдячують йому своєю посадою – як і значною мірою сама пані Шейнбаум.
Зовнішні сили можуть підштовхнути пані Шейнбаум у правильному напрямку: вона стикається з серйозними фіскальними обмеженнями, які можуть змусити її приборкати розмір держави. Вона не може конкурувати з харизмою Лопеса Обрадора, тому, можливо, їй доведеться апелювати до громадськості, спираючись на результати. Попереду ще величезне випробування: якщо ви хочете зрозуміти, чи зможе Мексика реалізувати свій потенціал і чи залишатиметься американський кордон джерелом нестабільності, слідкуйте за тим, чи зможе пані Шейнбаум вирватися з тіні свого наставника.