У міру того, як бойове становище Києва погіршується, Захід постає перед небезпечним вибором.
Президент України Володимир Зеленський цього тижня дорікнув державам НАТО в їхньому небажанні безпосередньо приєднатися до боротьби проти Росії.
«У чому проблема з залученням країн НАТО до війни? Такої проблеми немає», – заявив Зеленський у запальному інтерв’ю для New York Times. Західні літаки можуть просто «збити те, що знаходиться в небі над Україною», не залишаючи територію НАТО, стверджував він, тим самим знижуючи ризики ескалації.
Зеленський додав, що він вітатиме будь-які плани щодо відправлення солдатів НАТО для підтримки військових зусиль України на місцях. Український лідер також попросив західні держави дозволити Україні використати свою зброю для ураження військових об’єктів на території Росії.
Все більш запеклі заклики Зеленського звучать у важкий для України час. Минуло вже понад півтора року з того часу, як Київ досяг якихось суттєвих успіхів на полі бою. Як нещодавно зазначив політолог Грем Еллісон, за останні два місяці Росія захопила більше території, ніж Україна звільнила за весь час свого контрнаступу 2023 року.
Україна спробувала повернути собі перевагу через кампанію атак на російську інфраструктуру, включаючи склади палива та електростанції. Тактичний зсув частково є відповіддю на давню кампанію Москви з ударів по українській енергетичній інфраструктурі, яка змусила Київ цього тижня запровадити віялові відключення електроенергії вперше після російського вторгнення у 2022 році.
У цей момент кризи, США обрали підхід Золотовласки. Американські офіційні особи вже давно виступають проти українських ударів по території Росії, частково через побоювання ескалації, а частково через потенційний вплив на світові ціни на нафту. Але держсекретар Ентоні Блінкен, схоже, пом’якшив цю позицію у коментарях минулого тижня.
“Ми не заохочували і не допускали ударів за межами України, але зрештою Україні необхідно ухвалити для себе рішення про те, як вона вестиме цю війну. Ми продовжимо підтримувати Україну обладнанням, яке їй потрібне для перемоги”, – сказав Блінкен.
Такі коментарі надто двозначні. Лише кілька тижнів тому Вашингтон повідомив, що таємно передав Києву ракети великої дальності, здатні завдавати ударів глибоко по російській території.
США рішуче заперечують відправлення військ на Україну або пряму допомогу у збиванні російських ракет. У той час, як деякі держави НАТО з ентузіазмом сприйняли ідею направлення солдатів до країни, генерал К.К. Браун, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, заявив у понеділок, що «наразі немає жодних планів щодо залучення американських інструкторів до України».
“Щойно цей конфлікт закінчиться і ми опинимося в кращому становищі, я підозрюю, що ми зможемо повернути навчальний персонал”, – сказав Браун.
Поки Зеленський зменшує побоювання щодо ядерної ескалації, Кремль дотримується іншого курсу. Президент Росії Володимир Путін цього тижня наказав провести навчання, під час яких його війська відпрацьовували застосування тактичної ядерної зброї. Хоча ця бойова зброя менша, ніж стратегічні боєголовки, деякі її варіанти можуть завдати більшої шкоди, ніж бомби, які зруйнували Хіросіму та Нагасакі в 1945 році.
Росія заявила, що навчання, що пройшли поблизу кордону з Україною, стали відповіддю на «провокаційні заяви та погрози деяких західних чиновників щодо Російської Федерації».
Цей крок щодо ескалації наголошує на дипломатичній напруженості, яку адміністрація Байдена ще не вирішила. Хоча Україна та США мають сильну спільну зацікавленість у тому, щоб змусити Росію заплатити за вторгнення, головною метою Вашингтона є запобігання ядерній ескалації, уникаючи прямого конфлікту з Москвою. Україна, зі свого боку, має всі підстави втягнути США у війну, яку Київ вважає екзистенційною.
Європейські держави застрягли у м’якій середині. Європа має сильніші стимули підтримувати Україну до упору, тому такі країни, як Франція та Великобританія, висунули плани більш безпосередньої участі у війні. Але будь-який раптовий крок, природно, торкнеться їх наймогутнішого союзника, Сполучених Штатів, який категорично не заохочує будь-які спроби втягнути НАТО у конфлікт.
Захід в основному замазує ці розбіжності, настоюючи на тому, що він буде продовжувати підтримувати Україну “доти, доки це потрібно”. Але, коли положення на бойовому полі Києва погіршується, такий підхід може мати свою дату закінчення.
Інші дипломатичні новини, пов’язані з війною в Україні:
— За даними Politico, Україна може розпочати офіційні переговори щодо вступу до Європейського Союзу до кінця червня. Головною перешкодою на шляху до цього кроку є Угорщина, яка довгий час скептично ставилася до включення України до блоку, частково через суперечки навколо угорських меншин у країні. Але, оскільки в липні Будапешт прийняв на себе почергове головування в Європейській раді, деякі дипломати припускають, що угорські чиновники могли б вирішити це питання якнайшвидше, особливо з урахуванням того, що в майбутньому буде багато можливостей зірвати вступ Києва до ЄС.
Найбільшою і довгостроковою перешкодою для України стане приведення її політичної системи у відповідність до стандартів членства в ЄС, що вимагатиме зусиль щодо викорінення корупції та зміцнення демократичних систем у країні.
— Минулої п’ятниці ЄС ухвалив рішення про заборону чотирьох російських ЗМІ, які блок назвав «важливими та інструментальними у просуванні та підтримці агресивної війни Росії проти України», згідно з Reuters. Рішення про блокування російськомовних ЗМІ послідувало за попереднім кроком із заборони Russia Today і Sputnik, які ведуть англійською мовою. Кремль пообіцяв «відреагувати блискавично та надзвичайно болісно для жителів Заходу», не розкриваючи, що саме це означає.
— У випуску цього тижня «Хто сердиться на Францію» американські та європейські чиновники обурилися рішенням президента Франції Еммануеля Макрона запросити російського представника на святкування Дня Д наступного місяця, повідомляє Politico.
“Можливо, це нагадає росіянам, що вони справді колись билися в Україні зі справжніми нацистами, а не з уявними”, — сказав Politico анонімний американський чиновник. Ця подія стане рідкісною сценою: Байден, Макрон і навіть Зеленський стануть пліч-о-пліч з російським чиновником вперше після російського вторгнення в 2022 році.
— За даними Agence France Presse, у рамках другої розмови про те, «хто злиться на Францію», Зеленський дорікнув Макрону за пропозицію про всесвітнє перемир’я під час Паризької Олімпіади цього літа.
“Давайте будемо чесними… Еммануелю, я не вірю в це. Ми проти будь-якого перемир’я, яке грає на руку ворогові”, – сказав український лідер. Китайський лідер Сі Цзіньпін підтримав цю ідею, але Путін ще не сказав, чи він підтримає перемир’я.
— Україна зараз пропонує умовно-дострокове звільнення ув’язненим, які записуються воювати з Росією, за винятком засуджених за особливо тяжкі злочини, повідомляє Reuters. Українські офіційні особи заявляють, що це рішення може дозволити до 20 000 ув’язненим приєднатися до військових дій, забезпечуючи такий необхідний приріст робочої сили, оскільки війна затягується. Росія зіткнулася з різкою міжнародною критикою за свою власну політику помилування ув’язнених, які вступають у війну на стороні Москви, політику, яка надала Кремлю понад 50 000 солдатів.
Новини Держдепартаменту США:
На прес-конференції у понеділок представник Держдепартаменту заперечував, що США використовують подвійні стандарти у справах Міжнародного кримінального суду проти російських та ізраїльських чиновників.
«Тут є фундаментальна різниця: Ізраїль заявив, що має намір співпрацювати зі слідством. Росія цього не зробила. Ізраїль заявив, що збирається співпрацювати зі слідством, поговорити з ним про звинувачення, які вони готуються висунути. І МКС перервав цю співпрацю, висунувши ці звинувачення», – сказав Міллер.
Джерело — Responsible Statecraft