Уряди низки європейських країн висловилися на підтримку Міжнародного кримінального суду (МКС), хоча деякі розділилися в оцінках запиту прокуратури суду на ордери для арешту ватажків угруповання Хамас та урядовців Ізраїлю зі звинуваченнями, що вони відповідальні за вбивства цивільних та інші злочини війни.
В той час як президент США Джо Байден гостро скритикував прокуратуру МКС за те, що у Вашингтоні назвали неприпустимим “прирівнюванням” Ізраїлю до Хамасу, у деяких європейських столицях більше наголошували на підтримці дій суду.
Подібно до Америки висловилися зокрема в Чехії, де прем’єр-міністр Петр Фіала назвав “обурливим і повністю неприйнятними” наміри арештувати “представників демократично обраного уряду разом з ватажками ісламістської терористичної організації”.
Австрійський канцлер Карл Негаммер заявив, що повністю підтримує незалежність МКС, але далі наголосив: “Те, що лідер терористичної організації Хамас, проголошеною метою якої є знищення держави Ізраїль, згадується одночасно з демократично обраними представниками тієї самої держави, є незрозумілим”.
Уряди, зокрема в Британії і в Німеччині, хоч і вказали на застереження, але дали зрозуміти, що поважають незалежність роботи суду.
Більшість європейських держав підписали Римський статут про створення Міжнародного кримінального суду, але до тієї угоди не входять США, Ізраїль, Китай, Індія та інші країни.
Україна, хоча не підписала Римський статут, але офіційно визнала юрисдикцію МКС у розслідуванні злочинів скоєних під час російської війни проти України.
Росія денонсувала спій підпис 2016 року після того, як суд почав ті розслідування.
Москва не визнала ордер МКС на арешт президента Путіна та представниці російської влади за звинуваченнями у вивезеннях в Росію українських дітей.
Париж, Брюссель, Мадрид виступили за МКС
“Франція підтримує Міжнародний кримінальний суд, його незалежність і боротьбу з безкарністю в усіх ситуаціях“, – проголошено в заяві французького міністерства закордонних справ 20 травня.
Заява нагадує, що Франція ще 7 жовтня минулого року засудила “антисемітську різанину вчинену Хамасом”.
“Ця терористична група взяла на себе відповідальність за варварський напад на цивільних, що супроводжувався катуванням, сексуальним насильством, які вона сама задокументувала, зокрема показавши їх і святкуючи це”, – підкреслює французьке міністерство.
Але Париж зауважує, що “стосовно Ізраїлю саме досудова палата суду має вирішувати щодо ордерів після того, як вивчить докази звинувачень поданих прокуратурою…”
“Франція впродовж багатьох місяців попереджала про необхідність суворого дотримання міжнародного гуманітарного права, а особливо про неприйнятність цивільних жертва в смузі Газа та недостатній гуманітарний доступ”, – вказано у заяві Парижа.
Бельгія також заявила про підтримку МКС і про необхідність покарання відповідальних за злочини в Газі “незалежно від того, хто є злочинцями”.
“Запить на ордери про арешт поданий прокурором Суду Карімом Ханом проти обох: посадовців і Хамасу і Ізраїлю є важливим кроком у розслідуванні становища в Палестині”, – йдеться у заяві Хаджі Лябіб, міністерки закордонних справ Бельгії.
Іспанія і Словенія оприлюднили заяви про підтримку роботи Міжнародного кримінального суду і застерегли від втручання в його роботу.