Вчені вважають, що, можливо, розгадали таємницю зведення єгипетських пірамід.

Команда Університету Північної Кароліни виявила, що прадавні єгиптяни будували піраміди в Гізі 4 500 років тому вздовж давно втраченого рукава річки Ніл, який нині похований під пустелею й сільськогосподарськими угіддями.

Рукав мав високий рівень води й допомагав доставляти матеріали і робітників на будівельний майданчик.

Ніл завжди був основною транспортною артерією Єгипту, тому цілком логічним є розташування такого масштабного зведення на березі, де розвантажували кораблі.

Багато років археологи здогадувались, що Ніл мав додаткове відгалуження, яке протікало поряд із пірамідами. І єгиптяни перевозили ним великі будівельні блоки й робітників до місць зведення стародавніх споруд.

Але досі “ніхто точно не знав, де саме лежав цей водяний шлях, наскільки він був великим, яку мав форму та як близько проходив від пірамід”, стверджує одна з авторок дослідження, професорка Еман Гонейм.

У рамках досліджень вчені застосували безліч інструментів: радіолокаційні супутникові знімки, історичні карти, геофізичні дослідження та проби керна (відбір зразків порід у свердловинах для вивчення геологічної будови пласта), щоб нанести на карту рукав річки, який, на їхню думку, знищила велика посуха й піщані бурі тисячі років тому.

За допомогою радіолокаційних технологій команда змогла “проникнути в поверхню піску й отримати зображення прихованих об’єктів”, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature.

Там “поховані стародавні споруди й річки”, що протікали біля підніжжя пагорбів, де розташовані більшість давньоєгипетських пірамід, розповіла професорка Гонейм.

У розмові з ВВС одна зі співавторок дослідження Сюзанн Онстайн сказала: “Визначення зниклого рукава [річки] й доказ того, що там дійсно проходив водний шлях, яким могли перевозити важкі будівельні блоки, обладнання і робітників, допомагає нам зрозуміти, як саме з’явилися піраміди”.

Команда виявила, що рукав річки, названий Ахрамат (арабською “піраміди”), мав довжину приблизно 64 км і ширину 200-700 м.

Відкриття цього зниклого водного шляху допомагає пояснити високу щільність пірамід між містами Гіза та Лішт (місцем поховань фараонів епохи Середнього царства).

Близькість рукава Нілу до пірамід дозволяє припустити, що він був активним і діяв на етапі будівництва пірамід.

Сюзанн Онстайн пояснила, що прадавні єгиптяни могли “покладатись на силу річки, а не на людську працю задля транспортування важких будівельних матеріалів, оскільки це вимагало значно менше зусиль”.

Ніл бул життєво важливою артерією Стародавнього Єгипту і залишається такою досі.

Зібравши необхідні фрагменти, вчені можуть отримати чіткіше уявлення про те, який вигляд мала заплава Нілу за часів зведення пірамід і як стародавні єгиптяни використовували своє середовище для транспортування і будівництва.

Малу Курсіно
BBC News