2 січня молода українська експертка з озброєнь Христина Кімачук отримала інформацію про те, що у будівлю в Харкові поцілила незвична на вигляд ракета. Вона почала дзвонити своїм знайомим в українській армії, відчайдушно намагаючись отримати до неї доступ. Через тиждень понівечені уламки лежали перед нею в Києві.
Вона почала розбирати їх та фотографувати кожен шматок, зокрема гвинти та комп’ютерні мікросхеми, розміром менше нігтя. Вона майже одразу зрозуміла, що це – не російська ракета, але її завданням було це довести.
Серед безладу металу та дротів Кімачук помітила крихітний символ корейського алфавіту. Потім вона натрапила на більш промовисту деталь. На частинах корпусу був вибитий номер 112. У північнокорейському календарі він означає 2023 рік. Вона зрозуміла, що дивиться на перший вагомий доказ того, що зброю з КНДР використовують для атак на Україну.
“Ми чули, що вони доставили якусь зброю до Росії, але тепер я могла її побачити, помацати, дослідити, як ніхто раніше. Я була дуже схвильована”, – розповіла вона ВВС у телефонній розмові.
Відтоді, за словами українських військових, Росія випустила десятки північнокорейських ракет по Україні. Вони вбили щонайменше 24 людини і поранили понад 70.
Попри усі нещодавні розмови про те, що Кім Чен Ин готується почати ядерну війну, більшу загрозу зараз становить здатність Північної Кореї підживлювати війни та глобальну нестабільність.
Христина Кімачук працює в Conflict Armament Research (CAR) – організації, що вилучає зброю, яку використовували під час війни, аби з’ясувати, як її виготовляли. Але лише після того, як вона закінчила фотографувати уламки ракети, а її команда проаналізувала сотні їхніх компонентів, вони зробили найбільш приголомшливе відкриття.
Ракета була сповнена новітніх іноземних технологій. Більшість її електронних компонентів були виготовлені протягом останніх кількох років у США та Європі.
Там був навіть американський комп’ютерний чип, виготовлений лише в березні 2023 року. Це означало, що Північна Корея незаконно придбала ключові компоненти зброї, завезла їх у країну, зібрала ракету та таємно відправила її до Росії. Звідти її відправили на передову і використали в бою – і все це протягом лічених місяців.
“Це стало найбільшим сюрпризом – що попри перебування протягом майже двох десятиліть під суворими санкціями, Північна Корея досі може отримати все, що їй потрібно для виробництва зброї, і з надзвичайною швидкістю”, – каже Деміен Сплітерс, заступник директора CAR.
Настільки ж приголомшеним був і Джозеф Бірн, експерт з питань Північної Кореї із оборонного наукового центру Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) У Лондоні.
“Я ніколи не думав, що побачу, як балістичні ракети Північної Кореї використовують для вбивства людей на європейській землі”, – сказав він.
Разом із командою вони відстежували постачання північнокорейської зброї в Росію відтоді, як Кім зустрівся з Путіним у Росії у вересні минулого року, щоб, імовірно, укласти угоду про зброю.
За допомогою супутникових зображень вони виявили чотири російські вантажні кораблі, які курсували туди-сюди між Північною Кореєю та російським військовим портом, завантажені сотнями контейнерів одночасно.
Загалом, за оцінками RUSI, відправили близько 7000 контейнерів, наповнених понад мільйоном снарядів і ракет-градів, які можна випускати з вантажівок великими залпами. Їхні оцінки підтверджують розвіддані США, Британії та Південної Кореї, хоча Росія та Північна Корея торгівлю заперечують.
“Ці снаряди та ракети є одними з найбільш затребуваних речей у світі сьогодні, і вони дозволяють Росії продовжувати обстрілювати українські міста в той час, коли США та Європа вагаються, яку зброю надати”, – каже Бірн.
Купівля та звільнення
Але саме поява балістичних ракет на полі бою хвилювала Бірна та його колег найбільше – через те, що вони дізналися про збройну програму Північної Кореї.
З 1980-х років Північна Корея продавала свою зброю за кордон, переважно країнам Північної Африки та Близького Сходу, включно з Лівією, Сирією та Іраном. Це, як правило, були старі ракети радянського зразка з поганою репутацією. Є докази того, що бійці ХАМАС могли використати деякі зі старих реактивних гранатометів Пхеньяна під час нападу на Ізраїль 7 жовтня минулого року.
Але ракета, випущена 2 січня, яку розібрала Кімачук, була найдосконалішою ракетою КНДР малої дальності – Hwasong 11 – здатною долати до 700 км.
Хоча українці не високої думки про їхню точність, доктор Джеффрі Льюїс, експерт з північнокорейської зброї та нерозповсюдження з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері, каже, що вони не набагато гірші за російські ракети.
Перевага цих ракет полягає в тому, що вони надзвичайно дешеві, пояснює доктор Льюїс. Це означає, що їх можна купувати більше і випускати більше, аби перевантажити протиповітряну оборону. І саме це, як виглядає, роблять росіяни.
У зв’язку з цим виникає питання – скільки цих ракет можуть виготовити північнокорейці?
Уряд Південної Кореї нещодавно зазначив, що Північна Корея надіслала до Росії 6700 контейнерів із боєприпасами. Він твердить, що збройові заводи Пхеньяну працювали на повну потужність, і доктор Льюїс, який вивчав діяльність цих заводів за допомогою супутникових знімків, вважає, що вони можуть виготовити кілька сотень на рік.
Тим часом, Сплітерс і його команда намагаються з’ясувати, як це можливо – враховуючи, що іноземним компаніям заборонено продавати деталі до Північної Кореї.
Багато комп’ютерних чипів, які є невід’ємною частиною сучасної зброї та скеровують її в повітрі до цілей, – це ті самі чипи, які використовують для живлення наших телефонів, пральних машин і автомобілів, пояснює Сплітерс.
Вони продаються по всьому світу в приголомшливих кількостях. Виробники продають їх дистриб’юторам мільярдами, а ті, своєю чергою, мільйонами – тобто вони часто не знають, куди потрапляє їхня продукція.
Попри це Бірн був розчарований, коли дізнався, скільки компонентів у північнокорейській ракеті надійшли із Заходу. Це довело, що мережі закупівель Північної Кореї були надійнішими та ефективнішими, ніж уявляли навіть самі дослідники цих мереж.
З його досвіду північнокорейці, які живуть за кордоном, створюють фальшиві компанії в Гонконгу чи інших країнах Центральної Азії, щоб купувати товари переважно за вкрадену готівку. Потім вони відправляють продукти до Північної Кореї, як правило, через її кордон із Китаєм. Якщо фальшиву компанію виявлять і покарають, на її місці швидко з’явиться інша.
Довгий час санкції вважали недосконалим інструментом для боротьби з цими мережами. До того ж, щоб вони хоч якось працювали, їх потрібно регулярно оновлювати та стежити за їхнім застосуванням. І Росія, і Китай відмовляються вводити нові санкції проти Північної Кореї з 2017 року.
Купуючи зброю у Пхеньяна, Москва тепер порушує ті самі санкції, за які вона колись голосувала як член Ради Безпеки ООН. Крім того, на початку цього року вона фактично розпустила групу ООН, яка відстежувала порушення санкцій – ймовірно, щоб уникнути перевірки.
“Ми є свідками руйнування санкцій ООН проти Північної Кореї в режимі реального часу. Це дає Пхеньяну багато простору для маневру”, – каже Бірн.
Усе це має наслідки, які виходять далеко за межі війни в Україні.
“Справжні переможці тут – північнокорейці, – вважає Бірн. – Вони сильно допомогли росіянам, і це купило їм масу важелів впливу”.
У березні RUSI задокументувала велику кількість нафти, яку відправляли з Росії до Північної Кореї, а на сухопутному кордоні цих країн помітили вагони, наповнені, як вважають, рисом і борошном. Ця угода, яку оцінюють в сотні мільйонів євро, сприятиме розвитку не лише економіки Пхеньяна, а й його армії.
Росія також може постачати в КНДР сировину для виробництва ракет або навіть військового обладнання, наприклад винищувачів, і – в крайньому випадку – технічну допомогу для вдосконалення її ядерної зброї.
Крім того, Північна Корея вперше отримала можливість випробувати свої новітні ракети в умовах реальної війни. Маючи ці цінні дані, вона зможе їх покращити.
Пхеньян – великий постачальник ракет?
Ще більше тривоги викликає те, що війна дає КНДР можливість демонструвати свою зброю решті світу.
Тепер, коли Пхеньян масово виробляє цю зброю, він захоче продавати її більшій кількості країн. Якщо його ракети задовольнять Росію, вони зацікавлять й інших, каже доктор Льюїс, особливо тому, що росіяни подають приклад: порушувати санкції – це нормально.
Він прогнозує, що в майбутньому Північна Корея стане великим постачальником ракет для країн блоку Китай-Росія-Іран. Після нападу Ірану на Ізраїль цього місяця США заявили, що дуже стурбовані тим, що Північна Корея може співпрацювати з Іраном над його програмами створення ядерної та балістичної зброї.
“Я бачу багато похмурих облич, коли ми говоримо про цю проблему, – каже Сплітерс. – Але є й хороші новини – тепер ми знаємо, наскільки вони залежні від іноземних технологій, і ми можемо якось дати цьому раду”.
Сплітерс оптимістично налаштований і вважає, що завдяки співпраці з виробниками вони зможуть перервати ланцюги поставок Північної Кореї. Його команді вже вдалося виявити та закрити одну незаконну мережу до того, як вона змогла завершити важливий продаж.
Але доктор Льюїс у цьому не переконаний.
“Ми можемо зробити це важчим, незручнішим, можливо, дорожчим – але ми не зможемо завадити Північній Кореї виробляти таку зброю”, – сказав він і додав, що Захід зрештою зазнав невдачі у своїй спробі стримати державу-ізгоя.
Тепер її ракети не тільки є джерелом престижу та політичної влади, але й приносять величезні гроші, пояснює доктор Льюїс. Тож навряд чи Кім Чен Ин від них відмовиться.
Джин Маккензі
Кореспондентка ВВС у Сеулі