Швеція має світову репутацію країни високих податків та соціальної рівності, але вона стала епіцентром зростання кількості супербагатих у Європі.

На острові Лідінге є величезні червоно-жовті дерев’яні вілли на вершинах скель і білі мінімалістичні маєтки з вікнами від підлоги до стелі.

Розташований він менш ніж за півгодини їзди від центру Стокгольма. Це один із найбагатших районів Швеції.

Підприємець Конрад Бергстрьом клацає вимикачем у своєму винному льоху, щоб показати 3000 пляшок, які він там зберігає.

“Французьке Бордо – це те, що я люблю”, – розповідає він, виблискуючи білосніжною посмішкою.

В іншому місці є відкритий басейн, тренажерний зал, оббитий оленячою шкірою, майстерня, яка, коли необхідно, стає нічним клубом із великим металевим пісуаром.

“У мене багато друзів-музикантів, тому ми часто граємо музику”, – пояснює Бергстрьом.

Він заробив гроші завдяки своєму бізнесу, який включає компанією з виробництва навушників і колонок. Цей будинок є одним із чотирьох об’єктів, якими він володіє у Швеції та Іспанії.

Це – не дивний спосіб життя для успішного підприємця. Проте людей з інших країн може здивувати те, скільки людей стали такими ж заможними, як Бергстрьом, або навіть багатшими, у Швеції, – країні, яка відома своєю лівою політикою.

Попри те, що зараз при владі права коаліція, більшу частину минулого століття країною керували уряди на чолі з соціал-демократами, обрані завдяки обіцянкам розвивати економіку справедливим шляхом, з податками, які фінансують сильну державу загального добробуту.

І от за останні 30 років відбувся справжній сплеск кількості супербагатіїв.

Відповідно до списку, опублікованого колишнім шведським діловим журналом Veckans Affärer, у 1996 році було лише 28 людей зі статками мільярд крон або більше (близько 91 мільйона доларів США за сьогоднішнім обмінним курсом). Більшість із них походили з родин, які були багатими протягом поколінь.

Відповідно до аналогічного аналізу щоденної газети Aftonbladet, 2021 року було вже 542 “кронових мільярдери”, і вони володіли статками, еквівалентними 70% ВВП країни, що є мірою загальної вартості товарів і послуг в економіці.

Швеція – з населенням лише 10 мільйонів – також має одну з найвищих у світі часток “доларових мільярдерів” в розрахунку на кількість населення.

Forbes включив 43 шведів зі статками один мільярд доларів або більше до списку найбагатших людей 2024 року.

Це дорівнює приблизно чотирьом людям на мільйон населення, у порівнянні з приблизно двома на мільйон населення у США (де живе 813 мільярдерів – найбільше серед усіх країн, але там населення складає понад 342 мільйони людей).

“Це сталося якось непомітно — ви не помічали цього доти, поки цього не сталося”, – каже Андреас Цервенка, журналіст Aftonbladet і автор книги “Жадібна Швеція”, в якій він досліджує стабільне піднесення супербагатих у Швеції.

“Але в Стокгольмі ви можете побачити багатство своїми очима та контраст між надбагатими людьми в деяких районах Стокгольма та досить бідними людьми в інших”, – відзначає він.

Однією з причин зростання кількості нових супербагатих є процвітаючий технологічний сектор Швеції.

Країна має репутацію Кремнієвої долини Європи, за останні два десятиліття тут виникли понад 40 так званих стартапів-єдинорогів — компаній вартістю понад 1 мільярд доларів.

Тут заснували Skype і Spotify, а також ігрові компанії King і Mojang. Останні історії глобального успіху включають фінансово-технологічний стартап Tink, який Visa придбала приблизно за 2 мільярди доларів під час пандемії, медичну компанію Kry та компанію з виробництва електросамокатів Voi.

У Epicenter – коворкінговому просторі з гігантським скляним атріумом – підприємець-ветеран Ола Алварссон відстежує цей успіх із 1990-х років. Він каже, що податкова знижка на домашні комп’ютери в Швеції “об’єднала всіх нас набагато швидше, ніж в інших країнах”.

Він сам неодноразово був співзасновником нових компаній і вказує на сильну “культуру співпраці” у секторі стартапів, коли досвідчені підприємці часто стають моделями для наслідування та інвесторами наступного покоління технологічних компаній.

Розміри Швеції також роблять її популярним ринком для тестування нових ідей.

“Якщо ви хочете перевірити, чи працює це на більшому ринку, ви можете — за обмежених витрат і без надто великого ризику для свого бренду чи ціни ваших акцій – спробувати щось тут”, – каже Алварссон.

Але Цервенка стверджує, що є ще один наратив, який заслуговує на більшу увагу – монетарна політика, яка, за його словами, допомогла перетворити країну на рай для супербагатих.

У Швеції були дуже низькі процентні ставки з початку 2010-х і це тривало буквально до останніх двох рокі. Позичати гроші було дешево, тому шведи часто вирішували інвестувати у нерухомість або робити високоризиковані інвестиції, як-от технологічні стартапи, багато з яких у результаті різко зросли.

“Одним із важливих факторів, який спричинив таке величезне збільшення мільярдерів, є те, що протягом кількох років у нас спостерігається сильна інфляція вартості активів”, – каже пан Цервенка.

Ті, хто найбільше заробляє в Швеції, оподатковуються на понад 50% своїх особистих доходів – це одна з найвищих ставок у Європі. Проте журналіст стверджує, що уряди – і праві, і ліві – регулювали деякі податки таким чином, щоб надавати перевагу багатим.

У 2000-х роках країна скасувала податки на багатство та спадщину, а податкові ставки на доходи, отримані від акцій, і виплати акціонерам компаній є набагато нижчими, ніж податки на зарплату. Ставка корпоративного податку також знизилася з приблизно 30% у 1990-х роках до приблизно 20% – трохи нижче, ніж у середньому по Європі.

“Вам не обов’язково виїжджати зі Швеції, якщо ви мільярдер. І насправді деякі мільярдери переїжджають сюди”, — каже Цервенка.

Повертаємося на острів Лідінге, і тут Конрад Бергстрьом погоджується, що у Швеції “дуже сприятлива податкова система, якщо ви створюєте компанії”. Однак він каже, що його багатство має позитивний вплив, оскільки його бізнес і будинки забезпечують роботу для інших.

“У нас є няня, у нас є садівник і прибиральники… і це також дає більше робочих місць. Тому ми не повинні забувати про те, як ми будуємо суспільство”.

Пан Бергстрьом зазначає, що заможні шведські підприємці та венчурні капіталісти також все більше реінвестують свої гроші в так звані “впливові” стартапи, які зосереджуються на покращенні суспільства чи довкілля.

У 2023 році 74% усього венчурного фінансування шведських стартапів було спрямовано на “вплив” компаній. Це найвищий відсоток у ЄС і набагато вище середнього європейського показника (35%), згідно з даними Dealroom, які відображають дані про стартапи.

Мабуть, найвідомішим інвестором країни є Ніклас Адальберт, який став співзасновником платіжної платформи-єдинорога Klarna. У 2017 році він використав 130 мільйонів доларів свого статку, щоб заснувати Norrsken Foundation, організацію, яка підтримує та інвестує у “впливові” компанії.

“У мене немає звичок мільярдера у плані того, щоб мати яхту чи приватний літак, чи щось подібне, – каже Адальберт. – Це мій рецепт щастя”.

Але інші стверджують, що Швеції не вистачає детальної публічної дискусії про багатство мільярдерів, поза питаннями “добре-погано” щодо того, як підприємці витрачають свої статки.

Нещодавнє дослідження Університету Еребру дійшло висновку, що імідж шведських мільярдерів у ЗМІ є переважно позитивним.

“Поки супербагатих вважають втіленням ідеалів неоліберальної ери, таких як наполеглива праця, готовність до ризику і підприємницький хист, нерівність, що стоїть за цим, не ставиться під сумнів”, – каже медіадослідник Аксель Вікстрьом.

Цервенка додає, що дебати про оподаткування надбагатих не такі гострі у Швеції, як у багатьох інших західних країнах, наприклад, у США.

“Це якийсь парадокс… Я думаю, що це пов’язано з тим [фактом], що в нас зʼявився менталітет “переможець отримує все”. Тобто якщо ви просто розіграєте свої карти правильно, ви також можете стати мільярдером… І це досить суттєва зміна у шведському менталітеті”.

Список найбагатших Швеції також показує, що національне багатство залишається переважно в руках білих чоловіків, попри велику кількість іммігрантів у країні та десятиліття політики захисту гендерної рівності.

“Так, це місце, де люди можуть створювати нові гроші, створювати нове багатство, але все ще дуже закрите, і подвійні стандарти досить високі з точки зору того, хто отримує фінансування своїх ідей”, – каже Лола Акінмаде, нігерійсько-шведська письменниця та підприємиця.

“Швеція — неймовірна країна, яка є лідером у багатьох відношеннях, але все ще є багато людей, виключених із системи”, – наголошує вона.

Медді Севедж
Кореспондент BBC News