Ситуація для України зараз найскладніша з початку великої війни. І вона може погіршитися, розповів в інтерв’ю Economist заступник голови воєнної розвідки України Вадим Скібіцький.

Він прогнозує, що Росія продовжить реалізацію свого плану щодо захоплення Донецької та Луганської областей – це завдання залишається незмінним з 2022 року.

За словами розвідника, росіяни отримали наказ “взяти щось” до святкування Дня перемоги в Москві 9 травня або (якщо це не вдасться) до візиту російського лідера Путіна до Китаю тижнем пізніше. А швидкість і успіх наступу визначать, коли і де росіяни завдадуть наступного удару.

“Наша проблема дуже проста: у нас немає зброї. Вони завжди знали, що квітень і травень будуть для нас важким часом”, – наголосив Скібіцький.

Часів Яр

Видання пише, що занепокоєння України викликає її висотний опорний пункт у місті Часів Яр, адже його втрата відкриває шлях на останні великі міста Донецької області.

За словами Скібіцького, ймовірно, окупація Часового Яру, це лише питання часу, коли це місто впаде так само, як Авдіївка, яку росіяни розбомбили дощенту в лютому.

“Не сьогодні і не завтра, звісно, але все залежить від наших резервів і постачання”, – каже генерал.

The Economist вказує, що Росія вже здобула тактичний успіх на південному заході в селі Очеретине, де провалилася нещодавня ротація українських військ.

Росіянам вдалося прорвати першу лінію оборони і створити важливий плацдарм площею 25 квадратних кілометрів.

За словами представника ГУР, Україна далека від стабілізації ситуації, а Росія кидає “все”, що може, для досягнення своїх цілей.

Генерал Скібіцький вказує, що російська армія вже не така “зарозуміла”, якою була у 2022 році, і зараз діє як “єдиний організм, з чітким планом і під єдиним командуванням”.

Харків і Суми

Заступник голови воєнної розвідки України припускає, що Росія готується до наступу в районі Харківської та Сумської областей. Основний удар, за його прогнозами, розпочнеться “наприкінці травня чи на початку червня”.

За даними ГУР, Росія має загалом 514 000 сухопутних військовослужбовців, задіяних в українській операції, що перевищує оцінку у 470 000, яку минулого місяця надав вищий головнокомандувач НАТО генерал Крістофер Каволі.

Водночас північне угруповання РФ, що базується через кордон з Харковом, наразі налічує 35 000 осіб, але його планують розширити до 50 000-70 000 військовослужбовців. Росія також “створює розділ резервів” (від 15 000 до 20 000), які можуть додати до основних сил.

Скібіцький зазначає, що цього “недостатньо” для захоплення великого міста (цю також думку поділяють західні військові чиновники), але може бути достатньо для дрібнішого завдання.

“Швидка операція для входу та виходу – можлива. А ось операція із захоплення Харкова чи навіть Сум – це інший порядок. Росіяни це знають. І ми це знаємо”, – додав генерал.

План дестабілізації

За словами Скібіцького, у травні Росія планує застосувати “трирівневий” план дестабілізації ситуації в Україні.

Головним буде воєнний чинник, оскільки мають пройти тижні, поки український фронт отримає військову допомогу США, нещодавно ухвалену Конгресом.

The Economist зазначає, що американські постачання зброї навряд чи зможуть зрівнятися з російськими запасами снарядів чи забезпечити ефективний захист від низькотехнологічних, але руйнівних російських авіабомб.

Другим чинником є російська дезінформаційна кампанія в Україні, спрямована на підрив мобілізації та політичної легітимності Володимира Зеленського, президентський термін якого теоретично спливає 20 травня. Хоча у Конституції чітко прописано, що у воєнний час повноваження глави держави продовжуються на невизначений термін.

Третя частина плану, за словами генерала, – це невпинна кампанія Росії з ізоляції України на міжнародному рівні. Скібіцький каже, що росіяни у будь-який спосіб намагатимуться розхитувати ситуацію.

Переговори

Представник Головного управління розвідки вважає, що не бачить способу для України виграти війну лише на полі бою. За його словами, навіть якби Україна змогла відтіснити російські війська до кордонів 1991 року, це не припинило б війну.

На думку Скібіцького, такі війни можуть закінчитись лише договорами.

Обидві сторони намагаються зайняти найвигіднішу позицію перед потенційними переговорами. Але змістовні переговори можуть розпочатися не раніше другої половини 2025 року, вважає він.

До того часу Росія відчує серйозні “зустрічні вітри”. За словами Скібіцького, російські військові виробничі потужності розширилися, але досягнуть плато на початку 2026 року через брак матеріалів та інженерів.

“Зрештою обидві сторони можуть залишитися без зброї. Але якщо нічого не зміниться в інших аспектах, Україна зазнає цієї проблеми першою”, – визнає заступник начальника ГУР.

На його думку, найневизначенішим чинником у війні є Європа.

“Якщо сусіди України не знайдуть спосіб подальшого збільшення оборонного виробництва, щоб допомогти Україні, вони теж зрештою виявляться під прицілом Росії”, – наголосив він.

Представник ГУР зазначив, що хоробрість та самопожертва України дали Європі багаторічну фору, усунувши безпосередню загрозу з боку колись страшних повітряно-десантних військ та морської піхоти Росії щонайменше на десятиліття.

“Зараз питання в тому, чи віддячить Європа за це, залишивши Україну в грі. Ми продовжуватимемо боротися. У нас немає вибору. Ми хочемо жити. Але результат війни залежить не тільки від нас”, – наголосив Вадим Скібіцький.