Новини України та Світу, авторитетно.

Домріялися

Влада Грузії ризикує розірвати відносини з Європою. І з власним народом?

Ще зовсім недавно новітню історію Грузії вважали справжньою історією успіху: молода демократія на Південному Кавказі однією з перших східноєвропейських країн підписала 2014 року Угоду про асоціацію з ЄС, була піонером і зразком для наслідування в галузі реформ та ефективного управління. Але цей образ уже давно розчинився. Грузії було надано довгоочікуваний статус кандидата на вступ до ЄС насамперед із геополітичних міркувань, а не на основі реального прогресу, оскільки Тбілісі фактично виконало лише дві з половиною з дванадцяти умов ЄС, необхідних для отримання цього статусу. З боку Євросоюзу це також був кредит довіри грузинському народові: мабуть, навряд чи знайдеться інша країна, де схвалення вступу до ЄС народом було б настільки високим, як у Грузії; особливо молодь бачить майбутнє своєї країни в Європі, курс до ЄС також записаний у грузинській конституції.

Не так давно грузинська правляча націонал-консервативна партія «Грузинська мрія», засновником і почесним головою якої є олігарх Бідзіна Іванішвілі, грілася в променях слави кандидата, адже саме вона з 2012 року рішуче просувала реформи. Але за достатньо довгий час перебування при владі політична сила породила очікування, які тепер не в змозі виправдати. Адже якщо справді хочеш вступити до ЄС, потрібно зайнятися по-справжньому складними питаннями, як-от судова реформа та деолігархізація, тобто ґрунтовно струснути основу своєї власної влади. У цьому контексті лідер партії Іраклій Гарібашвілі озвучив те, про що багато хто думав: ні ЄС не готовий до розширення, ні Грузія до вступу в ЄС. Очевидно, статусу кандидата правлячій партії достатньо.

Очевидно, статусу кандидата в ЄС правлячій партії достатньо

Після новини про те, що закон про «іноземний вплив» дістануть із шухляди, протести спалахнули з новою силою. Торік тисячі людей фактично знесли законопроєкт, мішенню якого може стати життєво важливе для Грузії громадянське суспільство. Згідно з документом, організація, яка отримує понад 20 відсотків фінансування від міжнародних партнерів, має зареєструватися як «організація, що представляє інтереси іноземних держав». Правляча партія називає це вимогою прозорості та посилається на європейські моделі. Однак у Грузії вже існує високий рівень прозорості, а порівняння з європейськими країнами тут недоречне: подібний план існував лише в Угорщині, але був скасований Європейським судом. Хіба екологічна організація, яка реалізує проєкт за міжнародної підтримки – іноземний агент? Або ще краще: антикорупційна НУО, яка виступає за свободу судової влади? Хіба вони не діють в інтересах самої Грузії?

Існує ризик, що Грузію буде відкинуто назад більш ніж на 10 років

Тепер Європейський союз погрожує Грузії, що ухвалення цього закону заморозить процес вступу до ЄС. Ба більше, предметом обговорення раптово стало таке важливе досягнення, як безвізовий режим. Існує ризик, що вся «грузинська мрія» опиниться під загрозою після ухвалення закону про іноагентів, явно написаного за російським зразком. Грузія буде відкинута назад більш ніж на 10 років. І це в той час, коли Росія перекроює свої кордони. Ймовірно, це також є одним із мотивів грузинської влади, яка припускає, що Росія так чи інакше переможе в Україні та почне активніше діяти в інших сусідніх країнах. Не заходити надто далеко в питанні євроінтеграції і не дратувати Москву: схоже, ми маємо справу з проявом базового грузинського страху.

Але «Грузинська мрія» недооцінила загрозу від заданого імпульсу. Десятки тисяч людей уже кілька днів виходять із мирним протестом на центральні вулиці Тбілісі. Свою солідарність із протестувальниками висловили відомі артисти та спортсмени, зокрема, збірна Грузії з футболу, яка нарешті вивела свою країну на європейську футбольну арену. На бік протестувальників стала і президентка Грузії Зурабішвілі, яку «Грузинська мрія» фактично привела до влади. Від правлячої партії, яка стає дедалі радикальнішою, відвернулося також багато колишніх чиновників і високопосадовців.

Нинішня ситуація в Грузії – це вираз параної і страху втратити владу однієї людини та її оточення

Чесно кажучи, народ Грузії зараз живе краще, ніж раніше. Але зараз на вулиці вийшов навіть середній клас, який, власне, і виріс за роки правління «Грузинської мрії». Влада розраховує, що протести вщухнуть влітку, коли вулиці столиці за традицією спорожніють, а люди вважатимуть за краще дивитися футбол.

До того ж восени в Грузії відбудуться парламентські вибори. З огляду на роздробленість опозиції, чергова перемога практично в кишені «Грузинської мрії», тим паче що всі державні важелі, за винятком президентки, перебувають у руках правлячої партії. За допомогою закону про агентів партія влади хоче мобілізувати націонал-консервативний електорат і представити опозицію та критично налаштоване громадянське суспільство як прислужників злісних (західних) іноземних держав. Така брехлива пропаганда діє на більшу частину населення, але спричиняє розкол і дедалі токсичнішу поляризацію. Таким чином, нинішня ситуація в Грузії – це вираз параної та страху втратити владу однієї людини та її оточення. А жертвами стають люди, які мріють про європейське майбутнє своєї країни.

Автор: Марсель Рьотіг (Marcel Röthig) очолює регіональний офіс Фонду ім. Фрідріха Еберта на Південному Кавказі та відповідає за Грузію, Вірменію та Азербайджан. Раніше він працював в офісах Фонду в Україні та Республіці Молдова, Російській Федерації та Білорусі

Джерело: IPGJournal, ЄС

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: