Після тривалих баталій директива про комплексну перевірку корпоративної стійкості нарешті готова до схвалення.
Європейські ланцюги постачання розкидані по всьому світу: наш шоколад походить з Кот-д’Івуару, а кава – з Бразилії; наш одяг виготовлений в Азії, а запчастини для наших мобільних телефонів надходять з усього світу. Контроль над такими великими ланцюгами поставок легко втратити – можливо, навіть навмисно, оскільки компанії прагнуть скористатися гуманітарною ситуацією в країнах з поганими умовами життя та праці, щоб виробляти дешевше.
Шоколад? За оцінками, близько 1,6 мільйона дітей у віці від п’яти до 17 років працюють на виробництві какао в Гані та Кот-д’Івуарі. Кава? Разом із пальмовою олією є одним із найбільших чинників вирубки лісів. Одяг? Обвал будівлі Rana Plaza в Дакці, Бангладеш, у 2013 році забрав життя 1 134 людей, багато з яких були жінками. Ця катастрофа стала трагічним свідченням умов праці у світовій швейній промисловості, проливаючи світло на її нестабільність, довгий робочий день, низьку заробітну плату та неналежні заходи безпеки.
Справедливо і гуманно
Європейські громадяни хочуть бути впевненими, що товари та послуги були вироблені та надані у справедливих та гуманних умовах життя та праці, без використання дитячої чи примусової праці та без шкоди для довкілля. Праця не повинна бути товаром: права працівників і профспілок – це права людини, які не є предметом торгівлі. Бізнес повинен нести відповідальність за негативний вплив своєї діяльності на працівників, громади та навколишнє середовище.
Саме тому профспілки та громадянське суспільство закликають ухвалити законодавство, що вимагає належної перевірки дотримання прав людини в ланцюгах створення вартості компаній. Франція зробила перший крок у 2017 році, Німеччина – у 2021 році. Європейський Союз стоїть на порозі прийняття загальноєвропейського законодавства: завтра Європейський парламент має ухвалити директиву про належну обачність у сфері корпоративної стійкості.
Директива має на меті сприяти сталому корпоративному управлінню в ЄС, забезпечуючи захист прав людини, зобов’язуючи компанії виявляти та запобігати зловживанням у своїй діяльності та ланцюгах створення вартості. Крім того, вона спрямована на захист навколишнього середовища шляхом виявлення та запобігання екологічній шкоді, спричиненій діловою діяльністю. Директива підвищить прозорість та підзвітність, вимагаючи від компаній звітувати про свою діяльність у сфері сталого розвитку та дотримання прав людини, а також забезпечить залучення зацікавлених сторін, таких як профспілки та представники працівників, до розробки, впровадження та моніторингу політики, планів та стратегій належної обачності в компанії.
Пом’якшена
Директива була позитивно сприйнята багатьма компаніями та бізнес-асоціаціями, оскільки вона дозволить відокремити зерно від полови, коли йдеться про чесну конкуренцію. Насправді багато компаній (серед них німецька мережа супермаркетів і шведський виробник меблів) висловилися за набагато амбітнішу директиву, яка б відповідала Керівним принципам ООН у сфері бізнесу та прав людини: вона мала б застосовуватися до всіх секторів і вимагати запобігання, пом’якшення та усунення наслідків навіть після того, як продукт/послуга буде доставлений або виготовлений (“даунстрімінг”), вона мала б тісно залучати зацікавлені сторони і захищати жертв шкоди через цивільно-правову відповідальність. На жаль, всі ці елементи були зведені Радою ЄС до найнижчого спільного знаменника, але ми все ще перебуваємо на порозі прийняття директиви.
Деякі бізнес-організації виступили проти, заявляючи про “нездійсненні вимоги до звітності”, що свідчить про те, наскільки мало вони розуміють реальний стан справ у бізнесі, для якого звітність за всіма операціями є важливою для належного управління. Ігнорувати нагальну необхідність дотримання прав людини в складних глобальних ланцюгах постачання означає ставити прибуток вище за людей і планету.
Комплексна перевірка корпоративного сталого розвитку є цілком здійсненною – прикладів цьому достатньо. Компанія, яка може визначити вуглецевий слід свого продукту, повинна мати можливість гарантувати, що цей продукт виробляється в гідних умовах праці. Дійсно, про це слід думати як про інвестицію, а не як про витрати. У глобалізованій економіці не лише необхідно ефективно захищати права людини та навколишнє середовище в ланцюгах поставок, але й директива надасть конкурентну перевагу європейським компаніям, задовольняючи вимоги етичного споживання.
За десять років після Рана Плаза в текстильній промисловості, на жаль, мало що змінилося. Зарплати все ще не виплачуються, а профспілки все ще придушуються. Французький закон, відомий як “закон Рана Плаза”, також не виконує своєї мети, оскільки більшість компаній, чий одяг був знайдений на руїнах фабрики, не підпадають під дію закону.
Настав час зробити наступний крок для відстоювання прав людини. Європейська конфедерація профспілок закликає Європейський парламент прийняти директиву і закласти основи для обов’язкового дотримання прав людини та відповідального ведення бізнесу в Європейському Союзі.
Автор: Ізабель Шьоманн – заступниця генерального секретаря Європейської конфедерації профспілок. Вона була обрана на цю посаду на 15-му Конгресі ЄКПО в Берліні у травні 2023 року. Раніше вона обіймала посаду конфедерального секретаря ЄКП з 2019 по 2023 рік.
Джерело: Social Europe, ЄС