Непомітно для багатьох у Європі Японія стала одним із провідних фінансистів України, яка відбиває напад Росії. Що за цим стоїть, і чому у відчуженні Токіо від Москви є винятки?

Коли в Європі говорять про допомогу Україні, то дивляться на себе і на Сполучені Штати – головного донора. Але у Вашингтоні республіканці й демократи понад пів року не можуть домовитися про новий пакет допомоги Києву на десятки мільярдів доларів. Коли прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда в четвер, 11 квітня, в рамках візиту до США виступав у Конгресі, він назвав лідерство Америки “незамінним”. Кісіда дав зрозуміти, що без США “надії України” можуть “впасти під натиском Москви”.

Мільярди допомоги Україні, але не зброя

На тлі того, що США поки що втратили роль лідера в допомозі Україні, Японія, як і інші, збільшила свою частку. Не афішуючи цього, Токіо став одним із головних, а в перші місяці 2024 року – провідним фінансистом Києва, про що в лютому повідомив український мінфін. На конференції, що відбулася тоді в Японії, прем’єр України Денис Шмигаль сказав, що обсяг наданої та обіцяної допомоги перевищить 12 мільярдів доларів. За даними німецького Інституту світової економіки, станом на січень 2024 року Японія посідала шосте місце за обсягами допомоги Україні – понад сім мільярдів євро.

На відміну від інших Японія виділяє кошти тільки на фінансову та гуманітарну допомогу Україні. Ці гроші допомагають утримати на плаву сильно постраждалу від нападу РФ українську економіку. За оцінками Нацбанку, Україна втратила третину ВВП. Постачати Києву летальну зброю Токіо через історичні причини та обмеження не може. Тому серед поставок – продукти харчування, медикаменти, генератори, автомобілі, бронежилети, техніка для розмінування.

Обмін ракетами для ЗРК “Patriot” зі США

Для Києва зараз найважливіше – отримати зброю і Японія, незважаючи на свій пацифізм, може допомогти. Японська преса писала про можливе постачання до США вироблених у Японії за ліцензією ракет до американських ЗРК “Patriot”, щоб Вашингтон міг передати свої ракети Україні. Представники МЗС Росії заявляли, що в разі появи японських ракет в Україні, це матиме “наслідки” для відносин Москви з Токіо. Думки опитаних DW з цього приводу експертів розділилися.

Ацуко Хігасіно, професор університету Цукуба, підтримує ідею постачання ракет, оскільки “це не зброя для вбивства, а для захисту життя українського народу”. Але Хігасіно вважає, що “в найближчому майбутньому” поставок чекати не варто, оскільки в Японії є “серйозний дефіцит” оборонних систем. Джеймс Браун, професор університету Темпл у Токіо, вважає, що постачання ракет “Patriot” до США “здебільшого узгоджене”, а труднощі були пов’язані з регулюванням з японського боку, для якого дуже важливо, щоб японські ракети не опинилися в Україні.

“Радикальна зміна” у відносинах із Росією

Як так вийшло, що саме Японія непомітно стала одним із головних партнерів України? “Надаючи допомогу Україні, протидіючи російській агресії, Японія думає про те, як захистити міжнародну систему від зміни статус-кво за допомогою сили”, – каже Джеймс Браун. За його словами, Японія намагається “утримати Китай від подібних спроб щодо Тайваню”. Про це прем’єр Кісіда говорив із президентом США Джо Байденом на саміті в середу у Вашингтоні.

У позиції Японії щодо України та Росії відбулася “радикальна зміна”, зазначає Ацуко Хігасіно. За її словами, якщо 2014 року “Японія начебто прихильно приймала незаконну анексію Криму” і “російську пропаганду”, але масштабне вторгнення все змінило. Хігасіно вважає, що це пов’язано, серед іншого, з “порушенням статуту ООН у дуже явній формі” і “жорстокістю” російської армії в Бучі.

Київ підтримав Японію в територіальній суперечці з РФ

Не останню роль зіграла і зміна прем’єра. “За попереднього керівництва, за прем’єр-міністра Сіндзо Абе Японія дуже сильно прагнула до зближення з Росією, ставила реальну мету спробувати розвинути партнерські відносини, розв’язати територіальну суперечку (щодо кількох Курильських островів – Ред.), підписати мирний договір, – каже Джеймс Браун. – Але після 2022 року японський уряд усвідомив, що ці зусилля не принесуть результату, і натомість пріоритетом стали не спроби налагодити партнерські відносини з Росією, а спроби забезпечити провал російської агресії проти України”.

Прем’єр Кісіда, на відміну від Абе, проводить зовнішню політику з орієнтацією на інші країни G7 і партнерів у ЄС, каже Ацуко Хігасіно. “Він перейшов до дуже широких санкцій проти Росії. Це (раніше) було просто немислимо”, – каже політолог.

Як жест підтримки Токіо український парламент у жовтні 2022 року ухвалив постанову з визнанням того, що “Північні території”, як називають острови в Японії, “продовжують перебувати під окупацією Російської Федерації”. Аналогічний указ підписав президент Володимир Зеленський.

Японія залишається в проєкті “Сахалін-2”

Але Японія не пішла на повний перегляд відносин із Росією. Винятком стали деякі сфери економіки, насамперед – енергетика. Так, японські автоконцерни пішли з прибуткового російського ринку, але Японія, як і раніше, бере участь у нафтогазовому проєкті “Сахалін-2”, хоча інші західні компанії з нього вийшли. У рамках цього проєкту Японія отримує скраплений природний газ (СПГ). Японія, у якої майже немає своїх енергоносіїв, отримує з Росії близько 9 відсотків свого СПГ. Також у Росії продовжує працювати тютюновий концерн Japan Tobacco.

Колишній японський дипломат, запрошений професор університету Сідзуока Кадзухіко Того хвалить японську владу за збереження економічних зв’язків із Росією і вважає, що загалом політика уряду Кісіди щодо Росії була “занадто сильною”. “Уряд повинен був зберегти певний баланс, навіть на тлі сильної критики цієї війни”, – каже Того, визнаючи, що така думка в сьогоднішній Японії – позиція меншості.

Відносини з Росією “на найнижчому рівні” з моменту встановлення дипвідносин після Другої світової війни, каже Того. Їхнє поліпшення він вважає малоймовірним, але з часом, після закінчення війни в Україні, можливим. Шанс він бачить у припиненні вогню.

Джеймс Браун з університету Темпл не вірить у “реальну перспективу поліпшення відносин” Токіо і Москви на тлі “войовничої риторики” з Росії. Правляча партія Японії “єдина в підтримці України і жорсткої лінії щодо Москви”, каже Браун.

Роман Гончаренко