Але експерти кажуть, що це не є довгостроковим рішенням проблеми нестачі артилерійських боєприпасів.
Понад дві третини російських танків, які українські військові знищили за останні місяці, були знищені за допомогою FPV-дронів, повідомив Foreign Policy офіційний представник НАТО, що є дедалі більшою ознакою того, що Київ покладається на дрони в очікуванні більшої кількості артилерійських боєприпасів від Сполучених Штатів та інших західних країн.
Через те, що Вашингтон затримує вкрай необхідне фінансування і постачання артилерійських боєприпасів, ЗСУ здебільшого використовують FPV-дрони для проведення протитанкових атак. Українські солдати керують дронами за допомогою контролера і можуть спостерігати за атаками апаратів-«камікадзе» на російську техніку через відеоканали – записи цих атак тепер циклічно відтворюються на українських каналах у соціальних мережах у Telegram та інших платформах.
На третьому році повномасштабного російського вторгнення FPV-дрони стали майже повсюдними на українському полі бою. Багато з них можуть нести 10 фунтів (4 кілограми) вибухівки або більше, і після майже 780 днів безперервної війни пілоти безпілотників з обох сторін отримали багато практики.
«Я знімав такі «кінематографічні» відео за допомогою FPV-дронів ще до війни, – написав український режисер-документаліст Антон Птушкін у листопаді минулого року в соціальній мережі X (колишній Twitter). «Тепер ми використовуємо FPV для захисту нашої землі».
Але на кожен успіх припадає майже стільки ж невдач. Це не дрони Predator вартістю 20 мільйонів доларів за штуку, які Сполучені Штати використовують для полювання на терористів на Близькому Сході. Це недорогі комерційні безпілотники, які коштують 400 доларів за штуку. Вони мають дешеві камери, що ускладнює націлювання вночі або в хмарну погоду, і часто несуть саморобні боєприпаси, такі як гранати або саморобні бомби, які іноді вибухають посеред польоту. Деякі з них не спрацьовують. На одному відео, опублікованому в Telegram, український FPV-дрон застряг у лобовому склі російського мікроавтобуса і не вибухнув. Інші влучають у російські квадрокоптери і танки, які вже були кинуті.
«Те, що ми бачимо, ймовірно, є лише частиною того, що відбувається насправді», – сказав Семюел Бендетт, радник Центру військово-морського аналізу (CNA) і член програми дослідження росії цього аналітичного центру. «FPV-дрони мають невеликий радіус дії. Тому, навіть якщо українцям не вистачає далекобійної артилерії, вони можуть використовувати лише кілька безпілотників на відстані до 10 кілометрів [близько 6 миль], тому що це [їхня] нормальна дальність польоту».
Аналітики, які стежать за ЗСУ, вважають, що атаки мають неоднозначні результати. Роб Лі, старший науковий співробітник Євразійської програми Інституту зовнішньополітичних досліджень, який востаннє був в Україні в листопаді минулого року, каже, що загальна точність FPV-дронів становить менше 50 відсотків. «Влучити» в танк – і солдатів всередині – за допомогою FPV-дрона може лише досвідчений пілот, а не новачок.
Навіть ті дроні, які долають дедалі складніші, хоч і не непереборні, російські контрзаходи – ящики з РЕБ-обладнанням, прикріплені до танків, – можуть не завдати смертельного удару. «Зазвичай ви не вбиваєте танк з першого разу, – говорить Лі. «Для того, щоб знищити танк, може знадобитися 10 або більше [FPV-дронів]”.
Проте, за словами Лі, у росії є вагома причина прикривати свої танки камуфляжем і обладнанням для постановки радіоелектронних перешкод. У неї закінчуються бронемашини і танки. Якщо Україна продовжуватиме виснажувати [росіян] такими темпами, а росія продовжуватиме надсилати більше танків на заміну знищених, Кремль може втратити свою чисельну перевагу в танках, що може ускладнити проведення наступальних операцій в майбутньому.
Але росія все ще має більше військ. «Проблема в тому, що росія отримує багато живої сили», – додав Лі.
Тотальне використання дешевих дронів вказує на те, що українці вдаються до все більш відчайдушних заходів, імпровізуючи зброю, щоб відбити російський наступ, який просунувся далі на захід, у оспорювані райони Донеччини. Україна використовує мережу мікрофонів – подібних до тих, що ви можете знайти у своєму iPhone – для виявлення цілей, що наближаються. Ці мікрофони достатньо ефективні, щоб за допомогою акустичних характеристик визначити тип боєприпасу, напрямок його польоту і траєкторію руху.
Маючи обмежені засоби протиповітряної оборони, ЗСУ оснастили важкі кулемети сенсорами, аби збивати більшість іранських дронів-камікадзе «Шахєд», які пролітають над їхніми позиціями. Представник НАТО на умовах анонімності, встановлених Альянсом, повідомив, що рівень ураження «Шахєдів» простими кулеметами і малокаліберною зброєю становить близько 80 відсотків. Однак це ще не повне вирішення проблеми: останніми днями українські офіційні особи закликали США надіслати більше систем ППО Patriot.
А FPV-дрони не можуть зрівнятися з артилерійськими боєприпасами, коли йдеться про підтримання високого темпу стрільби або створення ефекту від вибухів. Вони також можуть бути дорожчими. «Ви не можете замінити [дроном] 155-мм снаряд, – сказав один український чиновник. «Це все одно, що замінити автомат Калашникова маленьким пістолетом». І артилерія має імунітет до засобів радіоелектронної боротьби. Це просто вибуховий пристрій, що летить у повітрі.
Швидкі темпи інновацій у сфері дронів змусили американських військових лідерів переосмислити великі і дорогі програми з їх створення. Майбутнє, на думку чиновників, буде дешевим і доступним.
«Я не думаю, що ми можемо купити дрон і сказати, що він буде у нас на озброєнні наступні 20 років», – сказав начальник штабу армії США генерал Ренді Джордж. «Ми не можемо цього зробити».
Невідомо, наскільки ефективними вони будуть в довгостроковій перспективі. Але, як і саморобні вибухові пристрої під час війни в Іраку, дешеві дрони революціонізували поле бою – поки що (Стейсі Петтіджон не згодна з цією тезою).
«Цілком можливо, що будь-яку машину, будь-яку систему, будь-якого солдата, який зараз рухається полем бою в Україні, можна побачити, спостерігати і, врешті-решт, вразити за допомогою [безпілотника]», – говорить Бендетт, радник CNA. «Більше не існує такого поняття, як безперешкодне пересування».
Джек Детч