Українська влада не показує його назагал, не розкриває його характеристик і навіть не говорить, хто його виробляє. Цей далекобійний безпілотник вже став “головним болем” для Росії через регулярні і влучні атаки на нафтопереробні заводи.

У 2024 році Україна зробила якісний ривок щодо використання своїх далекобійних безпілотників. Якщо в 2022 році їх взагалі не було, а в 2023-му використання було спорадичним, то нинішній рік почався і триває під акомпанемент майже щоденних нальотів українських БПЛА вглиб російської території.

Щоправда, в загальних цифрах це все ще менше ніж кількість російсько-іранських “Шахедів”, запущених по українських містах. За словами президента Володимира Зеленського, тільки за березень РФ запустила їх майже 600 штук.

Однак влучні удари українських БПЛА вже перетнули позначку в 1300 км дальності вглиб російської території. Під їхні удари, крім нафтопереробних заводів, потрапляють оборонні підприємства, військові аеродроми і об’єкти критичної інфраструктури.

Що відомо про українські далекобійні дрони

Зазвичай далекобійні БПЛА ранжують за трьома категоріями. Перші – ті, які мають дальність застосування до 500 км, потім – 500-1000 і найбільш далекобійні – понад 1000 км.

Саме в двох останніх категоріях українські приватні і державні виробники досягли найбільшого прогресу останнім часом.

Найбільш відомими представником такого типу апаратів, які вже були застосовані в бойових умовах, є безпілотник UJ-26 “Бобер”. Влітку і восени минулого року ці дрони декілька разів долітали до Москви та, зокрема, пошкодили хмарочоси бізнес-центру “Москва-Сіті”.

Щоправда “Бобри” несуть не надто велику бойову частину – близько 20-25 кг – і відповідно не можуть завдати значних руйнувань. Водночас, за даними ВВС Україна, вже тривають модифікації цього безпілотника, які зокрема стосуються збільшення БЧ.

Характерною особливість “Бобра” є його форма, яка в аеродинаміці називається “качка”. Тобто його передні крила значно менше задніх, а двигун розташований позаду. Це створює враження, що БПЛА летить “задом наперед”.

Така форма апарату дозволяє перехитрити системи ППО супротивника на довгій дистанції. Заявлена дальність дії “Бобра” становить 800 км.

Ще один результат інженерної думки українського дронобудування проявив себе відносно нещодавно. Великий безпілотний апарат зранку 2 квітня атакував завод з виробництва “Шахедів” і гуртожиток, де проживали його співробітники, в Єлабузі. Це за 1200 км від українського кордону.

За версією деяких російських ЗМІ, атаку здійснив український безпілотник UJ-22 Airborn. Цей дрон із заявленою дальністю до 800 км і бойовою частиною 20 кг вже неодноразово застосовувався під час війни. Але співрозмовник ВВС Україна, що безпосередньо причетний до виробництва Airborn, заперечує, що саме цей БПЛА застосували в Єлабузі.

“Ні, це точно не був UJ-22 Airborn. Якщо придивитись до зображення, то відрізняються розміри і форма фюзеляжу”.

На його думку, завдати удару по Єлабузі міг двомісний надлегкий літак українського виробництва А-22 (“Літаюча лисиця”). Співрозмовник зауважує, що переробити літак в ударний БПЛА – це не українське ноу-хау.

Ще в 2020 році Азербайджан так робив з радянськими “кукурудзниками” Ан-2, атакуючи ними позиції Вірменії в Нагорному Карабаху.

“В усьому світі існує така річ, як переробка пілотованих літаків на безпілотники. Тут немає чогось такого унікального”, – каже співрозмовник.

Ще одна версія – безпілотний авіакомплекс Е-300 Enterprise, який у листопаді 2022 року був прийнятий до експлуатації в Збройних силах України. Він по суті є переробленим легкомоторним літачком, в який встановили автопілот, бойову частину і додаткові баки з пальним. Заявлена дальність його польоту з двома повними баками – 3000 км.

Однак найбільш масово Україна з початку року використовує інший безпілотник. Це саме його влучні удари, за оцінками британської розвідки, вже вивели з ладу 10% нафтопереробних потужностей Росії.

Мова йде про безпілотний літальний апарат під назвою “Лютий”.

“Лютий” і його особливості

Хоча публічності його робота набула лише зараз, перше бойове застосування “Лютого” по території РФ відбулося майже рік тому – в травні 2023 року. Дрон на 100% впорався зі своїм завданням і вже наприкінці літа минулого року був запущений в серійне виробництво.

За нашими даними, станом на сьогодні вже виготовили сотні одиниць “Лютого” і законтрактували приблизно стільки ж. Найбільша зафіксована відстань його бойового застосування – 1352 км.

Українська влада не показує фотографії БПЛА, не розкриває дані про його виробника і не озвучує характеристики апарата. За словами джерела ВВС Україна в українському оборонно-промисловому комплексі, це пов’язано з питаннями безпеки та інформацією про намір Росії атакувати виробничі потужності.

Саме через це виробничі цехи заховані під землею. При цьому Росія докладає зусиль, щоб знайти їх, а також вирахувати співробітників, причетних до виготовлення БПЛА, зазначає співрозмовник ВВС Україна.

Єдине фото “Лютого”, крім низькоякісних зображень в польоті чи вже зруйнованого БПЛА, це маленька іграшкова модель безпілотника, яку виклала у своєму фейсбуці в листопаді минулого року заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр.

З цих зображень можна зробити висновок, що БПЛА має типову конструкцію низькоплану, тобто крила розміщені на нижній частині фюзеляжу, і V-подібний хвіст на двох балках.

На інших фото в польоті видно, що в носовій частині, ймовірно, вбудована відеокамера і трубка Піто – пристрій для вимірювання швидкості і висоти польоту.

За нашими даними, всередині “Лютого” розміщений 2-циліндровий двигун, система керування і бойова частина вагою 50 кг.

Зроблений безпілотник зі скловолокна і важить, ймовірно, 250-300 кг.

Джерело в українській владі, яке має стосунок до виробництва “Лютого”, пояснює ВВС Україна, що цей БПЛА є унікальним серед українських дронів аналогом “Шахед-136” і має низку важливих переваг.

Зокрема, мова йде про високу завадостійкість до РЕБ, зручну конструкцію планера і здатність безпілотника під час польоту змінювати висоту відносно рельєфу поверхні.

Бойова частина вагою 50 кг є достатньо великим показником, враховуючи точність влучання. При тому, що спочатку були ідеї зробити БЧ до 90 кг, але згодом це виявилось непотрібним.

Крім того, співрозмовник відмітив, що “Лютий” постійно модернізується та покращується за результатами застосування, і це робиться без здорожчання виробництва. Однак, слід зауважити, що його ціна є відносно високою для України і за нашими даними, складає орієнтовно до 200 тисяч доларів.

Хоча навіть ця ціна може бути меншою, ніж та, за яку РФ купляла в Ірану “Шахеди”. Якщо вірити даним, які хакерська група Prana Network отримала зі зламаних поштових серверів іранської компанії IRGC Sahara Thunder, то ціна одного безпілотника при замовленні партії в 2 тисячі штук складала 290 тисяч доларів. Проте достовірність цих даних не доведена й щодо їх справжності лунають сумніви.

Ключова перевага

Основна і ключова особливість “Лютого” – це його точність. Зокрема, при атаках на НПЗ цей безпілотник зазвичай атакує невеликі за обсягом ректифікаційні колони, які використовуються для розділення рідких сумішей, складові яких мають різну температуру кипіння.

“Коли твій безпілотник два рази поспіль влучає в об’єкт діаметром 2 метри, то це вже не просто випадковість”, – хвалиться успіхами “Лютого” український посадовець.

За рахунок чого досягається така точність він відмовився говорити, але джерела американського телеканалу CNN вказують, що мова може йти про використання штучного інтелекту, точніше про “машинний зір”, тобто здатність апарату самостійно розпізнавати об’єкти.

Головний редактор Defense Express Олег Катков вважає, що тут йдеться про нову генерацію системи DSMAC, яка вже тривалий час використовується в крилатих ракетах.

DSMAC – це цифрова коригуюча система збігу зображень, яка порівнює отримані на останній фазі польоту зображення рельєфу місцевості з цифровими характеристиками цілі.

Олег Катков не виключає, що в БПЛА могли встановити аналог цієї системи, але з ще більш потужними сучасними процесорами, ніж в ракетах.

То ж чи стане “Лютий”, який створила і вже вдало застосовує Україна, “гейм-ченджером” або “переломним моментом” в цій війні? Фахівець закликає не поспішати з висновками.

“Не люблю такі слова як “гейм-чейнджер” чи “срібна куля”, тому що їх не буває. Буває методична і комплексна робота. Зараз щодо російських НПЗ така робота і була проведена. Вона довела свою ефективність і неспроможність РФ нівелювати цю загрозу на даному етапі”, – каже ВВС Олег Катков.

За його словами, Україні вдалося ідеально використати можливості дрона, який здатен летіти на значні відстані, але не має такої потужної бойової частини, як крилата ракета.

“Це було максимально ефективне вкладання ресурсів. Тобто ідеально обрано тип цілі, засіб ураження і момент ударів”.

Свою версію того, які характеристики має “Лютий” і як він працює, також надавав профільний портал “Мілітарний”.

Після того, як в ЗМІ з’явилась інформація про начебто наполегливу вимогу США до України припинити атаки на російські НПЗ, ми звернулись до нашого джерела в українській владі з питанням, чи “заморозять” на певний час використання “Лютого”.

“Я не можу прокоментувати цю ситуацію, але зазначу одне: виробництво цих БПЛА не зупинялося”, – відповів чиновник.

Олег Черниш