Європейська Рада провела своє щоквартальне засідання 21-22 березня, щоб визначити політичний напрямок для Європейського Союзу з низки питань.

“Ми не залякані Росією, і ми абсолютно на боці України”. Виступаючи після дводенного засідання Європейської Ради, Президент Європейської Ради Шарль Мішель підтвердив підтримку України з боку блоку. Однак, щоб повною мірою оцінити, в чому полягатиме ця підтримка – від можливого арешту російських коштів до допомоги у відновленні України – необхідно заглибитися у висновки, які були зроблені за підсумками дводенної зустрічі.

Щоквартальна зустріч глав держав та урядів країн-членів ЄС визначає політичний напрямок розвитку Європейського Союзу. Засідання Європейської Ради, що завершилося в п’ятницю, пропонує нове розуміння підтримки України з боку ЄС, планів розширення ЄС на Боснію і Герцеговину та широкого кола інших питань. Нижче експерти Атлантичної ради відповідають на п’ять актуальних запитань про те, що щойно відбулося в Брюсселі і куди далі рухається блок з двадцяти семи країн-членів.

1. Яким є найбільший висновок із засідання?

Засідання Європейської Ради та його висновки демонструють низку важливих рішень за останні кілька тижнів. Найбільшою подією стала згода на початок відкритих переговорів про вступ з Боснією і Герцеговиною – геополітичний крок з деякими застереженнями, покликаний стимулювати подальші реформи в Сараєво.

Інші важливі питання були або вже узгоджені на робочому рівні, як, наприклад, поповнення Європейського фонду миру, або обговорені заздалегідь, як, наприклад, запрошення Європейського інвестиційного банку скоригувати свої правила щодо оборонних інвестицій. Проте, варто відзначити дві речі. По-перше, безпека і оборона посіла центральне місце в цих висновках. Це позитивний сигнал від лідерів, який свідчить про те, що безпека Європи залишається на першому місці серед пріоритетів країн-членів ЄС, хоча ми повинні побачити більш відчутний прогрес у цьому питанні найближчим часом. По-друге, підтримка України залишається сильною, але ми бачимо, що результати конкуруючого внутрішньополітичного тиску просочуються у висновки. Це було найбільш очевидно в русі, ініційованому Польщею, щодо встановлення ліміту на безмитний імпорт сільськогосподарської продукції з України. Варто продовжувати стежити за цими питаннями.

Йорн Флек – старший директор Європейського центру Атлантичної ради.

2. Що було вирішено щодо оборони ЄС?

Висновки додали вітру за вітрилами пропозицій Комісії щодо Європейської оборонно-промислової стратегії і Європейської оборонно-промислової програми. Лідери підштовхнули Комісію, Високого представника Жозепа Борреля і Раду міністрів, де представлені країни-члени ЄС, до “швидкого просування роботи” над цими ініціативами. Це добра ознака того, що члени ЄС мають сильний апетит до спільних зусиль у таких сферах, як дослідження і розробки, підтримка попиту на продукцію компаній і забезпечення поставок.

Висновки також, як і очікувалося, запропонували Європейському інвестиційному банку адаптувати свої правила кредитування для збільшення інвестицій в оборонні проекти. Правила Європейського інвестиційного банку зараз вимагають, щоб банк інвестував у товари подвійного призначення. Ці висновки дозволяють більш ліберальне прочитання правил і, таким чином, забезпечують більшу гнучкість для інвестицій. Це підводить нас до суті більшої частини оборонної саги: Європі потрібні гроші для фінансування будь-якої оборонної трансформації. Якщо припустити, що політики не захочуть забирати більше грошей від інших пріоритетів витрат на такі речі, як соціальні питання, є кілька варіантів. Можна підвищити податки (малоймовірно зараз, у рік виборів, або взагалі коли-небудь), запозичити гроші через спільний борг (цікава пропозиція, але в найближчій перспективі не відбудеться через опозицію з боку більш ощадливих членів), або знайти нові гроші (залучивши кошти Європейського інвестиційного банку або використавши російські несподівані прибутки). Це питання, яке слід мати на увазі в майбутньому.

-Йорн Флек

3. Який стан підтримки України з боку ЄС?

Як і в усіх висновках чи виступах Європейської Ради, починаючи з лютого 2022 року, Україна по праву є першочерговим пріоритетом. У висновках наголошується на подальшій підтримці ЄС України та її самозахисту. Важливо, що вони фактично схвалюють ініціативи, спрямовані на надання Україні більшої кількості озброєнь та військової техніки швидше. Зокрема, вони підкреслюють пропозицію Чехії купувати боєприпаси за межами ЄС як похвальне зусилля і відзначають домовленість про поповнення Європейського фонду миру, досягнуту на початку цього місяця. Проте на цьому шляху ще будуть вибоїни.

Потенційно важлива деталь прихована наприкінці висновку щодо торгівлі ЄС з Україною. Торгівля сільськогосподарською продукцією стала предметом занепокоєння для багатьох країн, оскільки протести фермерів тривають по всьому блоку. Стверджуваний несправедливий і неправомірний вплив на європейських виробників української продукції, що потрапляє на територію ЄС, спонукав ЄС вжити заходів і запровадити інструменти для контролю за обсягами товарів з України, які можуть потрапляти на територію країн-членів ЄС. Раніше цього місяця ЄС фактично обмежив безмитне переміщення певних зернових з України на єдиний ринок на рівні 2022 та 2023 років і запровадить тарифи, якщо імпорт перевищить ці рівні. Зрозуміло, що це не означає, що ЄС відмовляється від України, але це показує реальність внутрішньої політики. Лідерам ЄС необхідно збалансувати економічні занепокоєння свого електорату, не піддаючись при цьому думці, що на континенті панує втома від України.

-Йорн Флек

4. Якими є плани щодо розширення ЄС?

Шлях Боснії і Герцеговини до вступу в ЄС розпочався, але дорога попереду є складною. Хоча умовне запрошення ЄС відкриває двері для переговорів, Боснія і Герцеговина повинна провести значні реформи, зокрема, у сфері подолання етнічних розбіжностей, зміцнення інституцій та боротьби з корупцією. Цей умовний підхід забезпечує чіткий стимул для прогресу. Однак успіх залежатиме від цілеспрямованої підтримки з боку ЄС, яка забезпечить сталість цих реформ. Лише спільними зусиллями Боснія і Герцеговина та ЄС можуть досягти справді об’єднаного і стабільного європейського майбутнього.

Важливо зазначити, що підхід ЄС до Боснії може мати позитивні побічні ефекти. Оливкова гілка, запропонована Європейською Радою, має стати каталізатором конкретних результатів у поточному діалозі з нормалізації відносин між Косово і Сербією, який також відбувається за сприяння ЄС. У разі успіху це могло б прокласти шлях до надання Косову статусу країни-кандидата на вступ до ЄС найближчим часом. Це має вирішальне значення для повної інтеграції всіх шести західнобалканських країн до ЄС, а також для зміцнення добросусідських відносин і регіонального співробітництва.

Крім того, слід вітати акцент ЄС на внутрішніх реформах. Це гарантує, що і країни-кандидати, і ЄС добре підготовлені до вступу. Чіткі та своєчасні висновки щодо внутрішніх реформ до літа 2024 року забезпечать вкрай необхідну дорожню карту для більш ефективного процесу вступу, гарантуючи більш плавну інтеграцію для майбутніх членів та ЄС в цілому. Важливо, що ЄС сигналізує про зміну своєї толерантності до регіональних лідерів. Підхід “Джекіла і Гайда”, коли лідери створюють позитивний імідж назовні, але демонструють проблемну поведінку всередині країни, здається, більше не є прийнятним для майбутніх членів.

Ілва Таре – старший науковий співробітник Європейського центру, донедавна працювала телеведучою в EuroNews Group.

5. На що слід очікувати спостерігачам за ЄС далі?

У квітні відбудеться ще одне позачергове засідання Європейської Ради перед європейськими виборами в червні. Континент і брюссельська бульбашка вже перебувають у режимі передвиборчої кампанії. Комісія та Рада продовжать свою роботу, але напередодні червня вона може сповільнитися. Слідкуйте за апетитом ЄС до координації у сфері оборони та просуванням пропозицій щодо використання несподіваних прибутків від заморожених російських активів для закупівлі боєприпасів.

-Йорн Флек