Литва приєднується до ініціативи Чехії з придбання амуніції для України. Про це повідомила литовська прем’єрка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови із чеським прем’єром Петром Фіалою.
“Литва сприятиме всім міжнародним зусиллям, які наближають Україну до її та нашої перемоги”, – зазначила урядовиця в мережі Х.
Артилерійська коаліція для України
Минулого тижня Фіала на зустрічі європейських лідерів, присвяченій допомозі Україні в Парижі, висловив ідею закупівлі сотень тисяч артилерійських снарядів у кількох країн, що не входять до Європейського Союзу. Цю ініціативу підтримала зокрема Франція, а нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте повідомив про готовність його уряду виділити 100 мільйонів євро на ту програму.
“З політичних міркувань їм потрібен посередник. Їм потрібен хтось, хто справді сприятиме цим постачанням. Тож ми могли б організуватися довкола таких закупівель з-за меж Європи, виступивши донорами і посередниками, – заявив посадовець Міноборони Чехії Ян Їреш. – Чеська Республіка вже зробила дуже щедру пропозицію профінансувати частину такого фонду. Тепер деякі інші країни також повинні активізуватися”.
За інформацією Радіо Свобода, чеський президент Петер Павел озвучив намір звернутися до партнерів зі США, Німеччини, Швеції та інших країн, які можуть посприяти цьому.
Раніше Чехія повідомляла, що “знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим”.
При цьому у січні західні союзники в межах зусиль Контактної групи з оборони України “Рамштайн” оголосили про запуск “артилерійської коаліції”.
Ініціатива під керівництвом США і Франції, що складається з 23 країн, прагне об’єднати зусилля, щоб допомогти ЗСУ “мати артилерійські сили, що відповідають потребам її контрнаступу та її армії майбутнього у короткостроковій і довгостроковій перспективі”.
Посилення військового виробництва у ЄС
Тим часом Європейська комісія повідомила, що планує запропонувати шляхи розвитку збройової промисловості Європейського Союзу, щоб він міг перейти до “режиму воєнної економіки” у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
Тьєррі Бретон, комісар європейської промисловості, викладе план обсягом у 1,5 мільярда євро до кінця 2027 року, щоб заохотити країни ЄС купувати більше зброї разом у європейських компаній і допомогти таким фірмам збільшити виробничі потужності, пише Reuters.
Представники Комісії також заявляють, що Київ має брати участь у запропонованих нових схемах для посилення спільних закупівель і виробничих потужностей, хоча Україна не є частиною ЄС. “Наша місія тут полягає в тому, щоб ставитися до України майже як до країни-члена”, — цитує інформаційна агенція європейського посадовця.
“Нам потрібно змінити парадигму і перейти до режиму воєнної економіки. Це також означає, що європейська оборонна промисловість повинна більше ризикувати за нашої підтримки”, — сказав Бретон.
“Відповідальність Європи за власну безпеку”
Бретон також сказав, що можливість ще одного президентського терміну в США для Дональда Трампа, який ставить під сумнів зобов’язання Вашингтона перед НАТО, означає, що Європа повинна зробити більше, аби захистити себе.
“У поточному геополітичному контексті Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, незалежно від результатів виборів наших союзників кожні чотири роки”, — сказав єврокомісар.
Пропозиції Бретона включають створення європейської версії американської схеми іноземних військових продажів, Foreign Military Sales, за якою Сполучені Штати допомагають іншим урядам купувати в американських збройових компаній. Інша пропозиція дозволить ЄС змусити європейські збройні компанії ставити у пріоритет європейські замовлення під час кризи.
Аналітики кажуть, що війна показала, що європейська промисловість була погано підготовлена до деяких серйозних викликів, таких як раптовий сплеск попиту на велику кількість артилерійських боєприпасів, зауважує Reuters.
Для втілення в життя ці пропозиції потребуватимуть схвалення 27 національних урядів ЄС, а також Європейського парламенту.