ВАДЖИМА, Японія (AP) – Жінку обережно витягли з-під завалів через 72 години після того, як серія потужних землетрусів почала трясти західне узбережжя Японії. Незважаючи на зусилля рятувальників, кількість загиблих у п’ятницю зросла щонайменше до 94 осіб, а кількість зниклих безвісти знизилася до 222 після того, як вона різко зросла напередодні.
У середу в заваленому будинку в Сузу, одному з найбільш постраждалих міст префектури Ісікава, був знайдений живим літній чоловік. Його дочка кричала: “Тату, тату”, коли пожежники виносили його на ношах, і хвалила його за те, що він так довго тримався після землетрусу магнітудою 7,6 балів, що стався в понеділок.
За даними Ісікави, 55 загиблих були в місті Вадзіма, 23 – в Сузу, а решта загиблих – у п’яти сусідніх населених пунктах. Понад 460 людей отримали поранення, щонайменше 24 – серйозні.
Інститут дослідження землетрусів при Токійському університеті виявив, що піщана берегова лінія на заході Японії в деяких місцях змістилася на 250 метрів (820 футів) у бік моря.
Землетруси спричинили велику пожежу в місті Вадзіма, а також цунамі і зсуви в регіоні. Через те, що деякі шляхи були відрізані руйнуваннями, зросла стурбованість громад, до яких ще не надійшли вода, їжа, ковдри та медикаменти.
У п’ятницю Сполучені Штати оголосили про надання допомоги у розмірі 100 000 доларів, включаючи ковдри, воду і медикаменти, і пообіцяли, що допомога буде надана і надалі. Гравець вищої ліги “Доджерс” Шохей Отані також оголосив про допомогу для району Ното, хоча і не розголошував суму.
Тисячі японських військовослужбовців долучилися до зусиль, щоб досягти найбільш постраждалих місць на півострові Ното, центрі землетрусу, з’єднаному вузькою сухопутною смугою з рештою головного острова Хонсю.
Експерти попереджають про хвороби і навіть смерть в евакуаційних центрах, де зараз перебувають близько 34 000 людей, які втратили свої домівки, багато з них – люди похилого віку.
Масаші Томарі, 67-річний фермер, який вирощує устриці в місті Анамізу в Ісікаві, каже, що спати на підлозі під однією ковдрою було важко. Опалення не було, поки в четвер, через три дні після землетрусу силою 7,6 балів, нарешті не привезли дві печі.
“Це жахливе, холодне місце”, – сказав він.
Томарі розгублено думав про свій дім, де підлога була завалена битим склом і перекинутими предметами. Вночі було непроглядно темно, тому що район все ще був знеструмлений.
Але Томарі та інші вже думали про відбудову.
Сачіко Като, власниця крамниці одягу в Анамізу, вивісила жовте попередження всередині своєї крамниці, де стіни похилилися, а червоне – на задньому дворі, який повністю зрівняло з землею.
“На цій вулиці було так багато магазинів. Тепер їх усіх немає. Можливо, ми зможемо наполегливо працювати над відновленням”, – сказала вона.
Станом на п’ятницю водопостачання в Анамізу не було повністю відновлено. Като доводилося набирати воду з сусідньої річки, щоб спустити воду в туалеті.
Десятки підземних поштовхів сколихнули Ісікаву та сусідній регіон за останній тиждень. Японія, з її перехресними лініями розломів, є надзвичайно сейсмічно небезпечною країною. Прогнози погоди передбачали дощ і сніг на вихідних, а експерти попереджали про нові афтершоки.
Регіон, що постраждав від останніх землетрусів, славиться своїми ремісничими виробами, зокрема лакованими виробами, ножами, керамікою, свічками та тканиною для кімоно.
Цутому Ісікава, який керує компанією Aras, що виготовляє модні тарілки і чашки, сказав, що в його оточенні ніхто не загинув, але ательє було серйозно пошкоджено.
Він вибачився за затримку поставок і висловив рішучість піднятися і відновити роботу, визнаючи при цьому виклики, що постали перед ним. “Ми відчуваємо глибоку безпорадність від того, що роботи, які ми створювали з такою любов’ю, зникли”.
Сачіко Такагі, власниця крамниці кімоно на вулиці, заставленій мальовничими крамничками у Ваджімі, каже, що їй пощастило, що її 80-річна крамниця, яка передавалася у спадок з покоління в покоління, все ще стоїть на місці. Іншим не так пощастило.
“Ці люди не мають енергії, щоб почати щось з нуля”, – сказала вона. “Мені дуже цікаво, що станеться з цією вулицею”.
Автори: Хіро Комае, Аяка Макгілл Та Юрій Кагеяма
Джерело: АР, США