Щоб стати членом ЄС, Україна має пройти секторальні переговори, щорічні звіти, прискіпливі перевірки. На цьому шляху Київ може розраховувати на фінансову допомогу ЄС, але сподіватися на швидкий вступ до ЄС не варто.

Пристрасті та емоції після саміту ЄС, на якому європейським лідерам вдалося переграти угорського прем’єра Віктора Орбана і ухвалити історичне рішення про відкриття переговорів про вступ України, поступово вщухли. І тепер виникають запитання: що ж зміниться у відносинах Києва і Брюсселя і як виглядатимуть наступні кроки переговорів про членство України в ЄС?

На столі переговорів про вступ до ЄС – 35 розділів європейського законодавства

Політичне “зелене світло”, яка Європейська Рада дала переговорному процесу 14 грудня, є важливим для запуску низки технічних процесів, зокрема процесу скринінгу, підготовки переговорної рамки та формування делегацій на переговори. На цьому етапі ключовим завданням є повне виконання рекомендацій Єврокомісії, які були висунуті українській стороні під час надання їй статусу країни-кандидата, наголосив у розмові з DW експосол України при ЄС Костянтин Єлісєєв, який наразі очолює ГО “Центр нових рішень”.

На важливості виконання вимог, які Київ має виконати до фактичного початку офіційних переговорів про вступ, наголошує і наукова співробітниця брюссельського Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса Іонела Марія Чіолан. Адже на момент ухвалення рішення на саміті ЄС невиконаними залишалося три з семи вимог Єврокомісії. Україна ще має завершити роботу над вимогами у сфері боротьби з корупцією, вирішити проблему лобізму та можливі обмеження мовних прав національних меншин, нагадує Чіолан.

Лише після цього ЄС погодить переговорну рамку для України. Це технічний ключовий документ, що визначає підходи та принципи переговорного процесу з конкретною державою-кандидатом. “Після його узгодження Україні доведеться опрацювати понад 35 переговорних розділів, які потребують проведення реформ. Цей процес має вирішальне значення для імплементації законів і стандартів ЄС, а також для приведення адміністративної та інституційної інфраструктури України у відповідність із законодавством ЄС у цих сферах”, – пояснила Чіолан.

ЄС надаватиме технічну та фінансову допомогу

Системні реформи, які має втілити українська влада, аби привести у відповідність своє законодавство з правилами та нормами ЄС, потребують політичної, фінансової та технічної допомоги з боку Брюсселя. І нинішній статус України надає їй право на таку допомогу.

“Фінансова допомога надається через Instrument for Pre-Accession Assistance – Інструмент передвступної допомоги. Окрім нього, Єврокомісія та держави-члени також надають державним адміністраціям країн-кандидатів технічну допомогу для наближення та імплементації законодавства ЄС”, – розповіла Іонела Чіолан.

Технічна допомога надається через експертні місії, семінари, тренінги за програмами ТAIEX/Twinning, які створені для обміну досвідом ЄС з країнами-партнерами.

З розвитком переговорного процесу ЄС надаватиме Україні різноманітні пільги. “До них належать торговельні поступки, зокрема, безмитний доступ до ринків ЄС, економічна та фінансова допомога, а також підтримка реконструкції, розвитку та стабілізації”, – розповіла експертка.

Перевірка та моніторинг дій української влади з боку ЄС

У процесі переговорів Єврокомісія прискіпливо вивчає і оцінює те, що робить країна-кандидат, і жоден переговорний розділ не вважатиметься закритим доти, поки його не схвалять не лише чиновники ЄК, а й одноголосно усі 27 держав-членів ЄС.

Тому Києву не варто сподіватися, що рівень уваги з боку Брюсселя до реформ послабиться, бо “найскладніше лише починається”, застерігає Костянтин Єлісєєв. “Тепер перевірка та моніторинг дій української влади здійснюватиметься і в рамках понад тридцяти переговорних розділів, і окремого щорічного звіту про стан верховенства права та прав людини, і ще одного щорічного звіту про прогрес у політиці розширення, і на щоденній основі з боку як експертів Єврокомісії, так і держав-членів, особливо тих, які дуже старанно шукатимуть приводи, аби використати наші помилки у власних інтересах”, – каже експерт.

Костянтин Єлісєєв, який понад 25 років пропрацював у системі МЗС, на цьому важливому етапі відносин з ЄС радить українській владі зміцнити свою переговорну команду у Брюсселі “за рахунок представників парламентських кіл, громадянського суспільства та бізнесу”. На його думку, варто “істотно посилити склад представництва України при ЄС за рахунок секторальних експертів”, а також направити до посольств у державах-членах Євросоюзу дипломатів, які “займалися б комунікацією з владою та суспільствами у цих країнах щодо кроків України на шляху до ЄС”.

Вибори в ЄС можуть вплинути на процес розширення

Загалом тривалість переговорів країни про вступ до ЄС залежить від її географічних розмірів та загальних політико-економічних умов. “На Україну чекає довгий шлях до членства в ЄС, який зазвичай займає від п’яти до десяти років”, – наголошує Іонела Чіолан. При цьому вона зауважує, що процес розширення потребує трансформаційних змін “з обох сторін”.

Про необхідність провести внутрішнє реформування ЄС для того, щоб він міг успішно прийняти до свого складу нових членів, говорить також Віллем ван де Ворд, постійний представник Бельгії при ЄС, яка починає головувати у Євросоюзі з 1 січня 2024 року. Окрім необхідності проведення реформ у країнах-канадидатах, “існує й інша сторона монети – підготовка до змін всередині самого ЄС”, каже посол. Тому Бельгія збирається зробити одним з пріоритетів свого головування підготовку дорожньої карти внутрішніх реформ ЄС, яка проте не буде “готовими рішеннями”, а лише пропозиціями щодо реформ. На думку Віллема ван де Ворда, реальні внутрішні зміни у ЄС почнуться тільки після виборів, коли буде сформовано новий склад Єврокомісії та Європарламенту.

Але вибори у ЄС можуть призвести до змін не лише у розстановці сил Європарламенту, а й до змін у політичних пріоритетах держав-членів, що своєю чергою впливатиме на процес розширення та дискусії щодо реформування ЄС, вказує Іонела Чіолан. “Тож попри консенсус у Брюсселі щодо геополітичної динаміки розширення, доля внутрішніх реформ ЄС залишається невизначеною. Тому Україні варто приготуватися до тривалого технічного процесу, продовжувати давати лад у політичній, економічній та фінансовій сферах країни і водночас підлаштовувати свої очікування щодо тривалості переговорів про вступ до життєвих реалій”, – радить експертка.

Вікторія Власенко