Приховані вибухонебезпечні предмети сповільнюють просування військових і перешкоджають нормальній економічній діяльності. Для їх знешкодження потрібна допомога ззовні.
За майже два роки, що минули з моменту вторгнення Росії в Україну, кінця війни не видно. Ймовірність затяжного конфлікту та невизначеність щодо майбутньої підтримки Заходу підкреслюють необхідність відновлення нормальної економічної діяльності на підконтрольних Україні територіях. Серед іншого, це вимагає більш активних зусиль з очищення від наземних мін та вибухонебезпечних предметів, які засмічують щонайменше 30% території країни – територію розміром приблизно з Флориду.
Російські війська розмістили міни у всіх можливих місцях і формах. Вони закопані в полях, заховані в будівлях і дитячих іграшках, розкидані в лісових масивах і заховані під трупами. Деякі вибухають при дотику до маленької пластикової пластинки, схожої на листочок; інші запускаються за допомогою пульта дистанційного керування або мають датчики, які фіксують вібрацію від кроків, вибухають у повітрі і розкидають металеві уламки довкола. Ампутації в Україні вже набули масштабів Першої світової війни.
Ці приховані вибухові пристрої щотижня калічать і вбивають цивільних, перешкоджають військовому просуванню України і загрожують відновленню країни. Для того, щоб зробити територію України безпечною, можуть знадобитися десятиліття – або, за наявних потужностей з розмінування, сотні років. Багато залежить від того, чи достатньо саперів та інженерів зможуть працювати без небезпеки. Військові фахівці досягли певного прогресу в розчищенні шляхів для українських військ. Але сотні тисяч вибухонебезпечних предметів залишаються.
Виклик України у сфері розмінування – російські війська замінували понад 30% території України, що загрожує життю людей і перешкоджає відновленню нормальної економічної діяльності
Зараз доступні деякі новіші машини для розмінування з дистанційним керуванням, але їх не вистачає. Роботи з розмінування залишаються кропіткою справою, де за технічним обстеженням слідує трудомістке виявлення і знешкодження. Замість того, щоб чекати, деякі фермери навіть намагаються розмінувати власні землі, щоб заробити на життя – небезпечна справа, яка лише збільшує людські жертви конфлікту.
Здатність України вести тривалу війну залежить від нарощування військових і гуманітарних зусиль з розмінування, а також від підготовки до масштабних робіт з розмінування після припинення бойових дій. На нещодавній конференції в Загребі західні донори пообіцяли виділити півмільярда євро ($527 млн). Проте, зважаючи на те, що витрати на боротьбу з мінною загрозою, за прогнозами, становитимуть щонайменше 37,4 мільярда доларів США протягом наступного десятиліття, буде потрібно набагато більше коштів, обладнання і персоналу.
Оскільки війна затягується, західні уряди повинні посилити підтримку розмінування і, що важливо, виконати свої обіцянки. Комерційні та військові технології, зокрема дрони, роботи і засоби штучного інтелекту, якщо вони ефективні, мають бути задіяні для виявлення і знешкодження боєприпасів, що не вибухнули.
Уряд України сертифікував щонайменше 18 комерційних і некомерційних операторів з розмінування (ще більше перебуває на стадії затвердження), вжив заходів для скорочення бюрократичної тяганини і налагодив важливі зв’язки з постачальниками обладнання для розмінування. Ефективними виявилися також кампанії з інформування громадськості, в тому числі за участю собак, які винюхують міни. Потрібні протоколи, щоб організації, які займаються розмінуванням, могли підривати боєприпаси одразу після виявлення, а не чекати, поки їх знешкодять перевантажені військові. Уряд має встановити правила використання машин для розмінування, прискорити набір і підготовку саперів і працювати над створенням запасів необхідного обладнання. Створення чіткої стратегії розмінування, централізованої структури і прозорої політики розподілу ресурсів найкраще запевнить донорів у тому, що кошти будуть використані за призначенням.
Багато країн, чиї війни закінчилися десятиліття тому, досі борються з руйнівною спадщиною наземних мін. За допомогою правильного планування і ресурсів Україна і Захід можуть зменшити загрозу, яку міни становлять для українських військових і цивільних – і, можливо, стримати майбутніх агресорів від спроб спустошити землі, які вони не можуть утримати.
Редакційна стаття
Джерело: Bloomberg