1 та 2 листопада Еммануель Макрон відвідав Казахстан та Узбекистан з офіційним візитом, основною метою якого було зміцнення енергетичної безпеки Франції, а також прояснення позицій двох великих центральноазіатських держав щодо Росії та її нинішньої політики.

Збільшення поставок урану до Франції

1 листопада президент Франції відвідав із офіційним візитом Астану. На прес-конференції президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав Францію «ключовим та надійним партнером». Еммануель Макрон у відповідь подякував Токаєву за дотримання західних санкцій щодо Росії.

Однією із пріоритетних тем на зустрічі президентів став енергетичний сектор.

Казахстан висловив готовність збільшити обсяги експорту сирої нафти до Франції, повідомила Акорда (апарат президента). Більше того, Токаєв заявив, що «існує величезний потенціал для співпраці» щодо постачання урану до Франції.

«Оскільки атомна енергетика становить 63% в енергетичному секторі Франції. Казахстан займає перше місце у світі з виробництва урану, забезпечуючи понад чверть ядерного палива, яке споживається в Європі», – зазначив Токаєв.

Казахстан сподівається на французькі технології підвищення кваліфікації власних інженерів та розвитку вітчизняної атомної енергетики.

“Казахи дуже зацікавлені в нашому ядерному досвіді”, – розповів член французької делегації в Казахстані.

Як раніше зазначало агентство Bloomberg, мета візиту Макрону до Казахстану та Узбекистану – зміцнення енергетичної безпеки Франції.

Джерела видання розповіли, що французька влада хоче збільшити обсяг поставок урану з Казахстану та Узбекистану після втрати великого постачальника в особі Нігеру.

Європейський союз наклав санкції на Нігер, другого великого постачальника урану до Європи, після приходу до влади військової хунти, налаштованої антифранцузьки.

2 листопада в Самарканді відбулися переговори Макрона з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійовим. Це перший офіційний візит президента Франції до цієї країни за останні 30 років.

За підсумками переговорів Мірзієєв зустрівся з головою французької компанії Orano Клодом Імовеном. Orano – один з найбільших у світі виробників урану та ядерного палива.

На зустрічі Мірзієєв обговорив із президентом французької компанії питання збільшення обсягів видобутку урану в Узбекистані. З 2020 року Orano розробляє уранове родовище Джелгенді.

Віддалення Центральної Азії від Росії

На зустрічі з Токаєвим в Астані Макрон підкреслив, що Париж належить до Казахстану з «великою увагою та повагою» за його вибір, який полягає у «відмові бути васалом кількох держав».

Раніше джерела з оточення Макрона розповіли Bloomberg, що друга причина поїздки президента Франції – схилити колишні радянські республіки до виходу за межі залежності від Росії.

Французький лідер подякував Токаєву за його позицію щодо російського військового вторгнення в Україну, оскільки глава Казахстану неодноразово наголошував на важливості визнання суверенітету та територіальної цілісності країн.

У червні минулого року Токаєв відмовився визнавати незалежність самопроголошених та визнаних Росією ДНР та ЛНР. Глава Казахстану назвав ці «республіки» квазідержавними територіями.

Візит Макрона відбувся за «глибоких змін» у відносинах країн Центральної Азії з Росією, яка домінувала в регіоні понад сто років, підкреслив в інтерв’ю Бі-бі-сі політолог з Астани Досим Сатпаєв.

За його словами, після початку війни в Україні російський вплив у Центральній Азії став слабшати. «Військового співробітництва поменшало. Уряди країн Центральної Азії не говорять про це відкрито, але це відбувається», – сказав політолог.

У якій ще сировині зацікавлена ​​Франція?

На казахсько-французькому бізнес-форумі Токаєв запропонував французьким компаніям співробітництво у видобутку та переробці рідкісних металів.

На території Казахстану, за словами глави держави, розташовано приблизно 5 тисяч нерозвіданих родовищ вартістю понад 46 трлн доларів.

«Сьогодні ми вже виробляємо 16 із 30 рідкісноземельних матеріалів, необхідних для економіки ЄС, та забезпечуємо 70% потреб європейського ринку у фосфорі. Ми маємо родовища ще дев’яти видів сировини, які можуть бути освоєні за наявності необхідних інвестицій», — сказав президент Казахстану.

Проте лише два документи у сфері енергетики були підписані главами Казахстану та Франції — угода про будівництво вітроелектростанції та декларація про наміри щодо співпраці зі стратегічних мінералів.

Макрон зазначив, що Франція готова допомогти Казахстану досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року, тобто у переході на «зелену» енергетику. Будівництво вітряної електростанції потужністю 1,2 ГВт стане одним із цих заходів, пише Єлисейський палац.

«Сировина в обмін на послуги та товари»

Справді, Франція зацікавлена ​​у Казахстані як у постачальнику нафти та урану, а й у джерелі рідкісноземельних металів, вважає громадський діяч і економіст Айдар Алібаєв.

Він зазначає, що у світі зростає попит на електроавтомобілі, у збиранні яких використовуються рідкісноземельні метали. Більше того, в оборонній промисловості також є попит на такі метали.

«Європейським країнам треба заповнювати свої склади досконалішою технікою, треба відновити те, що віддали на війну в Україну. Військова промисловість вимагає і потребує рідкісноземельних металів. Я вважаю, що інтерес Макрона до [Казахстану] пояснюється сплеском попиту на родовища та їх розробкою», – сказав Алібаєв.

Він додав, що Франція в обмін на ресурси може запропонувати Казахстану технології та свої товари. “Протягом усіх 32 років незалежності ми, як і Росія, яка сидить на нафтовій голці, живемо за цією формулою: сировина в обмін на все інше”, – пояснив економіст.

Крім промислових проектів, Франція прагне і культурного обміну, зазначив Алібаєв. Так, Токаєв уклав угоду з Макроном про відкриття французьких шкіл та викладання французької мови у середніх класах. В Узбекистані планують відкрити французький університет.

Центральній Азії пропонують визначитись

Айдар Алібаєв зазначив, що останніми роками до країн Центральної Азії, особливо до Узбекистану та Казахстану, зростає інтерес з боку Китаю, європейських країн, США та Туреччини. Наочним прикладом стали зустрічі країн у дипломатичному форматі С5+1.

29 вересня у Берліні відбувся перший саміт «Центральна Азія — Німеччина», в якому взяли участь президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. 19 вересня у Нью-Йорку відбувся саміт «Центральна Азія – США» в аналогічному складі.

Центральноазіатські республіки важливі своїм географічним та геополітичним становищем, світові держави хочуть перетягнути ці країни на свій бік, вважає економіст.

«Інтерес є [до Казахстану], тому що ми маємо величезний кордон із Росією та Китаєм. Відносини з ними у майбутньому — це головне питання, яке посідає західні держави. Саме через Казахстан вирішуватимуть ці питання. Наскільки мені відомо, Токаєву з боку США, Європи та Китаю було запропоновано визначитися з ким він», – сказав Алібаєв.

Айсимбат Токоєва