Якщо все буде зроблено правильно, новий національний ендаумент-фонд Японії для підтримки університетських досліджень може принести величезні вигоди. Але наступні кілька років будуть критично важливими для того, щоб поставити його портфель активів на кращу основу, вибрати відповідних одержувачів і створити умови, які визначатимуть, як будуть використовуватися його ресурси.
ТОКІО. Справедливо занепокоєний зниженням дослідницьких можливостей японських університетів, японський уряд створив фонд у розмірі 10 трильйонів єн (67 мільярдів доларів США) для вирішення цієї проблеми. У той час як грошові кошти складають близько 11% нового Університетського фонду Японії (UFJ), решта 89% мають форму 20-річної “позики” від уряду, який позичив гроші на ринку за дуже низькою відсотковою ставкою.
Управління UFJ розпочалося в березні 2022 року під наглядом команди нещодавно найнятих професійних менеджерів з управління активами. Мета полягає в тому, щоб генерувати річний дохід щонайменше на 3% вище рівня інфляції, щоб компенсувати 3% від основної суми (300 мільярдів єн), які щороку розподілятимуться між обраними університетами. Хоча багато японських оглядачів вважають 3% реальної прибутковості занадто високим показником, більшість американських і канадських менеджерів з управління активами (наприклад, ті, що керують пенсійними фондами та ендаументами) вважають його досить низькою планкою.
У будь-якому випадку, чи можна досягти цієї мети в довгостроковій перспективі, залежить від портфеля. Коли я очолював комітет, який заклав основу для створення UFJ у 2021 році, ми рекомендували орієнтир у 65% світових акцій (включно з альтернативними активами, такими як прямі інвестиції, венчурний капітал та інфраструктурні фонди) і 35% світових активів з фіксованою дохідністю.
Стратегію UFJ можна порівняти з японським Державним пенсійним інвестиційним фондом (GPIF), який має близько 200 трильйонів єн в активах. Його цільова дохідність становить 1,7% плюс інфляція заробітної плати на рік на основі базового портфеля, що складається з рівних частин внутрішніх облігацій, іноземних облігацій, внутрішніх акцій та іноземних акцій. Враховуючи його величезний розмір порівняно з японським фондовим ринком, GPIF іноді називають китом у ставку, і багато хто задається питанням, чи не стане університетський фонд китеням. Але відповідь далеко не однозначна.
Створення національного ендаумент-фонду для університетів з високим рівнем залучення коштів стало наслідком визнання того, що дослідницький потенціал Японії був серйозно підірваний бюджетними скороченнями з 2004 по 2014 рік. Крім того, через зростання кількості населення похилого віку в Японії все більшу частку бюджету необхідно виділяти на недискреційні соціальні виплати.
Альтернативні витрати, пов’язані з цими бюджетними тенденціями, стають дедалі очевиднішими. Токійський університет є єдиним японським закладом, який увійшов до числа 50 найкращих у світовому рейтингу університетів Times Higher Education 2024. (Чотири інші японські університети увійшли до списку 200 найкращих.) Під час пандемії Японія навіть не змогла розробити власну вакцину проти COVID-19. Хоча це третя за величиною економіка світу, вона може похвалитися дуже малою кількістю “єдинорогів” (технологічних стартапів вартістю 1 мільярд доларів або більше) порівняно зі Сполученими Штатами, Європою чи Китаєм, що призвело до відсутності великих компаній на Токійській фондовій біржі, природній домівці для японських роздрібних інвесторів.
Безумовно, Японія посідає друге місце за кількістю лауреатів Нобелівської премії з природничих наук у цьому столітті. Але більшість інноваційних досліджень, за які було присуджено премію, були проведені десятки років тому. Сьогодні деякі “японські” нобелівські лауреати, такі як фізик Сюкуро Манабе, переїхали до США, щоб скористатися перевагами американського дослідницького середовища.
Очевидно, що UFJ потрібен. На жаль, за перший звітний рік (квітень 2022 р. – березень 2023 р.) він зазнав збитків у розмірі 60 млрд єн, що значною мірою пов’язано з інвестиціями в іноземні облігації та валютним хеджуванням (ставкою на підвищення курсу єни). Коли довгострокові процентні ставки різко зросли у 2022 році, ринкова вартість довгострокових облігацій у США та Європі впала. Що ще гірше, коли єна знецінилася зі 120 за долар у березні 2022 року до 150 за долар у жовтні 2022 року, валютне хеджування фонду принесло величезні збитки.
Враховуючи те, що ГПІФ отримав позитивний прибуток у тому ж фінансовому році, можна сподіватися, що університетський фонд швидко наблизиться до рекомендованого довгострокового еталонного портфеля, що складається з 65% акцій і 35% цінних паперів з фіксованим доходом. Він повинен терміново вийти на шлях, щоб почати генерувати довгострокову реальну дохідність принаймні на рівні 3%.
Окрім цих питань управління активами, ще одним важливим питанням є те, як найкраще використати виділені 300 мільярдів єн. Протягом наступних кількох років Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій (MEXT) обере п’ять або шість університетів, які отримають приблизно по 50 мільярдів єн кожен. Це значне доповнення до університетського бюджету, і якщо ці кошти будуть витрачені з розумом, вони можуть змінити правила гри для університетських досліджень.
Але для того, щоб максимізувати економічний ефект, розподіл коштів має бути зосереджений на STEM (наука, технології, інженерія та математика) і на передньому краї досліджень і розробок: штучний інтелект, біотехнології, наука про дані та кількісні дослідження. Ті, хто виділяє кошти, повинні прагнути винагородити не лише дослідників з високими показниками (з точки зору цитованості), але й перспективних молодих постдоків і дослідників зі стажем, які вже мають публікації в наукових журналах. Слід відновити скорочені в роки бюджетних скорочень посади дослідників, які працюють за контрактом і безстроковими договорами, починаючи з прикордонних галузей.
MEXT має протистояти тиску з метою рівної підтримки різних галузей в ім’я справедливості. Основна увага має бути зосереджена на наукових дослідженнях, які можуть розширити позиції Японії у стратегічних галузях. MEXT має відігравати ключову роль у визначенні та створенні умов для справді новаторських досліджень. Вона має заохочувати університети створювати англомовні міжнародні дослідницькі центри з конкурентоспроможною заробітною платою для залучення талановитих фахівців з усього світу. І вона повинна без вагань ставити умови до фінансування, щоб гарантувати, що університети витрачають його належним чином.
Безсумнівно, перед UFJ стоять більші виклики, ніж перед GPIF, коли йдеться про управління активами та різні політичні і стратегічні міркування. Наступні кілька років будуть критично важливими для покращення портфеля активів, вибору належних реципієнтів та встановлення умов, що визначатимуть, як саме будуть використовуватися кошти. Якщо все буде зроблено правильно, віддача може бути величезною.
Автор: Такатоші Іто, колишній заступник міністра фінансів Японії, є професором Школи міжнародних і суспільних відносин Колумбійського університету та старшим професором Національного інституту політичних досліджень у Токіо.
Джерело: PS, США