Десятки тисяч жінок Ісландії, включаючи прем’єрку Катрін Якобсдоттір, відмовились від роботи у вівторок.

Цей день оголосили жіночим вихідним на знак протесту проти нерівної оплати праці чоловіків та жінок та насильства на гендерному ґрунті.

Страйк особливо позначився на сферах, в яких жінки становлять більшість працівників, зокрема на охороні здоров’я та освіті.

Він стане першим з 1975 року жіночим страйком аж на цілий день.

Жінок та небінарних людей закликали відмовитися у вівторок від оплачуваної та неоплачуваної роботи, включаючи роботу вдома.

“Я не працюватиму цього дня, як і всі жінки [в кабінеті міністрів]”, — заявила прем’єр-міністр Ісландії Якобсдоттір напередодні акції протесту.

За її словами, уряд вивчає питання про те, як оцінюється робота у професіях, в яких переважають жінки, порівняно зі сферами, де традиційно домінують чоловіки.

Прорив 1975 року

За даними Ісландської профспілки вчителів, жінки складають більшість викладачів на всіх рівнях системи освіти. Зокрема, 94% вихователів дитячих садків – жінки.

Близько 80% працівників найбільшої в країні Національної університетської лікарні Ісландії – жінки.

Світовий економічний форум вже 14 років визнає Ісландії країною з найкращим у світі рівнем ґендерної рівності. Проте повністю його ще не досягнули: ВЕФ присвоїв Ісландії загальний бал 91,2%.

У 1975 році близько 90% жіночої робочої сили Ісландії вийшли на страйк, щоб наголосити на важливості жінок для економіки. Той страйк спонукав парламент країни ухвалити наступного року закон про рівну оплату праці.

Колишня президентка Ісландії Вігдіс Фіннбогадоттир у 2015 році заявила ВВС, що страйк 1975 року став “першим кроком до емансипації жінок в Ісландії”, який дозволив їй у 1980 році стати першою жінкою у світі, демократично обраною главою держави.