Після виборчої кампанії, сповненої насильства, Даніель Нобоа перемагає на президентських виборах в Еквадорі. Чи зможе він відновити безпеку в країні?
Якби не озброєні до зубів військові та співробітники служб безпеки, цю сцену можна було б прийняти за веселу пляжну вечірку. У такому собі латиноамериканському Мар-а-Лаго 35-річний Даніель Нобоа, мультимільйонер, син бананового магната і п’ятиразовий кандидат у президенти Альваро Нобоа, одягнений у джинси і футболку, отримав повідомлення про свою перемогу у другому турі президентських виборів в охопленому насильством Еквадорі. У пляжному будиночку на узбережжі Еквадору, в оточенні нечисленних прихильників, знаменитостей зі спорту та соціальних мереж, а також членів сім’ї – деякі з них спеціально прибули на гелікоптері – і журналістів. Консервативний і економічно ліберальний кандидат зрештою переміг з результатом 51,83% проти лівої кандидатки Луїзи Гонсалес (48,17%) від Партії громадянської революції (ПГР), в якій продовжує задавати тон екс-президент Раффаель Корреа, що живе у вигнанні в Бельгії.
Таким чином, Нобоа є наймолодшим президентом в історії країни і слідує за президентом-невдахою і банкіром Гільєрмо Лассо, який достроково пішов у відставку лише після двох років перебування на посаді. Критики зазначають, що це лише звільняє місце на чолі держави для фінансової еліти агробізнесу прибережного регіону навколо Гуаякіля. Це пов’язано з тим, що група “Нобоа”, об’єднання компаній у банківському, логістичному та сервісному секторах, де Даніель Нобоа здобув значну частину свого досвіду роботи до того, як став членом Національної асамблеї, є головним гравцем в економіці та суспільстві Еквадору.
Нобоа, не в останню чергу завдяки своєму молодому і свіжому вигляду під час перших телевізійних дебатів, зміг перемогти інших, переважно консервативних кандидатів у першому турі голосування і посів друге місце після кандидата від “Громадянської революції”. Незважаючи на приналежність до старої економічної еліти, Нобоа вдалося позиціонувати себе під час виборчої кампанії як нову альтернативу політичній системі, яка для багатьох виборців стала застарілою. Зокрема, він вирізнявся з-поміж решти консервативних кандидатів використанням відносно поміркованого, але часто розмитого дискурсу, а також уникненням лобової конфронтації чи відвертих антикореїстських випадів. Завдяки своєму кандидату на посаду віце-президента, який робив лібертаріанські та консервативно-реакційні заяви, йому, тим не менш, вдалося переконати навіть затято консервативних і антикореїстських виборців.
Партія “Громадянська революція” знову опинилася перед загрозою розвалу.
Вражає також те, що Нобоа користувався особливою популярністю серед молодих виборців – завдяки своїй молодіжній і сучасній зовнішності, вмілому інсценуванню свого заможного способу життя та професійній і креативній передвиборчій кампанії в соціальних мережах, в якій також брала активну участь його дружина, відома як інфлюенсер. Враховуючи, що ця група виборців у віці від 16 до 29 років – в Еквадорі голосування можливе з 16 років і обов’язкове з 18 років – становить 32,6 відсотка виборців, які мають право голосу, це стало вирішальною перевагою.
З іншого боку, Партія громадянської революції (ПГР), як і після виборів 2021 року, знову зіткнулася з катастрофою. У першому турі голосування кандидатка Гонсалес все ще мала найбільше голосів, а після виборів вона представляє найбільшу фракцію з 52 місцями в Національній асамблеї, що складається з 137 депутатів. Проте, як і в 2021 році, вона зазнала поразки в другому турі голосування проти консервативного кандидата і, перш за все, проти самої себе. Не в змозі вчитися на своїх помилках, РК знову відправив на перегони досі мало кому відомого, але натомість лояльного кандидата з дискурсом, який більше зосереджувався на минулому. Переконана у власному успіху і дистанційно керована з Бельгії у вирішальних питаннях, партія зробила ставку насамперед на маркетинг, але забула оновити свій дискурс і візуальну мову. Що ще гірше, у своєрідному політичному аутизмі вона відмовилася адаптувати свою програму та місію до уподобань виборців, які не належать до її основного електорату.
Через ці недоліки та без жодних зусиль щодо формування значущих альянсів з акторами лівого спектру, для більшості електорату закріпився імідж заскорузлої та відсталої партії, яка не має нових підходів до вирішення проблем та привабливого бачення майбутнього Еквадору. Якщо партія хоче мати серйозні шанси на перемогу в майбутньому, то на додачу до оновлення лідерів необхідно провести загальну ревізію партійної програми, формулювання місії, дискурсу та створення альянсів. До речі, це стосується не лише РК, чиїх новообраних депутатів у Національних зборах у кращому випадку можна віднести до лівих, але й усього лівого партійного спектру в цілому. Крім фракції РК, у нових Національних зборах практично немає лівих політиків.
У нових Національних зборах майже немає лівих політиків.
Окрім цієї партійної арифметики, Нобоа, який є політично недосвідченим, але має хороші зв’язки завдяки своїй родині та бізнес-групі, стикається з величезними викликами як новий президент з першого дня. Не лише тому, що термін його повноважень буде дуже коротким – півтора року через дострокові нові вибори. Вибори знову відбудуться в травні 2025 року, а це означає, що передвиборча кампанія фактично розпочнеться в день інавгурації. А також тому, що Нобоа зі своїм партійним альянсом ADN (Національно-демократична дія) не має власної більшості в новообраній Національній асамблеї і залежить від формування стабільної коаліції більшості в консервативно орієнтованому законодавчому органі. Умовні пропозиції співпраці з боку громадянської революції та ексклюзивні права, надані гіперпрезидентською конституцією Еквадору, виглядають тут вигідними. Вони дозволяють президенту керувати за скороченою законодавчою процедурою, наприклад, за допомогою права видавати декрети, проголошувати обов’язковий референдум і запроваджувати економічні закони.
Однак вирішальним і найбільш нагальним питанням для більшості населення є поліпшення нестабільної ситуації з безпекою в країні. Еквадор, який достроково пішов на вибори через розпуск Національної асамблеї і, як наслідок, призначення нових виборів виконавчої та законодавчої гілок влади президентом Гільєрмо Лассо, який зазнав повної поразки, неодноразово потрапляв у міжнародні заголовки через стрімке погіршення ситуації з безпекою в останні роки.
Не в останню чергу через стрімке зростання попиту на наркотики в Європі після пандемії Еквадор став одним із найважливіших експортних хабів для нелегального переправлення кокаїну. У свою чергу, численні банди жорстоко конкурують між собою за синекуру наркотрафіку. Вони не лише підтримують зв’язки з мексиканськими, колумбійськими та європейськими злочинними організаціями, але й розширили свій “бізнес”, включивши до нього вимагання, викрадення, торгівлю людьми та контроль над державними в’язницями.
Вибори 2023 року – найкривавіші в історії Еквадору.
У поєднанні з абсолютно неадекватними діями уряду та політикою жорсткої економії останніх урядів за президентів Морено та Лассо, зростаючою інфільтрацією частини органів державної безпеки організованою злочинністю та нестабільною соціально-економічною ситуацією, особливо серед молоді, з огляду на стагнацію економіки, Еквадор став осередком насильства в регіоні. Якщо у 2022 році рівень вбивств у країні вже був порівнянний з Колумбією – 26 на 100 000 жителів, то у 2023 році очікується, що він зросте до 40 і більше – показники, що значно перевищують мексиканські і є порівнянними лише з країнами Центральної Америки, де спостерігається високий рівень насильства.
Вибори також не обійшлися без насильства. Навпаки, з урахуванням 21 вбивства кандидатів від усіх партій та їхніх родичів – включно з убивством кандидата в президенти Фернандо Вільявісенсіо, яке викликало світову сенсацію і досі не розкрите, – громадська обсерваторія з питань політичного насильства нарахувала більше випадків політичного насильства, ніж будь-коли раніше. Якщо додати кількість вбивств на місцевих і регіональних виборах на початку року, то їхня кількість зростає до 88, що робить виборчий 2023 рік найкривавішим в історії Еквадору.
Незважаючи на всю нагальність і необхідність, навіть за нового президента Нобоа навряд чи варто очікувати поліпшення ситуації з безпекою або навіть швидких і стійких успіхів у боротьбі з організованою злочинністю та умиротворення в країні. Необхідні реформи є надто масштабними, часу на них обмаль, а опір занадто великий, особливо в органах безпеки, судовій системі та адміністрації. Тому добре озброєні військові і співробітники служб безпеки, ймовірно, продовжуватимуть супроводжувати нового президента Даніеля Нобоа протягом деякого часу після ночі виборів.
Автор: Константін Гролл очолює представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Еквадорі. Раніше він працював у Фонді в Парагваї.
Джерело: IPG-Journal, ЄС