У Польщі закінчилися парламентські вибори. І хоча остаточні результати ще не оголосили, дані екзитполів свідчать, що керівна популістська партія країни, схоже, втрачає владу. Демократичний опозиційний блок колишнього прем’єр-міністра Дональда Туска має всі шанси сформувати уряд.
“Повернення Польщі” і “перемога демократії” – так коментують західні медіа результати польських виборів.
Вони можуть мати серйозні наслідки для майбутнього політичного курсу Польщі, балансу сил у Європейському Союзі та війни в Україні.
Керівна партія “Право і справедливість” (“ПіС”), яка прагнула домогтися третього поспіль успіху на виборах, набрала 36,8%. Опозиційна партія “Громадянська платформа” Дональда Туска отримала 31,6%, “Третій шлях” – 13%, коаліція лівих партій 8,6%, ультраправа Конфедерація – 6,2%.
Це означає, що хоча ПiС вдалося зберегти перше місце, загалом опозиційні партії набрали набагато більше голосів і, вочевидь, отримають разом 248 місць у 460-місцевому Сеймі.
Найбільшою з них є “Громадянська коаліція” на чолі з Туском.
“Польща повертається”
Очолювана Ярославом Качинським “Право і справедливість” протягом восьми років свого перебування при владі загрузла у запеклих суперечках з ЄС і намагалась залишитися при владі довше, ніж будь-яка інша політична сила відтоді, як Польща розірвала свій зв’язок з Радянським Союзом, пише CNN.
ЄС і польська опозиція звинувачувала партію у знищенні демократичних інституцій. “ПіС” посилила контроль над польським судочинством, громадськими засобами масової інформації та культурними організаціями, а також зайняла жорстку позицію у питанні доступу до абортів і прав ЛГБТК+.
У Європейському парламенті результати польських виборів зустріли з оптимізмом.
“Польща повертається”, – написав у колишньому твіттері румунський віцеголова правоцентристської групи Європейської народної партії Зігфрід Мурешан.
“На сьогодні найважливішими виборами в Європі цього року є національні вибори в Польщі. Сьогодні ввечері вони закінчилися перемогою демократії”, – цитує CNN румунського політика.
На відміну від “ПіС”, Туск позиціонує себе як лідера, який відновить і зміцнить становище Польщі в Європі.
“Варшава заслужила прихильність Заходу своєю відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а зменшення напруги з Брюсселем могло б зробити Польщу одним із головних гравців у ЄС”, – зазначає CNN. Критики порівнювали курс партії влади в Польщі з програмою авторитарного лідера Угорщини Віктора Орбана.
Якщо опозиція прийде до влади, зовнішня політика Варшави, вочевидь, переорієнтується на Сполучені Штати та Західну Європу та скасує багато внутрішніх змін, здійснених ПіС.
Утім, це може бути непростим завданням для коаліційного уряду, який охоплює різні ідеологічні групи. Коаліції лівих сил “Лівиці” доведеться підтримати уряд меншості під керівництвом Туска разом із центристами та правоцентристськими законодавцями.
Польських виборців насамперед турбує висока інфляція та безпека кордонів. Водночас в Україні за виборами у своєї найближчої союзниці уважно стежили на тлі нещодавньої напруги у стосунках.
Важливим для Києва результатом є й те, що ультраправа “Конфедерація”, яка проти продовження підтримки України і один з лідерів якої Гжегож Браун долучився до кампанії “Стоп українізації Польщі”, отримала менше голосів, ніж прогнозували опитування, і не змогла стати третьою політичною силою країни.
Паралелі з комуністами
Позиції польських популістів похитнулись, можливо, і тому, що в їхньому наступі на демократію багато хто з поляків побачив паралелі з правлінням комуністів.
Польський історик, який спеціалізується на комуністичній епосі, вважає, що нинішній уряд багато у чому використовує методи комуністів, зокрема у тому, як він поширює “систематичну брехню” та пропаганду проти своїх політичних опонентів.
“У мене дежавю, – каже Даріуш Стола в інтерв’ю Associated Press. – Я впізнаю моделі, які пам’ятаю з комуністичної Польщі”.
Через 34 роки після перших вільних виборів у 1989 році багато людей у Східній Європі охоплені тривогою.
Крихкість демократичних інституцій викликає занепокоєння у багатьох поляків – “демократична ерозія останніх років у Польщі йде шляхом, яким пішла Угорщина”, пише AP.
Деякі політичні оглядачі навіть сумнівалися у тому, що вибори будуть повністю чесними через те, як “ПіС” посилила контроль над державними органами і ЗМІ.
Історик Даріуш Стола нагадує, що лідер “Права і справедливості” Ярослав Качинський починав свою політичну карʼєру в антикомуністичному русі “Солідарність”.
Але, за словами Столи, партія відчула, що уряд може керувати, як хоче, доки він виграє вибори та служить більшості, навіть якщо він порушує демократичну систему стримувань та противаг.
Утім, польське громадянське суспільство не втрачає пильності, пише AP. За останні вісім років люди неодноразово виходили на протести проти змін у судах, заборони абортів та масштабної вирубки лісів у Польщі.
Результати виборів 15 жовтня, вочевидь, свідчать про те, що поляки знову відчули необхідність боротися за демократичні свободи.