Несподіваний і масштабний напад бойовиків воєнізованого угруповання ХАМАС на Ізраїль за три дні забрав життя понад 1500 людей з обох боків конфлікту.

У суботу ХАМАС підірвав частини укріпленого захисного муру, і бойовики угруповання кинулися в ізраїльські громади, розташовані вздовж кордону з сектором Газа.

Розмах та організація нападу змусили прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху оголосити, що країна перебуває у стані війни і що вона буде “довгою і важкою”.

У відповідь на смерть більш ніж 900 людей зі свого боку Ізраїль розпочав масований обстріл сектору Газа. А оскільки цей невеликий клаптик землі відрізняється високою густотою населення, кількість загиблих палестинців там уже перевищила 700.

З обох боків загинули люди похилого віку, жінки та діти, не кажучи вже про велику кількість поранених і взятих бойовиками в полон заручників (близько 150).

То що таке угруповання ХАМАС, яке ініціювало черговий кривавий спалах у палестинсько-ізраїльських відносинах?

Як виник ХАМАС?

Сама назва ХАМАС є абревіатурою від арабської назви організації: “Харакат аль-Мукавама аль-Ісламія” (“Рух ісламського опору”).

Засновником групи був шейх Ахмед Ясін, палестинський священнослужитель, котрий у молоді роки був студентом англійського відділення Каїрського університету.

Однак цікавився він не так англійською мовою та літературою, як радикальною інтерпретацією ісламу.

ХАМАС виник із палестинського відділення єгипетської ісламістської організації “Брати-мусульмани”. Ясін, який його організував, спочатку займався виключно викладанням і благодійною діяльністю, переважно на Західному березі річки Йордан і в секторі Газа, які Ізраїль зайняв після Шестиденної війни 1967 року.

У 80-х роках минулого століття однією з найбільших палестинських організацій, які активно протистояли Ізраїлю, була Організація визволення Палестини (ОВП), репутація якої, втім, навіть серед самих палестинців була далеко не блискучою. Одних не влаштовувала її низька ефективність, інших — недостатня релігійність, треті ж були обурені звинуваченнями в корупції, які супроводжували її лідерів.

ХАМАС здавався її повною протилежністю — здебільшого через те, що ставив на перше місце іслам: звільнення палестинських територій мало стати наслідком ісламізації населення, а не головною метою боротьби.

Заснувавши ХАМАС у 1987 році, Ясін сказав, що ситуація за 20 років після Шестиденної війни змінилася і виникли нові реалії, які є результатом “божественної волі”, отже, потрібен і особливий вид боротьби. Який би поєднував моральну чистоту та турботу про ближніх, щоб “не лише батьківщину звільнити, а й душа знайшла б спасіння”.

За що ХАМАС бореться?

1988 року ХАМАС опублікував свою першу хартію, яка закликала до знищення Ізраїлю та створення ісламської держави на території “історичної Палестини”.

“Ізраїль існуватиме і продовжуватиме існувати доти, доки іслам не знищить його, як до цього він знищив інших… Ісламський рух опору вважає, що земля Палестини — це ісламський вакф (майно, безоплатно передане з релігійною чи благодійною метою), освячений для майбутніх поколінь мусульман до Судного дня. Палестина — це земля ісламського вакфа, освячена для поколінь мусульман”, – написано в цьому документі, який спочатку відкидав будь-яку можливість мирного врегулювання.

Однак, попри “моральну чистоту” подібної декларації, вона дуже урізала можливості відносин угруповання із зовнішнім світом.

У 2017 році ХАМАС представив новий документ, в якому “тимчасово” погоджувався на створення своєї держави в межах, встановлених до Шестиденної війни, але, як і раніше, відмовлявся визнавати Ізраїль як суверенну державу, з якою можна мати дипломатичні відносини: “Створення “Ізраїлю” абсолютно незаконне і суперечить невід’ємним правам палестинського народу, а також… є порушенням прав людини, які гарантовані міжнародними конвенціями… Не повинно бути жодного визнання легітимності цього сіоністського утворення”.

Неможливість досягнення хоч якогось компромісу з ХАМАС пояснюється ще й тим, що угруповання не визнає ні Декларації Бальфура 1917 року (у якій британський уряд офіційно обіцяв підтримати створення єврейської держави на території тодішньої Палестини, за умови, що вона не обмежуватиме права інших релігійних громад), ні Угод “Осло” у 1990-х (які визначали принципи створення та співіснування двох держав: єврейської та палестинської).

Те, що угруповання готове тимчасово визнати кордони 1967 року, зовсім не означає, що навіть якщо уявити, що таких домовленостей досягли, його послідовники відмовилися б від знищення держави Ізраїль.

Боротьба за повне зникнення єврейської держави могла б розпочатися наступного дня після підписання відповідних угод.

Як ХАМАС прийшов до влади у секторі Гази?

Станом на зараз, сектор Газа (невелика смуга середземноморського узбережжя площею всього 365 км², на якій проживає трохи більше двох млн людей), повністю контролює ХАМАС.

Оскільки ця організація не визнала угод, укладених в Осло, вона повністю ігнорувала політичні процеси, що почалися після їхнього підписання. Так було аж до 2006 року, коли вона з якихось причин вирішила взяти участь у місцевих та законодавчих виборах на Палестинських територіях.

Тоді всі вони перебували під керівництвом президента Махмуда Аббаса та його партії ФАТХ, що є частиною ОВП.

Несподівана перемога ХАМАС, який отримав більше місць у Законодавчій раді, ніж ФАТХ, засмутила не лише прихильників Аббаса, а й багатьох іноземних політиків, які на той час дійшли висновку, що з ФАТХ співпрацювати можна і сподівалися цей процес продовжити.

ФАТХ відмовився визнати результат виборів, а спроба створити уряд національної єдності провалилася. Адже ФАТХ наполягав на тому, щоб вважатися єдиною організацією, що представляє інтереси палестинців на міжнародній арені, з чим ХАМАС категорично не погоджувався.

Після цього між двома сторонами спалахнув короткий збройний конфлікт, відомий як “Бої у секторі Газа”, під час якого загинули 118 людей.

Результатом став фактичний поділ Палестинських територій на дві частини: Західний берег річки Йордан повністю контролює ФАТХ, що продовжує вважати себе єдиним повноправним представником палестинців, тоді як сектор Газа повністю перейшов під контроль ХАМАС. Більше виборів у секторі Гази не проводили.

З того часу бойовики угруповання брали участь у чотирьох великих конфліктах з Ізраїлем.

ХАМАС загалом або його військове крило (“Бригади Із ад-Дін аль-Кассам”) визнані терористичними організаціями в низці країн, у тому числі в Ізраїлі, США, ЄС та Великій Британії.

Як діє ХАМАС?

ХАМАС набув сумної світової слави після першої інтифади (1987-1993), що завершилася підписанням Угод “Осло”.

Угруповання було найбільшим палестинським утворенням, яке відмовилося їх визнати.

Як ефективний метод боротьби проти реалізації угод ХАМАС обрав терористичні напади, які найчастіше робили смертники.

Вони неодноразово підривали себе у громадському транспорті та людних місцях, забираючи із собою життя десятків ізраїльтян. Є думка, що ізраїльтяни втратили інтерес до мирного процесу саме внаслідок численних терактів та ракетних обстрілів своєї території із сектору Газа.

У перші роки другої інтифади (2000-2005) багато палестинців вітали ці теракти, вважаючи їх помстою за свої втрати і за будівництво ізраїльських поселень на Західному березі, який палестинці розглядають як свою територію.

У березні та квітні 2004 року духовного лідера ХАМАС шейха Ахмеда Ясіна та його наступника Абдула Азіза ар-Рантіссі вбили внаслідок ізраїльських ракетних ударів по сектору Газа.

Хто фінансує ХАМАС?

Оскільки ХАМАС визнаний терористичною організацією як багатьма країнами, так і наднаціональними утвореннями, такими як, наприклад, Євросоюз, то на офіційну допомогу йому розраховувати не доводиться.

Історично склалося так, що більшість коштів надходила від заможних палестинців, які живуть за кордоном, а також від ще більш багатих приватних осіб у країнах Перської затоки.

Якась допомога на соціальні потреби надсилалася і ісламськими благодійними організаціями на Заході, але деяким із них довелося розплачуватись за відносини з ХАМАС замороженими активами.

Економіки як такої у Газі практично немає. У 2006-2007 роках Єгипет та Ізраїль спільно організували блокаду сектора, що призвело до масової втечі палестинців. Вважається, що в цей період із Гази виїхало понад мільйон її мешканців. Зараз там живе кілька мільйонів людей.

Протягом багатьох років після початку блокади ХАМАС забезпечував свій дохід, обкладаючи податками товари, що доставляють складною та розгалуженою мережею тунелів, що обходять КПП з боку Єгипту. Крім продуктів та ліків, цими ж тунелями доправляли і зброю.

Єгипет став офіційно дозволяти ввезення деяких комерційних товарів до Гази через прикордонний перехід Салах-ед-Дін лише 2018 року. Ці товари виявилися для керівників ХАМАС золотою жилою: у 2021 році вони щомісяця збирали понад 12 млн доларів, оподатковуючи товари з Єгипту, що надходять до Гази.

Однак на сьогодні одним із найбільших, якщо не найбільшим, спонсором ХАМАС став Іран.

Що пов’язує ХАМАС та Іран?

Про відносини Ірану з угрупуванням ХАМАС відомо мало, хоча можна стверджувати, що у певні періоди вони були досить тісними.

З початку 1990-х елітне формування армії Ірану – Корпус вартових ісламської революції (КСІР) фінансував, навчав та озброював бойовиків ХАМАС. Саме тоді палестинське угруповання навіть відкрило своє офіційне представництво у Тегерані.

Щоправда, і фінансування, і співпраця перервалися на п’ять років із 2012 по 2017 роки, коли ХАМАС відмовився підтримати режим президента Башара Асада у сирійській громадянській війні.

Але в 2017 році один із лідерів угруповання та засновник її військового крила Яхья Сінвар заявив, що “відносини з Іраном просто відмінні” і що “Іран є вірним союзником”.

У 2020 році Держдепартамент США повідомив, що Іран щорічно надає ХАМАС та Палестинському ісламському джихаду понад 100 мільйонів доларів.

Згідно з повідомленням американського видання Wall Street Journal, іранський КСІР допоміг ХАМАС спланувати напади на Ізраїль і дав бойовикам зелене світло на зустрічі, що відбулася минулого тижня в столиці Лівану Бейруті.

Виступаючи в ООН, посол Ізраїлю Гілад Ердан заявив, що в Сирії та Лівані “відбулися зустрічі з іншими лідерами терористичних формувань, що оточують Ізраїль, тому легко здогадатися, що вони координували свої дії. Проксі Ірану у нашому регіоні намагалися максимально координувати свої дії з Іраном”.

Проте місія Ірану в ООН відкинула заяви про причетність Тегерана: “Ми рішуче підтримуємо Палестину; але ми не беремо участі у її діях, оскільки всі рішення приймає лише вона”.

Ентоні Блінкен, держсекретар США, заявив, що американські офіційні особи ще не бачили доказів того, що за атаками стоїть Іран, але ця країна вже давно є ворогом Ізраїлю та підтримує джихадистські угруповання у регіоні.

Серед факторів, які, можливо, вплинули на роль Ірану, називають недавні дипломатичні зусилля, спрямовані на нормалізацію відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем.

Якби ця нормалізація справді відбулася (а тепер це практично неможливо, враховуючи артилерійські обстріли сектору Газа і смерть сотень палестинців у відповідь), швидше за все, відносини Ізраїлю з іншими арабськими країнами, могли б помітно поліпшитися.

Така перспектива категорично не влаштовує Іран, який, як і раніше, на офіційному рівні закликає до знищення єврейської держави.

Які відносини між ХАМАС та Росією?

Угруповання ХАМАС не внесене у Росії до списку терористичних організацій. Його представники регулярно навідуються до Москви та проводять переговори з російським керівництвом.

Останній такий візит відбувся у березні 2023 року, тоді члени ХАМАС зустрічалися із заступником міністра закордонних справ Росії Михайлом Богдановим.

“З російського боку було підтверджено незмінну позицію на підтримку справедливого розв’язання палестинської проблеми на базі відповідних резолюцій ООН та її Ради Безпеки”, — сказано у заяві російського МЗС за підсумками цієї зустрічі.

Крім того, ХАМАС однозначно зайняв бік Росії у її війні з Україною. “Спеціальна військова операція Росії в Україні має на меті покласти край домінуванню США у світі, зробити світ багатополярним. Це вигідно всім народам, яких утискають, в першу чергу – палестинському народу, який найбільше страждає від американської гегемонії. Тому ми підтримуємо зусилля Росії щодо формування багатополярного світу”, — заявив перший заступник голови політбюро ХАМАС Муса Абу Марзук.

Показово, що у цій заяві Марзук, як і російська влада, назвав війну в Україні “спеціальною військовою операцією”.