Китайські компанії останніми роками купують енергетичні, гірничодобувні та портові активи по всій Латинській Америці.
США висловили Перу занепокоєння тим, що Китай отримує контроль над критично важливими частинами інфраструктури південноамериканської країни, включаючи постачання електроенергії до столиці Ліми і нового мегапорту на узбережжі Тихого океану. Про це повідомляє FT.
Китайські компанії останніми роками купують енергетичні, гірничодобувні та портові активи по всій Латинській Америці, але масштаб інвестицій Пекіна в Перу, а також його стратегічна позиція викликають особливе занепокоєння, заявив високопоставлений американський чиновник. Вашингтон порушив це питання безпосередньо з Перу.
“У великих геостратегічних питаннях уряд Перу недостатньо зосереджений на аналізі переваг і загроз для країни”, – сказав чиновник в інтерв’ю Financial Times на умовах анонімності.
Прес-секретар прем’єр-міністра Перу не відповів на прохання про коментар, але джерело, близьке до уряду, визнало занепокоєння США.
“Основна проблема полягає в тому, що китайський капітал придбав електроенергетичні, гірничодобувні та інші компанії. З геополітичної точки зору, їхні занепокоєння були б виправдані”, – сказав співрозмовник видання.
У квітні італійська енергетична компанія Enel оголосила, що продає свій електроенергетичний бізнес у Перу, який постачає електроенергію до півночі Ліми, китайській Southern Power Grid International за $2,9 млрд. У 2020 році решту електропостачання Ліми було продано іншій китайській компанії, Three Gorges Corporation. Three Gorges також володіє однією з найбільших гідроелектростанцій Перу.
Національне промислове товариство Перу поскаржилося, що якщо продаж Enel відбудеться, це “призведе до концентрації 100 відсотків ринку розподілу електроенергії Ліми в руках Китайської Народної Республіки”. Антимонопольний орган Перу розглядає цю угоду.
Крім того, китайська державна судноплавна і логістична компанія Cosco будує глибоководний порт в Чанкай, за 70 км на північ від Ліми. Він буде здатний приймати деякі з найбільших у світі вантажних суден і витіснити морські перевезення з тихоокеанських портів Чилі, Еквадору і Колумбії.
Початкова фаза проекту, вартість якого, за планом, складе 3,6 млрд доларів, має бути відкрита наприкінці наступного року, коли лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідає Перу на саміт АТЕС.
Cosco володіє 60-відсотковою часткою в мегапорті, а гірничодобувна компанія Перу Volcan – рештою.
“Перуанський уряд має бути дуже стурбований тим, що вся внутрішня інфраструктура порту Чанкай буде перебувати під контролем іноземної держави”, – сказав чиновник.
Міністр транспорту Перу Рауль Перес-Реєс заявив, що його країна “є суверенною державою і будує свої міжнародні відносини на цій основі”.
“Ми вітаємо інвестиції, які поважають наш суверенітет і відповідають змінам, які нам потрібні для мінімізації кліматичних змін, прискорення процесу цифрової трансформації і зменшення нерівності”, – сказав він, додавши, що найбільшими торговельними партнерами Перу є США і Китай.
Вашингтон запропонував кільком латиноамериканським країнам створити урядовий комітет для перевірки іноземних інвестицій у стратегічні сектори з міркувань національної безпеки за зразком міжвідомчого комітету з іноземних інвестицій у США.
Посол Китаю в Перу Сун Ян просуває проект мегапорту, заявивши нещодавно, що “Пекін робить ставку на те, що Чанкай стане перуанським Шанхаєм”.
Але є побоювання, що Чанкай може повторити модель, яка спостерігається в інших місцях, коли китайські компанії будують портові споруди “подвійного призначення”, спрямовані, головним чином, на вантажні перевезення, але достатньо великі, щоб їх міг використовувати військово-морський флот Пекіна для поповнення запасів для військових кораблів.
Порт був реконструйований для збільшення пропускної спроможності у 2018 році, за рік до того, як Cosco отримала контрольний пакет акцій.
Заступник генерального директора Cosco Shipping Ports Chancay Peru і колишній перуанський адмірал Гонсало Ріос Поластрі сказав, що інвестиції Китаю в Чанкай були “на 100 відсотків комерційними”.
“Це інвестиція приватних фірм відповідно до ринкових правил. Вона може мати різне геополітичне прочитання, але це не інвестиція, яка має будь-який вплив на національну безпеку”, додав він.
Пекін розглядає Перу як важливе джерело мінеральної сировини для своєї спраглої до ресурсів економіки і минулого року імпортував з країни мідної руди на 14 мільярдів доларів.
Китайський уряд наполягає на тому, що прихильність до взаємної вигоди є наріжним каменем його закордонних інфраструктурних проектів – підхід, який він протиставляє тому, що називає прагненням Вашингтона до гегемонії і геополітичної переваги в Латинській Америці. Сун закликав перуанські ЗМІ “чесно і об’єктивно висвітлювати” відносини Перу та Китаю.
Китайські компанії отримали частки в портах по всій Латинській Америці, а також будують мобільні мережі 5G і станції космічного моніторингу.
“Вони знаходяться на 20-метровій лінії до нашої батьківщини”, – заявила в серпні голова Південного командування Збройних сил США генерал Лора Річардсон.
Професор у Військовому коледжі армії США Еван Елліс вважає, що китайці “прагнуть переробити світ для власної економічної вигоди і портова інфраструктура є частиною цього процесу”.
Елліс підозрює, що ідея використання Чанкая у військових цілях “прийшла китайцям у голову з самого початку”, хоча, на його думку, основним мотивом було захоплення більшої частки логістичної торгівлі.
Якщо в майбутньому Пекін вирішить, що йому потрібен військово-морський об’єкт на тихоокеанському узбережжі Америки, “Чанкай великий, глибоководний і досить далеко від США”, щоб вижити в разі воєнних дій, додав він.
На думку Елліса, “цілком можливо”, що Китай може використовувати порт для поповнення запасів військово-морських суден, як це вже сталося з побудованим Китаєм портом Хамбантота на Шрі-Ланці.
Китайські інвестори викликали занепокоєння США, намагаючись у 2018-2019 роках орендувати майже половину узбережжя Сальвадору під порт і низку вільних зон. Вашингтон натиснув на уряд Сальвадору, щоб той відмовився від цієї ідеї, кажуть дипломати, знайомі з цим питанням.
Раніше повідомлялося, що Еквадор і Китай підписали угоду про вільну торгівлю, що поглиблює зв’язки між країнами та підриває протидію США зростанню впливу Пекіна в регіоні.
Угода про вільну торгівлю може занепокоїти США, які намагаються протистояти зростанню впливу Пекіна в Латинській Америці. Китай вже має угоди про вільну торгівлю з Перу, Чилі та Коста-Рикою.