Приштина (столиця частково визнаного Косова) обвинувачує Белград у намірі анексувати північну частину країни. Влада Косова заявляє, що Сербія готує масштабний план із присвоєння територій, і недавній напад групи озброєних сербів на півночі країни є частиною цього плану.
За словами прем’єр-міністра Косова Альбіна Курті, таке ствердження засноване на деяких документах, конфіскованих косовською поліцією, однак він не пояснив, у кого саме ці документи взяли.
На півночі Косова живуть в основному етнічні серби, і Приштина не раз обвинувачувала Белград у спробах розкачати ситуацію в регіоні.
Останнє і найсерйозніше зіткнення з косовською поліцією трапилося тут минулого тижня. У ньому взяли участь близько 30 озброєних сербів.
Після багатьох років протистоянь та етнічних чисток з боку сербів, у 2008 році Косово проголосило незалежність від Сербії. Його визнали незалежною державою на міжнародному рівні понад сто країн. Незалежність країни визнає більшість країн ЄС та НАТО.
Україна наразі не визнає незалежність Косова й заявляє про повагу до територіальної цілісності Сербії. Таку ж позицію займають Китай та Росія.
З 1,8 мільйона людей, які живуть в Косово, 92% – етнічні албанці, і тільки 6% – етнічні серби. Але багато громадян Сербії вважають землі Косово своїми територіями і підтримують політику влади з повернення їх під контроль Белграда.
Що сталося
Наприкінці вересня більш ніж 30 озброєних бойовиків вступили у бій з поліцейськими Косова в селі Баньска і забарикадувалися на території Баньського монастиря.
У результаті багатогодинної операції поліцейські звільнили храм і взяли ситуацію під контроль. Одного поліцейського вбили і двоє були поранені, також загинуло троє озброєних сербів.
За словами косовської сторони, кількох бойовиків взяли під варту і конфіскували арсенал зброї, якої, за їхніми словами, може вистачити на сотні людей.
Прем’єр-міністр Курті повідомив, що в розпорядженні косовської влади також опинилися документи, в яких закладений план із захоплення села Баньска. Крім того, за його словами, з них випливає, що це була лише одна з десятків запланованих провокацій у регіоні.
Курті заявив, що Белград планував анексувати північну частину Косова в результаті скоординованого захоплення низки об’єктів в регіоні.
“Створення коридора в Сербію відкрило би шлях до постачання озброєнь і перекидання особового складу”, – написав косовський прем’єр в соцмережі Х (колишній Twitter).
Сербська армія біля кордонів Косова
Після стрілянини в селі Баньска Белград направив до кордонів Косово додаткові війська і важку техніку.
На минулих вихідних США закликали Сербію відвести свої сили від території косоварів. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі назвав дії Белграда “вкрай дестабілізуючими”
У понеділок командувач сербською армією Мілан Мойсилович заявив, що чисельність сербських військ, дислокованих біля кордону з Косово, повернулася до “оперативної норми” – з 8350 до 4500 людей.
При цьому він висловив здивування тим, що деякі країни, зокрема США, так занепокоєні нарощуванням сил сербської армії біля кордонів Косово.
За його словами, Белград завжди так робить в ситуаціях, коли є загроза національній безпеці.
Генерал нагадав, що в грудні 2022 року і в травні 2023 року, під час, як він виразився, аналогічних кризових моментів, Сербія розмістила в проблемному регіоні 14 тисяч військовослужбовців – значно більше, ніж у цьому випадку.
Напруга у відносинах існує як між Приштиною і Белградом, так і всередині Косово між албанською більшістю і сербською меншістю.
Багато років під егідою ЄС між сторонами йдуть переговори про нормалізацію відносин, але прогресу майже немає.