Аналітики пояснюють, що буде з Європою, якщо Трамп виведе США з НАТО і укладе угоду з Путіним про Україну за спиною в Києва і ЄС.
У листопаді 2024 року Дональд Трамп може повернутися до Білого дому. І це те, що європейський розум не може повністю осягнути. Це кошмарний сценарій для європейців, на яких впав основний тягар антагонізму колишнього президента США протягом чотирьох років його перебування на посаді. Європа сподівалася, що їй більше ніколи не доведеться про нього думати.

Той факт, що його наступник Джо Байден виявився одним з найбільш дружніх до Європи президентів США в сучасній історії, допоміг змити погані відчуття від років правління Трампа, зробивши його схожим на страшний сон.

«Чи справді Трамп грався з ідеєю виходу з НАТО? Можливо. Чи справді він називав Європейський Союз «ворогом», а Брюссель – «пеклом»? Можливо. Важливо те, що він пішов. Але зараз, коли Байден вступає в останній рік свого першого терміну, європейці змушені змиритися з тим, що незабаром він може втратити владу, а Трамп – знову стати на чолі держави», – пише Politico.

Видання нагадує про результати опитування ABC, які показали, що Трамп випереджає чинного президента майже на 10 відсоткових пунктів. Хоча це опитування було піддано критиці як аномальне, Трамп постійно отримує вищі рейтинги, ніж інші кандидати в президенти від Республіканської партії, що свідчить про те, що він, швидше за все, отримає партійну номінацію.

Якщо він переможе на виборах, версія Трампа, з якою зіштовхнеться Європа, ймовірно, буде набагато більш ненормальною і обурливою, ніж та, яку вона вже бачила. Цього разу, наприклад, він може не просто натякати своєму оточенню, що хотів би вийти з НАТО, а насправді зробити це. Або ж він може виконати свою нещодавню обіцянку укласти «мирну угоду» щодо України з Владіміром Путіним за спиною України і ЄС.

Деякі європейські політики хотіли б побачити такий феєрверк. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наприкінці минулого місяця заявив, що Трамп – це людина, яка може «врятувати західний світ», припинивши війну в Україні. А члени польської правої партії «Право і справедливість» кажуть, що були б раді бачити повернення екс-президента, відкидаючи його позицію щодо України як передвиборчу театралізацію.

Але в Старому Світі такі настрої не популярні, там потенційне повернення Трампа провокує швидше страх і тривогу.

«Трамп – це кошмар. Це не те, до чого можна реально підготуватися», – сказав Politico неназваний європейський дипломат.

З огляду на ставки, можна припустити, що європейські лідери зараз активно працюють над аварійним планом, який буде введений в дію в разі перемоги Трампа. Але, наскільки можна судити з розмов з майже двома десятками європейських дипломатів, експертів та урядовців, такого плану не існує і не планується.

«Це форма лунатизму. У нас є лунатизм президента Франції Еммануеля Макрона, який мріє про автономію і суверенітет. У нас є німецький лунатизм, який зводиться до заперечення. А ще у нас є британський лунатизм, який виражається у відокремленості. Але немає жодних реальних зусиль, щоб взяти на себе відповідальність за те, що може чекати нас за рогом», – сказав Ульріх Шпек, зовнішньополітичний аналітик з Берліна.

На старт, увага, марш!

Ставлення європейців до Трампа змінилося в одному: вони більше не перебувають у стані заперечення. Politico пригадує, як у 2016 році доручило своєму журналісту обійти посольства і аналітичні центри і запитати про шанси Трампа стати президентом США. Тоді кілька чиновників гордовито наполягали, що це запитання не варте відповіді, тому що у американського бізнесмена немає жодних шансів. У 2023 році ситуація змінилася. Європейці добре усвідомлюють можливість реваншу Трампа, і більшість посадовців, з якими видання поспілкувалося для цієї статті, закликали блок готуватися.

«Європа повинна бути готова до будь-якої ситуації, пов’язаної з результатами виборів у США. У демократії завжди існує ризик того, що може бути обраний найгірший кандидат. Люди вирішують. Трамп був президентом. Він може стати президентом знову, навіть якщо сьогодні він стикається з великою кількістю юридичних проблем. До чого нам потрібно готуватися, так це до того, що США дистанціюються від європейських справ, а ще до можливого розпаду НАТО», – сказав колишній президент Франції Франсуа Олланд.

Кілька європейських дипломатів висловилися в тому ж тоні стоїчного реалізму.

«Це дедалі більше турбує людей. Нам потрібно планувати всі можливі варіанти розвитку подій і уникати ситуації 2016 року, коли ми виявилися неготовими як до Brexit, так і до Трампа», – сказав другий європейський дипломат, який побажав залишитися анонімним.

Відповідаючи на запитання, чи буде друге президентство Трампа відрізнятися від першого, другий дипломат сказав, що Європі слід готуватися до найгіршого.

«Хто підпишеться працювати з ним, зважаючи на те, як він ставиться до людей і як він їх зраджує? Як у нього може бути сильна команда? З усіма він практично розійшовся. І всі написали книжки, в яких його паплюжать. Навіть божевільні написали книги», – додав дипломат.

Неспокою додає відчуття, що переобраний Трамп може відчувати себе непереможним.

Колишньому президенту двічі оголошували імпічмент, проти нього висунуто кілька кримінальних звинувачень, у тому числі за заперечення результатів виборів 2020 року. Якщо ніщо з цього не заважає йому обійняти посаду, тоді чому він взагалі повинен відчувати якісь обмеження у своїй поведінці?

Перспектива повернення Трампа особливо дратує Німеччину, яка часто стає об’єктом його нападок. Після того, як у 2016 році німецьких політиків застали абсолютно неготовими до його обрання, вони прагнуть не повторити цієї помилки. Звідси і нещодавня поїздка міністра закордонних справ Анналени Бербок до Техасу, де вона зустрілася з губернатором-республіканцем Грегом Ебботтом.

Однак, незважаючи на таку активність, Норберт Реттген песимістично налаштований щодо готовності свого уряду. Старший член німецького парламенту, який має великий вплив на зовнішню політику своєї країни, сказав, що він не очікував перемоги Трампа у 2016 році, як і ніхто з найближчого оточення канцлера Ангели Меркель. Відсутність готовності зробила особливо важливим для Берліна планування на випадок повернення Трампа. Але Реттген додав: «Уряд знаходиться в процесі повторення цієї помилки».

На думку німецького урядовця, щоб підготуватися до повернення Трампа, федеральний уряд Німеччини повинен співпрацювати зі своїми європейськими партнерами для термінової розробки незалежної оборонної політики.

«На жаль, я не бачу жодних ознак такої ініціативи в уряді», – сказав Реттген.

Шпек поділяє його песимізм щодо рівня підготовки Німеччини. За його словами, дебати про те, чи варто Німеччині збільшувати витрати на оборону, «навіть не ведуться».

«Дехто сподівався, що завдяки Zeitenwende (натхненній війною в Україні обіцянці Берліна збільшити військове фінансування) Німеччина вийде із зони комфорту і почне ставитися до безпеки більш серйозно. Але я не бачу жодних змін», – сказав експерт.

Інші європейські уряди також намагаються налагодити контакти з республіканцями. Дипломати з трьох країн ЄС повідомили, що їхні співробітники у Вашингтоні посилюють роботу з республіканськими чиновниками в Палаті представників і Сенаті на всіх рівнях. Один з них підкреслив паралельні дипломатичні зусилля, такі як поїздка колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона до Техасу в травні, як приклад того, що Лондон також готується до можливого повернення Трампа.

Яцек Саріуш-Вольський, євродепутат від польської партії «Право і справедливість», заявив, що його табір вітатиме переобрання Трампа.

«Наш досвід роботи з Трампом був хорошим. За Трампа ми досягли прогресу щодо фізичної присутності американських військ у Польщі, а також щодо бази, яку ми охрестили «Форт Трамп»», – сказав він.

Польща стала одним з найвідданіших союзників України в Європі з початку російського вторгнення. Хоча відносини погіршилися в останні тижні на тлі суперечки щодо експорту зерна. Відповідаючи на запитання, чи стурбована Варшава обіцянками Трампа закінчити війну в Україні «за один день» шляхом укладання угоди з Путіним, Саріуш-Вольський відкинув цю обіцянку республіканця як передвиборче позерство.

«Очевидно, що ми не наївні, що щось може змінитися. Але якщо зміна керівництва США відбудеться, ми очікуємо, що глибока американська держава візьме гору над передвиборчими обіцянками», – сказав польський політик.

Тим часом, деякі європейські чиновники підкреслили зусилля, які вже доклали уряди ЄС для зміцнення стратегічної незалежності континенту.

Вони стверджують, що європейські держави не лише скоординували масові поставки зброї в Україну, перевершивши США за загальною вартістю наданої допомоги. Європейські країни також значно збільшили виробництво боєприпасів на континенті, що координується французьким єврокомісаром з питань промислової політики Тьєррі Бретоном.

«Європейці вже зробили багато, більше, ніж більшість людей може собі уявити. Погляньте на кількість європейської зброї на полі бою в Україні», – сказав колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес.

Це божевільні слова

Але є велика різниця між незначним збільшенням витрат на оборону і серйозною підготовкою до того, що Трамп може зробити в Європі, зокрема якщо він справді спробує укласти угоду з Путіним про Україну. Такий крок не лише виб’є землю з-під ніг українців, які можуть зіштовхнутися з величезним тиском вимог поступитися своєю територією, але й буде принизливим для європейських держав, які підтримують Київ.

«За таких обставин важко уявити, що європейці залишаться єдиними щодо України. Вони могли б спробувати допомогти Україні, але в такому разі вони були б проти США, тому що це угода, про яку домовився Трамп. Це дуже чорний сценарій», – сказав Франсуа Хейсбур, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту безпекових досліджень.

Навіть така угода, ймовірно, буде лише початком того, що Трамп може зробити з трансатлантичними відносинами. У 2018 році Трамп підняв питання про можливість виведення США з НАТО і надання європейцям можливості самим за себе постояти. Від цього курсу він відступив лише завдяки втручанню тодішнього радника з національної безпеки Джона Болтона і генерала Джима Меттіса. У разі переобрання Трамп навряд чи запросить подібних діячів до свого кабінету, особливо з огляду на те, що люди на зразок Бостона активно критикували його у мемуарах.

У підсумку, переобраний Трамп може зробити що завгодно, включно з виходом з НАТО. Це жахлива перспектива для європейців, які покладалися на американські гарантії безпеки протягом останніх 78 років. Ця залежність стала на стільки великою, що дипломати і чиновники в Європі відмовляються навіть теоретично думати про те, що могло б статися, якби американський захист зник.

Ті ж аналітики з питань безпеки, які готові говорити про таке, малюють тривожну картину. Раптово позбавлені стратегічного лідерства США, європейські країни зіткнуться з величезними і складними питаннями про те, як реорганізувати безпековий альянс. Хто буде головним? Чи продовжить НАТО своє існування? Чи принесуть європейські країни в жертву свою модель соціального забезпечення, щоб пристосуватись до набагато більших витрат на оборону?

На думку фінського експерта з питань безпеки Расмуса Хіндрена, для того, щоб європейці змінили своє ставлення до оборони, потрібна «особлива подія». І вихід США з НАТО міг би стати такою подією. Але навіть тоді збільшення витрат, достатніх для того, щоб Європа була здатна захистити себе без допомоги США від російського нападу, буде «головною проблемою» в короткостроковій перспективі.

Існує також питання лідерства: хто відповідатиме за європейський безпековий альянс? Париж? Берлін? Варшава? Ротаційний вибір європейських столиць? І де буде розміщене військове керівництво Європи, враховуючи те, що Хіндрен назвав «браком стратегічної культури» у виконавчій владі ЄС. За його словами, рішення важко уявити, враховуючи ворожість між європейськими державами і той факт, що деякі країни, такі як Польща, довіряють Вашингтону більше, ніж Брюсселю.

У разі «трампокаліпсису» в трансатлантичних відносинах Шпек бачить, що в європейській архітектурі безпеки виникне фактичний розкол. Східноєвропейські країни, які мають спільний кордон з Росією, та інші, які відчувають безпосереднє занепокоєння через амбіції Москви (країни Північної Європи, а також Туреччина і Румунія), матимуть природну схильність до об’єднання в фактичний безпековий альянс.

Така група чинитиме тиск на інші країни Європи з метою формування власних блоків, що ще більше віддалить країни континенту один від одного. Інакше кажучи, одна з можливостей порядку безпеки в Європі після відходу США може виглядати дуже схожою на ту, що існувала перед Першою світовою війною: низка взаємопов’язаних альянсів, які ризикують вступити у війну один з одним. Politico визнає, що такий сценарій поки що залишається дуже далекою можливістю. Однак, в нинішні часи він вже не вважається немислимим. Для європейських лідерів потенційне повернення Трампа стає кошмаром наяву: вони бачать, як він наближається, але, схоже, нічого не можуть з цим вдіяти.