В оточенні Сі Цзіньпіна були люди, що користувалися довірою та прихильністю лідера. Тепер вони почали зникати.
Останніми місяцями зникнення кількох високопосадовців у Китаї викликало бурхливі обговорення того, чи не почав Сі чистки – особливо серед тих, хто пов’язаний з військовими.
Останнім із тих, хто, схоже, впав у немилість, став міністр оборони Лі Шанфу, якого не бачили на публіці вже кілька тижнів.
Хоча його відсутність спочатку не виглядала чимось незвичайним, вона привернула посилену увагу після того, як її відзначив високопосадовий дипломат США.
Згодом Reuters повідомила, що щодо генерала Лі, який раніше контролював закупівлі озброєнь для Народно-визвольної армії (НВАК), відкрили розслідування стосовно закупівлі військового обладнання.
Його “зникнення” відбулося через кілька тижнів після звільнення двох вищих посадовців Ракетних військ – військового підрозділу, який контролює ядерні ракети, – і судді військового суду.
Зараз ширяться нові чутки, що деякі члени центральної військової комісії Комуністичної партії Китаю (КПК), яка контролює збройні сили, також перебувають під розслідуванням.
Офіційних пояснень цих звільнень практично немає, окрім “причин, пов’язаних зі здоров’ям”. У цьому інформаційному вакуумі й почали ширитися чутки.
Основна теорія полягає в тому, що влада бореться з корупцією в НВАК.
Військові перебувають у стані підвищеної готовності – у липні вони опублікували незвичний заклик до громадськості з проханням повідомити про корупцію за останні п’ять років. Згідно з перевірками Служби моніторингу ВВС, Сі також розпочав новий раунд інспекцій по всій країні – з квітня він здійснив п’ять візитів на військові бази.
Корупція вже давно є проблемою в армії, особливо відтоді, як Китай почав лібералізацію своєї економіки в 1970-х роках, зазначає Джеймс Чар, науковий співробітник Технологічного університету Наньян у Сінгапурі, який вивчає відносини між КПК і армією.
Щорічно Китай витрачає понад трильйон юанів на армію, причому частина грошей йде на закупівлі, деталі яких з міркувань національної безпеки не можуть бути повністю розкриті. Цей брак прозорості ще більше посилює однопартійна централізована система Китаю.
На відміну від громадського контролю, який існує щодо армії в інших країнах, збройні сили Китаю контролює виключно КПК, зазначає доктор Чар.
Хоча Сі домігся певних успіхів у боротьбі з корупцією в збройних силах і певною мірою відновив їхню репутацію, “викорінення корупції є складною, якщо не неможливою справою”, оскільки це потребує системної перебудови авторитарної держави, каже Чар.
“Поки уряд КПК не захоче запровадити належну правову систему, яка більше не буде санкціонована ним самим, такі чистки відбуватимуться”, – вважає він.
Але ці зникнення також можна пояснити поглибленням параної в китайському уряді на тлі складних відносин зі США.
У липні в Китаї набув чинності розширений закон про контршпигунство, який надає владі більші повноваження та можливості для проведення розслідувань. Незабаром після цього міністерство державної безпеки Китаю публічно закликало громадян допомогти їм у боротьбі зі шпигунською діяльністю.
Зникнення генерала Лі перегукується зі зникненням міністра закордонних справ Цінь Ганга, усунення якого в липні також викликало розпал чуток. Цього тижня газета Wall Street Journal повідомила, що Ціня підозрюють у позашлюбному зв’язку, в результаті якого у нього в США народилася дитина.
“Мати роман не означає вигнання в елітарних колах [комуністичної партії], але мати роман з кимось, кого можуть підозрювати у зв’язках з іноземною розвідкою, та народження дитини з паспортом головного геополітичного суперника, якщо не ворога, цілком може його означати”, – зазначив китайський аналітик Білл Бішоп.
Також є припущення, що Сі діє під внутрішнім партійним тиском, оскільки Китай бореться з уповільненням економіки після пандемії та стрімким зростанням безробіття серед молоді. Згідно з політичною системою Китаю, Сі є не лише президентом країни, але й найвищим військовим керівником.
З одного боку, зникнення є ознакою нестабільності в керівництві Сі.
Спостерігачі звернули увагу на той факт, що генерал Лі та Цінь, які були не лише міністрами, але й обіймали більш високі посади державних радників, були фаворитами Сі. Таким чином, їх раптові звільнення можна розглядати як нерозсудливість президента Китаю.
Якщо розглядати зникнення як політичну чистку, то той факт, що йому довелося провести її так швидко після консолідації влади на партійному з’їзді минулого року, де він успішно нейтралізував потенційні ворогуючі фракції та об’єднав ключові комітети зі своїми союзниками, виглядає для нього не найкращим чином.
Але інша точка зору полягає в тому, що таким чином Сі намагається продемонструвати свою силу.
Син чиновника КПК, який сам став жертвою чистки, Сі відомий своїми публічними нападами на корупцію, які водночас є і політичними чистками, спрямованими на викорінення ворогів, кажуть оглядачі.
З часів Мао Цзедуна жоден інший китайський лідер не наблизився до масштабу репресій Сі. За оцінками, протягом багатьох років їх зазнали тисячі чиновників – як низького рівня, так високопосадовців, починаючи з його кампанії “тигрів і мух”, розпочатої незабаром після того, як він обійняв посаду в 2013 році.
Він також обрушився на збройні сили і до 2017 року звільнив понад 100 старших офіцерів. У той час державне інформаційне агентство Сіньхуа заявило, що ця цифра “набагато перевищує кількість генералів, убитих у війнах задля створення нового Китаю”.
Але найбільше питання полягає в тому, який сигнал надсилають останні зникнення, та який це матиме вплив.
Спостерігачі кажуть, що вони створять атмосферу страху в армії та уряді. Хоча такою могла і бути їхня мета – для забезпечення покори – це також матиме деморалізуючий ефект.
Роки систематичного викорінення тих, хто впав у немилість, і призначення на вищі посади своїх фаворитів могли призвеcти до того, що Сі оточив себе людьми, які в усьому з ним погоджуються. Ризик такого стадного мислення полягає у виникненні “справжньої нестабільності” керівництва Сі, оскільки це може негативно вплинути на національну безпеку та зовнішню політику Китаю, зазначає доктор Чар.
До того ж, зникнення відбулися під час напруженого періоду в Тайванській протоці, і останніми тижнями Китай відправив туди додаткові військові кораблі та літаки.
Будь-який збій у комунікаціях щодо зовнішньої політики та оборонної дипломатії викличе особливе занепокоєння, оскільки “можуть трапитися інциденти, і впоратися з ескалацією може стати набагато складніше”, каже Ієн Чонг з аналітичного центру Carnegie China.
Проте інші стверджують, що військове керівництво Китаю достатньо міцне, щоб витримати заміну деяких вищих посадовців, і вказують на те, що воно було достатньо обережним, щоб уникати ризиків війни.
Треті вважають, що зникнення навряд чи матимуть довгостроковий вплив на стабільність керівництва Сі. Жодні із кадрів, які наразі зазнали чисток, не належали до його найближчого оточення, зазначає Ніл Томас, експерт із політики китайської еліти з Інституту політики азійського суспільства.
Більшість спостерігачів погоджуються з тим, що ці інциденти підкреслюють непрозорість китайської системи.
“Вони ще більше загострюють питання сталості політики та достовірності будь-яких обіцянок чи запевнень на робочому рівні”, – вважає доктор Чонг.