Російський підводний човен отримав пошкодження від ракетного удару України по Севастопольському судноремонтному заводу. Повітряна атака на субмарину противника – рідкісна операція в історії воєн.

У ніч на середу, 13 вересня, ракети змогли уразити сухі доки морзаводу. Росія використовує їх для ремонту своїх кораблів.

“Отримали пошкодження два кораблі, що на ремонті”, – визнало міністерство оборони РФ, пізніше додавши, що їх відновлять, вони продовжать службу.

Супутникові знімки, які опубліковані через пару годин, показали, що крилаті ракети, ймовірно Storm Shadow, влучили у великий десантний корабель “Мінськ” і, що навіть важливіше, дизельний підводний човен “Ростов-на-Дону” (проєкт 636.3 “Варшав’янка”, класифікація НАТО “Improved Kilo”).

Що це за човен?

Його спустили на воду лише в червні 2014 року. Човен має 73 метри завдовжки і ширину 10 метрів, опускається на майже 300 метрів, екіпаж – 52 людини.

В 2017 році “Ростов” отримав приз російського військового командування як найкращий підводний човен РФ за підсумками змагань.

Крім того, в березні 2021 року ця субмарина начебто змогла “перехитрити” спостережні служби НАТО і тимчасово зникнути з їхніх радарів в Середземному морі. Принаймні, так про це заявляли російські держЗМІ.

Пункт базування човна – Новоросійськ (Краснодарський край), а не Севастополь. В кримське місто субмарина періодично прибувала для регламентних робіт і ремонту.

Цей човен є носієм 4 ракет “Калібр”. Відомо, що він вже застосовував їх у бойовій ситуації.

Щоправда, це було не під час війни Росії проти України, а у ході збройного конфлікту в Сирії в 2015 році. Це був перший в історії запуск російських крилатих ракет з підводних човнів.

У Чорне море субмарина прибула ще в лютому 2022 року, за тиждень до повномасштабного вторгнення. Але точних даних, що саме з неї запускали “Калібри” по українських містах, немає.

Хоча ЗСУ повідомляли, що запуски відбуваються з човнів такого типу – тобто “Варшав’янки”.

Такі субмарини є малошумними, мають високу бойову ефективність, новітні комплекси ракетно-торпедного озброєння, радіоелектроніки та гідроакустики.

Військово-морський експерт Павло Лакійчук звертає увагу, що такі човни, зокрема і “Ростов”, озброєні спеціальною модифікацією ракет “Калібр”, а саме “Калібр-ПЛ”.

Для їх запуску субмарина може навіть не підійматись на поверхню. Отже її майже неможливо завчасно відстежити і підготувати ППО.

“Човни завдають ударів із підводного становища. Тобто це підла зброя, яку відстежити важко. Відповідно, шкода від їхніх дій велика”, – наголошує експерт.

За його словами, в акваторії Чорного моря після ураження “Ростова” залишається три російські субмарини, що здатні нести крилаті ракети “Калібр”.

Українські військові аналітики назвали цю атаку на Севастопольський морзавод унікальною операцією в світовій історії. Чи дійсно це так?

Атака з повітря

До середини ХХ сторіччя підводні човни активно використовувались в бойових конфліктах. Зокрема, під час Першої і Другої світових воєн усі сторони задіяли в операціях сумарно близько 4 тисяч субмарин.

За офіційними даними, приблизно третина з них підбиті і затоплені. Більшість отримали ураження від торпед противника або через глибоководні міни.

З другої половини минулого сторіччя активність субмарин під час конфліктів знизилась.

Відомо про один випадок вдалої атаки на підводний човен противника, й сталося це майже аналогічно до українського варіанту – з повітря.

Йдеться про конфлікт між Аргентиною і Британією за Фолклендські острови (Мальвінські), що розгорнувся в південно-західній частині Атлантичного океану у квітні-червні 1982 року.

Морські держави відправили свої кораблі для того, щоб встановити контроль над архіпелагом, який обидві вважали своєю територією. Протистояння завершилось через два місяці перемогою британських військ.

Тоді стався епізод, пов’язаний з аргентинською субмариною “Санта Фе”. Вона йшла у водах поблизу острову Південна Джорджія, щоб зірвати висадку британського десанту на ці території.

Однак, військові Британії вирішили діяти першими. Гелікоптери виявили субмарину, що йшла в надводному положені з бухти острова Південна Джорджія, і почали скидати на неї глибоководні бомби. Одна з них вибухнула біля борту і пошкодила його.

Вертольоти продовжили атаку, намагаючись потопити субмарину, яка тим часом спробувала повернутись в бухту. Один з гвинтокрилів випустив протичовнову торпеду, але вона не влучила. Однак запущені після цього авіаційні керовані ракети AS-12 все ж полетіли в ціль.

Субмарина отримала пошкодження, застрягла на мілководді біля бухти, а її екіпаж евакуювався на острів, а згодом і капітулював перед британським десантом.

Це стало першим і останнім, до 13 вересня цього року, випадком, коли підводний човен вдалося вразити з повітря під час війни.

Перебування субмарини в надводному положенні в бухті, чи на ремонті, чи при завантаженні ракет, фактично є єдиною можливістю уразити цю ціль. Особливо, якщо одна зі сторін, як у випадку України, не має у складі свого флоту жодного підводного човна.

ЗСУ вдалось використати ефективно свій шанс.

Олег Черниш