Помічник заступника міністра оборони США із закупівель та забезпечення розповідає про подолання тенденції скорочення військових поставок, що виникла після розпаду СРСР.

«Добре відомо, що у 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, витрати на оборону та НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи – Research and Development expenses, R&D) скоротилися: ми уповільнили процеси закупівель по цілій низці оборонних програм» , – розпочинає свій виступ помічник заступника міністра оборони США із закупівель та забезпечення Радха Айєнгар Пламб (Radha Iyengar Plumb).

«Відбулося навіть ширше зрушення у виробництві в цілому, – продовжує заступник міністра. – Скорочення витрат було посилено серією злиття та поглинання, консолідація обмежила наше виробництво кількома ключовими партнерами в галузі та звузила наші підходи до масштабування».

Радха Айєнгар Пламб була призначена на посаду помічника заступника міністра оборони із закупівель та забезпечення нещодавно: 18 квітня 2023 року. До зони її відповідальності входять усі питання щодо закупівель для потреб міністерства, адміністрування контрактів, матеріально-технічне забезпечення, захист довкілля, оперативне енергозабезпечення та суміжні питання. Наскільки широко Міністерство оборони підходить до вирішення цих проблем видно за послужним списком нового заступника міністра: до свого призначення Пламб працювала, зокрема, директором з досліджень та аналітичної інформації у сфері безпеки у Google, керівником відділу аналізу політики у Facebook, економістом у дослідницькій корпорації RAND , заступника керівника апарату міністра енергетики.

Група оборонно-промислових ініціатив Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CISIS) днями запросила Радху Айєнгар Пламб виступити на своєму майданчику, назвавши зустріч: «Закупівлі з метою інновацій» (Acquisition ).

До російської військової загрози сьогодні додалися нові чинники. «Тепер ми справді стикаємося з конкурентами іншого типу, з новим викликом – Китаєм. Він використовують свої державні підприємства, щоб намагатися конкурувати зі США не лише у військовій сфері, а й у галузі передових технологій загалом. Це злиття цивільних та військових технологій справді викликає нашу тривогу, воно дозволяє Китаю просувати свої державні інтереси та автократичні цінності», – каже Радха Айєнгар Пламб.

«В умовах конкуренції автократизму та вільного світу «швидкість розвитку має вирішальне значення, – вважає Пламб. – Нам потрібно залучити до роботи всіх наших партнерів: малий бізнес, науковців, нетрадиційні компанії, розробників нових технологій та, звичайно, традиційний оборонний сектор. Міністерство оборони досягло справді великого прогресу за останні п’ять – десять років у створенні нових прототипів. На чому ми справді зосереджені сьогодні – так це на тому, щоб ці інновації, і нові технології вироблялися для армії у потрібному масштабі та в стислий термін. Ми в уряді створюємо умови для швидкого масштабування ключових технологій».

Окремий напрямок роботи заступника міністра оборони із закупівель – залучення потенціалу малого та середнього бізнесу до оборонних контрактів: «Ідея полягає в тому, щоб запровадити швидкі та досконалі процеси для ув’язування контрактів на створення прототипів із контрактами на виробництво: масштабувати інтеграцію, щоб гарантувати виконання наших спільних вимог , – пояснює Радха Айєнгар Пламб. – Ми також пов’язуємо це із розширенням охоплення нашої регіональної інфраструктури. У нас є низка центрів по всій країні, які орієнтовані на малий та середній бізнес; вони забезпечують навчання підрядників по всьому федеральному виробничому ланцюжку поставок для підвищення кібербезпеки та стійкості. Ідея полягає в тому, щоб одночасно знизити бар’єри для входу, підвищити безпеку та відповідність стандартам».

«Міністерство оборони завзято працює над залученням нетрадиційних постачальників і новаторів до оборонної екосистеми, щоб зберегти її відкритою для впровадження всього нового, об’єднати низку процесів та структур», – наголошує Радха Айєнгар Пламб.

Говорячи про вдосконалення бездротових технологій (OTAs – “over-the-air”-технології, здатні працювати на будь-якому пристрої), заступник міністра підкреслює перехід кількості цих технологій у якість: коли перенесення функцій та зміни сфери застосування того чи іншого пристрою відбувається дуже швидко та гнучко . Як приклад, Пламб навела спільну розробку ВМФ і ВПС нового ударного електронного базового модуля на базі Medusa для використання на літаках. Там він отримав назву Pegasus і був радикально зменшений у розмірах. «Час, який минув з моменту отримання фінансування до завершення розробки, оцінюється приблизно в 18 місяців, що на три роки випереджає традиційний графік», – говорить Пламб.

У ряді випадків рішення про закупівлю тих чи інших технологій, особливо для техніки, що відправляється на експорт та для постачання союзників, залежить і від політичного рішення. «У нас є ціла низка нових технологій, над якими ми працюємо в цьому контексті, – каже Пламб. – Як ми знімаємо питання експортного контролю, як ми впораємося з технологічними ризиками? Ці проблеми перебувають у передньому краї обговорення. Давайте внесемо ясність… Сьогодні ми ведемо цю розмову стосовно України, і ми регулярно спілкуємося на цю тему із союзниками та партнерами. Наскільки складно створити експортну чи альтернативну версію тієї чи іншої технології? Які модифікації можуть бути внесені до конкретного пристрою? Чи готові ми взяти на себе певний ризик, щоб експортувати це конкретному союзнику чи партнеру у певному контексті? Це може бути справді політичне рішення», – визнає Радха Айєнгар Пламб. Але коли вона прийнята, «як ми можемо реалізувати ці можливості швидко та масштабно? Як ми можемо технологічно врівноважити ризики у кожному конкретному випадку?

Оцінюючи досвід надання військової допомоги Україні, Пламб наголошує: «З одного боку, [війна] продемонструвала деяку крихкість нашої промислової бази та зосередила нашу увагу на оптимізації виробництва у США та інших країнах. З іншого боку, вона показала справжню цінність союзників та партнерів, показала, що узгоджена концентрація озброєння та боєприпасів у певній кількості у поєднанні з величезною мужністю та волею українців – призводять до приголомшливих результатів».

«Ми збільшуємо виробництво всередині країни, – каже Пламб, – і робимо це у постійній координації із союзниками. Тож через два-чотири роки все виглядатиме зовсім інакше з погляду загального обсягу виробництва, ніж зараз».

Новий підхід дозволить скоротити час від розробки прототипів до масового надходження озброєння до військ (те, що Пламб і називає терміном «масштабування») – це саме та якість, від нестачі якої страждають багато армій держав-агресорів: за наявності здавалося б сучасних зразків вони виявляються неспроможна забезпечити ними свою власну армію на полі бою.

Євген Комаров