Китай може відіграти значну роль у перебігу російської війни в Україні: або посилити Росію смертоносною зброєю, або навпаки, за певних умов розірвати відносини з російським партнером, що послабить армію РФ. Наразі офіційний Пекін запевняє, що їхня позиція в питанні війни нейтральна. Оглядачі, з якими поспілкувались журналісти Голосу Америки, сумніваються в цьому. Ми розпитали експертів-китаєзнавців у Вашингтоні про роль Пекіна у війні та яку політику має вести Україна стосовно Китаю.
Тонка гра Китаю: баланс між Заходом та Росією
Китай намагається балансувати. З одного боку, влада у Пекіні хоче, аби її сприймали на міжнародній арені як конструктивного учасника дипломатії, що може відіграти важливу роль у стимулюванні переговорів про мир в Україні. З іншого — з часу повномасштабного вторгнення Пекін постійно демонструє бажання зміцнити відносини з Росією, — аналізує колишній посол США в Росії, а нині — професор Стенфордського університету Майкл Макфол.
“Вони намагаються грати дуже тонку гру. З одного боку, вони намагаються триматись поруч зі своїм автократичним партнером та союзником, Росією, дотримуючись так званого пакту “друзі без обмежень”, документу, який вони підписали з Росією перед тим, як Путін вдерся в Україну. А з іншого боку — не відштовхувати Захід і не заходити надто далеко, щоб не накликати на себе санкції”, – розповів в інтерв’ю Голосу Америки професор Макфол.
Візит міністра оборони Китаю Лі Шанфу до Білорусі та Росії наприкінці серпня є свідченням того, що Китай продовжує зміцнювати зв’язки з Росією, кажуть експерти. Це попри те, що китайсько-російські відносини не є симетричними, адже Росія потребує Китаю більше, ніж Китай — Росії.
“Той візит є сигналом, що відносини між Китаєм і Росією розвиваються на багатогранній основі, що Китай і Росія зміцнюють військову співпрацю, енергетичні зв’язки, взаємну дипломатичну підтримку. Зростає також інтенсивність їхнього спільного невдоволення Заходом. … Я не бачу жодних доказів, щоб Китай збирався залишити Росію на військово-економічному чи дипломатичному рівні”, – розповів Голосу Америки Елі Вайн, головний аналітик Євразійської Групи США.
На думку Вайна, Китай вважає, що Росія йому потрібна, щоб компенсувати тиск, який Пекін відчуває через протистояння із західними країнами. Крім того, через власні економічні виклики Китай зацікавлений у стабільній співпраці з Європою та США. А війна – це завжди нестабільність, каже він.
Елі Вайн: “Китай хотів би, щоб війна припинилася зараз, щоб Росія погодилася припинити свій курс агресії, щоб Україна погодилася на певну кількість територіальних втрат. І щоб, в принципі, було якесь перемир’я. Я думаю, що Китай хотів би заморожений конфлікт. Таким чином Китай міг би сказати, що конфлікт вичерпано, ми зможемо вмити руки від цієї проблеми й перейти до інших питань”.
Російська війна в Україні вигідна Китаю – експерти
“Фальшивим нейтралітетом” називає політику Китаю щодо України професор Джорджтаунівського університету Денніс Крейг Вайлдер.
“Вони публічно заявили про нейтралітет у цій війні. Але насправді китайці ніколи не засудили росіян за вторгнення в Україну. Китайське телебачення підтримує росіян. Уряд Китаю дозволив надсилати допомогу росіянам – не летальну, але запчастини, інше обладнання, необхідне російській армії. Тому, коли Китай каже, що він нейтральний, ви повинні сприймати це з великою недовірою”, – ділиться власним аналізом професор Вайлдер.
“Наразі китайці намагаються бути посередниками у досягненні миру, але їхнє головне занепокоєння полягає не в мирному врегулюванні на користь України, а скоріше в мирному врегулюванні, яке не дозволить Путіну втратити обличчя чи владу. Вони дуже віддані Путіну. Президент Китаю вважає себе спорідненою душею Путіна. Хоча китайці залучені в мирний процес, вони залучені так, щоб підтримати росіян”, – переконаний професор Джорджтаунівського університету Денніс Вайлдер, який більшу частину своєї кар’єри пропрацював в американському уряді.
Вайлдер, зокрема, відповідав за питання Азії в ЦРУ та в Раді з нацбезпеки президента Буша молодшого. Він вказує, що одна з переваг, яку отримав Китай через війну Росії в Україні, – це зменшення військового постачання Тайваню через виконання промисловими підприємствами замовлень для України.
“Китай насправді дивним чином виграв від цієї війни. Америці довелося відправити багато оборонної техніки українцям. Напевне, ви знаєте, що збройна промисловість у США переповнена українськими замовленнями. То ж це стримує США від відправлення цього обладнання Тайваню, який його потребує.
Ми відстаємо на мільярди доларів у питанні відправлення зброї Тайваню, зброї, яка дуже схожа на те, чого потребує Україна – протитанкові ракети Javelin, Стінгери, системи ППО. Тож, з китайської точки зору, ця війна не така й погана. Це зв’язує руки Сполученим Штатам, змушує їх використовувати свої ресурси та кошти для України, а не на зміцнення Тайваню, з яким, як ви знаєте, Пекін хоче возз’єднатися. Вони навіть заявили, що не відмовляться від застосування сили”, – зазначив Денніс Крейг Вайлдер.
Що може змінити позицію Китаю щодо України
Експерти вважають, що є кілька причин, які могли б змусити Китай змінити свою позицію стосовно війни в Україні. Зокрема, вплинути на Пекін може успіх українського контрнаступу.
“Якщо наступ спрацює, і українці успішно проникнуть на окуповані території чи навіть за їх межі, на територію Росії, тоді перед Китаєм була б дилема: одна сторона в Пекіні казала б, що нам потрібно більше підтримувати Путіна, що треба переступити межу і надати Путіну смертоносну зброю. Інша сторона в Пекіні сказала б, що краще знайти спосіб швидко домовитися, щоб Путіна не знищили. Якщо контрнаступ з боку України спрацює, китайці опиняться у дуже складному становищі”, – вважає професор Денніс Крейг Вайлдер.
Але ухвалити рішення посилити підтримку Путіна Пекін може й раніше – наприклад, коли побачить успіхи української армії, які поставлять під загрозу російський контроль над Кримом, – опонує професору Елі Вайн, головний аналітик Євразійської Групи США.
“Якби Китай дійшов висновку, що, скажімо, Україна досягла достатнього прогресу, щоб загрожувати сухопутному мосту або поставила під загрозу російський контроль над Кримом, тоді ми могли б побачити ситуацію, в якій Китай задумається: можливо, справді потрібно втрутитися в більш рішучий спосіб, можливо, потрібно надати Росії смертоносну допомогу у значній кількості”, – розповів Голосу Америки Елі Вайн.
Водночас для Китаю є абсолютно неприйнятним використання ядерної зброї Росією, – наголошують експерти.
“Китай заявляв і повторював неодноразово, що використання ядерної зброї є неприйнятним у будь-якій точці світу. Я думаю, це був би розрив з Москвою, це дуже змінило б відносини між Пекіном і Москвою, оскільки китайці не хочуть брати участь у ядерній війні із Заходом і розцінили б це як неймовірно небезпечну ескалацію ситуації”, – каже Денніс Крейг Вайлдер.
Успішна дипломатія України
Оцінюючи політику України щодо Китаю, експерти погоджуються, що з Пекіном варто бути обережним.
Майкл Макфол, колишній посол США в РФ, вважає, що Київ донині проводив успішну політику щодо Китаю, в міру його можливостей.
“Робота президента Зеленського та його партнерів на Заході, включаючи США, полягає в тому, щоб тримати Китай осторонь. Сподіватися на те, що Китай відіграє більш проактивну роль марно. Але зберігання певної нейтральності Китаю, як це відбувалося досі, я вважаю є великим досягненням української дипломатії”, – зазначив Майкл Макфол.
А вже після війни, попри його позицію сьогодні, Китай може бути зацікавлений взяти участь у відбудові України, прогнозує Вайн.
“Україна розуміє, що коли ця війна закінчиться, треба подумати, які країни потенційно відіграватимуть значну роль у фінансуванні відбудови України. Україна не хоче відштовхувати Китай, тому що Китай потенційно може, навіть з міркувань інтересів самого Китаю, зіграти роль у фінансуванні післявоєнної відбудови України. Київ також розуміє, що вони не можуть публічно критикувати Китай. Потрібно підтримувати ці канали зв’язку. Тож я думаю, що президент Зеленський та його головні радники роблять все можливе, щоб впоратися з тим жонглюванням. Насправді це все, що зараз вони можуть робити”, – вважає Елі Вайн, головний аналітик Євразійської Групи США.
Це, максимум, на що Київ може сьогодні розраховувати від Пекіна, говорять експерти, та радять Офісу президента України не надто розраховувати на активну участь Китаю у реалізації мирного плану президента Зеленського.