Союзники повинні наростити виробництво зброї, щоб дати Києву засоби для отримання вогневої переваги над Москвою раз і на завжди.
Нинішній контрнаступ України не витіснить Росію, хоча не можна сказати, що цього хтось очікував.Також навряд чи вдасться скоротити окуповану територію наполовину до зими, що, можливо, було однією з найбільш оптимістичних цілей. Але Україна показала, як російську армію можна перемогти. Не в 2023, а в 2024 або 2025 році. Тому західні союзники повторюють, що підтримуватимуть Київ «стільки, скільки знадобиться».

Про це в статті для Financial Times пише генерал Армії Великої Британії у відставці Річард Барронс, який в минулому очолював Командування об’єднаних сил королівства.

Він додає, що скромний прогрес, досягнутий цього літа, доводить: хоч подолання добре підготовленої оборони на полі бою може бути однією з найскладніших операцій на війні, це все ж можливо зробити. Українські військові прорвали лише першу лінію окопів, щоб узяти Роботине на півдні після боїв впродовж багатьох тижнів на мінних полях. Просування становить близько 12 кілометрів, потрібно подолати ще 88 кілометрів до моря. Мета – перерізати так званий сухопутний міст з Росії до Криму. На північ і південь від Бахмута просування становить близько 8 кілометрів, до головної російської оборонної лінії лишається 16 кілометрів, а до кордону – 96 кілометрів.

Вбивство ватажка «Вагнера» Євгенія Прігожина і вищого керівництва його групи найманців не вплинуло на бойові дії, за винятком, можливо, посилення лояльності військ до Владіміра Путіна. Російські війська розтягнуті, виснажені і не мають резервів, але якщо вони просто не здадуться, шлях попереду буде ще довгий.

«Україна має достатньо засобів протиповітряної оборони, щоб прикрити близько третини території країни. Проблема нестачі артилерійських боєприпасів була вирішена лише тимчасово, коли США надали касетні снаряди. Україна зможе відновити ВПС лише до середини 2024 року, і їй дуже бракує ключового обладнання, необхідного для розмінування. Виправлення всього цього перенесе війну щонайменше на наступний рік», – пише генерал Барронс.

Було б катастрофою допустити, щоб те, що залишилося від резервного 10-го корпусу, було розбите на шматки на російських оборонних рубежах через поспішний графік. Великі війни – а це війна за національне виживання вздовж майже 1000 кілометрів лінії фронту – ведуться в тому масштабі і темпі, в якому вони розвиваються. Британський генерал вважає, що перемога над Росією залежить від 5 важливих кроків.

«По-перше, Київ не повинен наполягати на суттєвому успіху на полі бою до того, як з’являться засоби для його досягнення. Війна ніколи не буває успішною, якщо вона ведеться на короткій дистанції: Україна має стати сильнішою, а Росія – слабшою, інакше це призведе до патової ситуації», – пояснює британський військовий.

По-друге, необхідно продовжувати невпинний тиск на російську окупацію протягом всієї зими. Це означає продовження успішних операцій в дусі «відкусити і утримати» (тобто йдеться про просування короткими відрізками, щоб зменшити втрати і залишатися під прикриттям артилерії та ППО). Для цього знадобиться стале поповнення живої сили і боєприпасів. Притискання російських військ до фронту буде неухильно виснажувати сили, волю і резерви. Навіть якщо моральний дух російської армії вже низький, його потрібно зробити ще гіршим.

По-третє, Україна повинна системно послаблювати військову хватку Росії на своїх територіях до 2024 року і далі. Важливим залишається знищення артилерії, а також удари по цілях по всій окупованій території України.

«Мета полягає в тому, щоб знищити російський військовий потенціал швидше, ніж його можна буде замінити, і зробити його нездатним протистояти сильнішому майбутньому українському наступу. Київ змушений дотримуватися західного обмеження на використання наданої ним техніки і боєприпасів на території самої Росії. Але він все одно повинен застосувати власну винахідливість і сміливість, щоб завдати сильного удару за межами своїх кордонів», – переконаний британський генерал.

По-четверте, необхідно нейтралізувати російський Чорноморський флот як головний двигун руйнівних обстрілів московськими крилатими ракетами і блокади експорту зерна. Власні ракетні удари України та швидко зростаючий потенціал морських безпілотників можуть пошкодити російські кораблі швидше, ніж вони будуть замінені.

«До весни 2024 року Чорноморський флот не повинен відігравати значної ролі у цій війні», – вважає генерал Барронс.

П’ятий і найважливіший аспект полягає в тому, щоб визнати, що ця війна залежить від оборонно-промислового потенціалу Заходу і України як визначального фактора військового успіху. Українська кампанія зараз покладається на союзників, які нарощують свою оборонну промисловість. Боєприпаси з нещодавно розширених виробничих ліній почнуть надходити в достатній кількості щонайменше з середини 2024 року. Це має уможливити значний перелом у наступальних можливостях Києва.

Україна повинна перемогти на полі бою, щоб вижити як держава. Ця перемога не лише життєво важлива для безпеки НАТО і його відносин з Росією, вона також вплине на апетит Китаю до військових авантюр. Нинішній контрнаступ демонструє, що путінську окупацію можна розбити. Це займе більше часу і коштуватиме дорожче, ніж всі сподівалися, але самих сподівань недостатньо. Тепер Захід повинен взяти на себе зобов’язання щодо майбутньої важкої кампанії або Україна буде приречена на боротьбу без перспективи перемогти.