Відсутність швидкого успіху на фронті в Україні спонукала деяких оглядачів говорити про невдалу стратегію, але західні професійні військові пояснюють, що війна може бути затяжною, але це не означає, що її не можна виграти.

У статті «Як Україна може виграти затяжну війну» австралійський генерал у відставці Мік Раян пише, що в історії є багато прикладів того, що початок війни нічого не віщував про її закінчення. Наприклад, через 18 місяців Другої світової війни більшість Європи була окупована нацистами, Сінгапур перейшов до Японії, а Сполучені Штати воювали на півострові Батаан на Філіппінах, нагадує військовий експерт.

Натомість тепер Київ досяг значних перемог, які підняли рівень очікувань. Натепер найбільший виклик для Києва, на думку австралійського військового аналітика, полягає в тому, що Захід, хоч і надав суттєву підтримку, не має цілісної стратегії щодо України.

Він каже, що зараз уже зрозуміло, що війна триватиме і у 2024 році, тому Захід має нарешті визначитися з метою, яка має полягати в тому, щоб Україна перемогла російські сили в Україні та змусила замовкнути глобальний наратив Росії.

«Це найкращий спосіб гарантувати, що боротьба України за свободу завершиться однозначною перемогою», – каже Мік Раян.

Києву треба надати більше обладнання для розмінування та допомогти йому розробити нову тактику для прориву російської оборони. Раян зауважує, що українці адаптувалися — «це одна з їхніх інституційних сильних сторін». Вони ухвалили поступову стратегію «кусай і тримай» на півдні, мінімізуючи втрати, а також поступово збільшуючи тиск на російську оборону.

Захід має визнати, що це буде довга війна, каже Раян. Потрібен час, щоб зміцнити наземний, повітряний, військово-морський, кібернетичний, промисловий та інформаційний потенціал України, щоб країна могла взяти верх над Росією.

Зобов’язавшись підтримувати Україну протягом конфлікту, Захід може перекреслити сподівання Путіна, що він «пересидить» партнерів України. Якщо це рішення буде ухвалено, будуть зроблені відповідні інвестиції, а країни-донори зможуть збільшити виробництво та залучитися до необхідних досліджень і розробок для боротьби з безпілотниками та мінами, каже колишній генерал.

Якщо на цей момент головна перешкода – це міни, то для вирішення цієї проблеми є новітні технології.

«Сучасний Манхеттенський проєкт, розроблений для відкриття нових способів швидкого виявлення та знешкодження мін, допоможе українцям у подальшому наступі. Це також допомогло б знешкодити міни та боєприпаси, що не розірвалися, на величезних ділянках звільненої української території», – говорить колишній австралійський генерал.

Також у суто військовому плані західні країни мають адаптуватися.

«Можливо, Сполученим Штатам доведеться визнати, що їхня доктрина надзвичайно складної повітряно-наземної війни не повністю підходить для України», – каже Раян.

Сучасна західна доктрина недостатньо адаптована до цього нового середовища, вважає колишній генерал. «Доктрина є основою для навчання та виховання всіх солдатів, матросів, морської піхоти та авіаторів. Якщо цей інтелектуальний компонент збройних сил країни є недостатній», загальний бойовий потенціал цих сил буде слабкий, вважає він.

За його словами, «Україна є піонером власного підходу до війни, але вона все ще залежить від західної доктрини в багатьох операціях».

Як каже Раян, зобов’язання щодо постійної підтримки Києва може звучати неприємно для багатьох західних політиків, особливо напередодні виборів у США і деяких європейських країнах.

«Але за останні 18 місяців українці продемонстрували волю до боротьби, здатність опановувати нову зброю, здатність навчатися, адаптуватися та покращувати свою військову ефективність», – каже колишній австралійський генерал.

Тому зараз допомогти українцям означає зобов’язатись підтримати їх у боротьбі проти Росії і у 2024 році, і надалі.

Інший військовий експерт, Майкл Колберґ з Центру аналізу європейської політики (CEPA) вважає, що українська перемога є набагато ближче, ніж багато людей собі уявляють. Поблизу Азовського моря українській армії необхідно просунутися ще приблизно на 10-15 кілометрів для того, щоб розірвати російські транспортні шляхи в напрямку Криму і завадити здатності російської армії мобілізуватись і воювати.

«Якщо Україна зможе перекрити ці автомобільні та залізничні сполучення, дуже важко зрозуміти, як російська армія зможе продовжувати воювати», – каже Колберґ.

Це матиме вплив на настрої в Криму, каже аналітик. Бо якщо не буде наземного коридору, єдиним способом постачання фронту буде Керченський міст. І тоді владі буде складно забезпечувати цивільне населення – за офіційними даними воно становить 2,5 мільйона, а справді може бути лише 1,5 мільйона, каже аналітик, але і цих людей потрібно годувати. Що будуть робити ці люди? З досвіду минулого просування українських військ – втікатимуть до Росії, і для цього в них буде також лише цей міст.

Тому аналітик каже, що зараз питання стоїть про ці 7-10 км просування на фронті. Щоб їх подолати, Захід обов’язково має забезпечити наявність достатньої кількості реактивних артилерійських систем, боєприпасів та підтримки.