Міжнародні експерти, які спостерігають за міжнародною політикою Китаю, заявляють, що Пекін незадоволений виходом Росії із Чорноморської зернової угоди, попри те, що українського зерна Пекін практично не купує. Економічна нестабільність та зростання світових цін, які сталися внаслідок блокування Росією поставок українського зерна – серед причин невдоволення у китайській столиці.

“Я не думаю, що Китай радий виходу Росії з угоди. Я думаю, що попри розвиток бойових дій між Росією та Україною, були сподівання, що зернова угода буде променем надії. Але тепер, коли Росія вийшла з цієї угоди, ми знову бачимо своєрідну турбулентність на продовольчих ринках. … Вихід Росії з зернової угоди – це удар по глобальній продовольчій безпеці”, – аналізує в інтерв’ю Голосу Америки головний аналітик Євразійської Групи США Елі Вайн.

За словами Вайна, Пекін зараз переживає чимало внутрішніх економічних негараздів. І глобальна продовольча нестабільність лише погіршує ситуацію.

“Якщо ви подивитеся на загальний стан економіки Китаю, на турбулентність у темпах зростання, труднощі, які Китай відчуває в секторі нерухомості, той факт, що Китай більше не публікує дані про безробіття серед молоді, якщо подивитись на невтішні дані про торгівлю з Китаю, то безумовно, Китай переживає значні економічні труднощі вдома. І на ці економічні труднощі накладаються збої на продовольчих ринках, спричинені виходом Росії з зернової угоди. Китай, звичайно, не в захваті від цього”, – розповідає експерт Євразійської Групи США.

При цьому Вайн переконаний, що “публічно Китай не засуджуватиме Росію, не критикуватиме її й не закликатиме Росію поводитись так або інакше”, оскільки Кремль за час війни “чітко дав зрозуміти, що готовий вживати заходів, які будуть суперечити перевагам Китаю, що Росія готова робити кроки, які навіть у Китаю викликають дискомфорт”.

“Але я не здивуюся, якщо приватно, оскільки ця війна затягується, якщо офіційні особи Китаю в приватному порядку повідомлять російських колег, що потрібно подумати про способи припинення цієї війни, про способи, можливо, провести якісь відновлені переговори, про шляхи стабілізації продовольчих ринків. І я думаю, що Росія це розуміє”, – аналізує Вайн.

Експерт звертає увагу, що Росія розуміє, наскільки далеко може зайти, щоб повністю не розірвати з ним відносини.

“Китай є головним економічним та дипломатичним партнером Росії. Тож якби Росія зробила кроки, які б змусили Китай фундаментально переглянути свої відносини з РФ, думаю, це було б для Росії великим ударом. Гадаю, Китай має важелі впливу на Росію, але він не може диктувати, що Росії робити”, – аналізує Елі Вайн.

Переваги і недоліки – куди схиляє вагу Китай

Для Китаю користь від співпраці з Росію переважає збитки, які Пекін відчуває від російської війни в Україні “особливо в той час, коли напруга між США та Китаєм досягла історичного максимуму”, вважає заступниця директора програми вивчення Китаю у Центрі Стімсона Памела Кеннеді.

“Дії Росії в Україні недостатні, щоб переважити терези Китаю в питанні їхнього підходу до російського вторгнення. Китай певною мірою хотів би висловити своє невдоволення Росією. Наприклад, Китай хоче побачити, щоб Росія дозволила продовжувати експорт зерна з України через Чорне море. Але нещодавні військово-морські навчання Китаю та Росії неподалік Аляски та навчання біля Японії в липні показують, що Китай не збирається повертатися спиною до Росії”, – коментує експертка.

Памела Кеннеді, як і інші експерти, переконана, що офіційний Пекін висловлює Росії своє невдоволення у приватному режимі, не публічно.

Китаю потрібне не українське зерно, а відновлення експорту

Професор Джорджтаунського університету Денніс Крейг Вайлдер звертає увагу, що Китай не потребує українського зерна, адже найбільшими експортерами зерна до Китаю є Австралія та США. Попри політичну напругу, каже експерт, економічно Китай та США активно співпрацюють.

“Іронія в американо-китайських відносинах полягає в тому, що зараз китайський імпорт сільськогосподарської продукції зі США становить понад 40 мільярдів доларів на рік. Тож Китай є досить надійним покупцем зерна та сільськогосподарських товарів зі США. Те, що продається з українських портів, їм фактично не потрібно. Отже, з точки зору власних інтересів, це не проблема для китайців”, – аналізує професор Вайлдер.

Невдоволення Китаю починається тоді, коли внаслідок блокування українського експорту, світові ціни на зерно суттєво зросли, зокрема ціни на американські чи австралійські зернові.

“Для них проблема в тому, що коли пропозиція зерна у світі падає, то ростуть ціни. Отже, ціна, яку їм доводиться платити за американське зерно, зростає. У цьому сенсі в їхніх інтересах, щоб зерно продовжувало йти з України та з українських портів. Але треба розуміти: це не тому, що Китаю потрібне конкретне зерно. Це просто тому, що світовий попит і пропозиція зроблять для Китаю імпорт зерна дорожчим”, – розповів в інтерв’ю Голосу Америки професор з вивчення Китаю у Джорджтаунському університеті Денніс Вайлдер.

Професор погоджується з іншими експертами, що Пекін ймовірно передає Росії своє невдоволення. “Хоча це не пріоритет для китайців, вони хочуть, щоб зерно продовжувало вивозитись з України”, – підсумував професор Вайлдер.

Ярина Матвійчук