Серед країн BRICS за час війни в Україні Китай починає відігравати все помітнішу роль лідера, як економічно, так і політично, а Росія втрачає важелі впливу серед країн Глобального Півдня, кажуть аналітики.
Голос Америки розпитав експертів у Вашингтоні, наскільки важливим є вплив Росії серед країн BRICS і чи здатне це об’єднання протистояти країнам Заходу.
Головний аналітик Євразійської Групи США Елі Вайн вважає “дуже важливою” новиною те, що Путін не прибув на саміт особисто, а Росію представлятиме міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Росія втрачає важелі впливу серед країн Глобального Півдня, переконаний він.
“Війна вже вплинула на саміт BRICS, Путін туди не приїде особисто. Я вважаю, це дуже важливо. Ніщо не замінить особистого спілкування, і, очевидно, Лавров є відомим російським чиновником, але коли країни спілкуються з російськими колегами, вони хочуть говорити з Путіним – головною особою, яка приймає рішення, тому той факт, що він присутній лише віртуально, є дуже важливим, це вже ставить Росію в невигідне становище”, – зазначив Вайн.
Президент Росії приєднається до зустрічей BRICS віртуально, він уникає міжнародних подорожей через ризик бути заарештованим на запит Міжнародного кримінального суду за звинуваченням у викраденні дітей з України.
Вайн вказує також на внутрішні розбіжності не дозволяють країнам BRICS бути противагою країнам Заходу.
Якщо Китай і Росія хотіли б бачити BRICS антиамериканською чи антизахідною групою, то Бразилія, Індія чи Південна Африка мають іншу позицію, розповів в інтерв’ю Голосу Америки Елі Вайн, головний аналітик Євразійської Групи США.
“Між Китаєм та Індією зростає суперництво, це суперництво є значним, і воно стає все більш виразним. По-друге, Бразилія та Південна Африка не хочуть, щоб їх сприймали як частину блоку, що налаштований проти США чи загалом проти Заходу, вони хочуть випробовувати різні можливості, хочуть максимізувати свою свободу маневру у зовнішній політиці. Якщо ви подивитеся на заяви, які надходять із Бразилії, Південної Африки та навіть від Індії, їхня позиція полягає в тому, що ми хочемо зберегти автономію нашої зовнішньої політики. Тобто хочемо взаємодіяти і з Китаєм та Росією, і з Європою та США”, – аналізує Вайн.
Ці внутрішні розбіжності та послаблення ролі Росії всередині BRICS сприяють зростанню впливу Китаю в цій групі, вважає професор Джорджтаунського університету Денніс Крейг Вайлдер, який в час Адміністрації Буша-молодшого був директором з питань Азії у Раді з національної безпеки США.
“Росіяни більше не в змозі пропонувати ресурси іншим країнам, вони ледве витримують економічно і дуже залежать від китайців.
Думаю, Китай має на таких зустрічах як у форматі BRICS дуже сильну і в дещо вищу позицію. Китай має ресурси, величезні можливості для створення інфраструктури. У них є філософія, яка, на їхню думку, є привабливою для країн Глобального Півдня”, – розповів Вайлдер.
Зростання китайського впливу у BRICS абсолютно влаштовує Росію, каже Вайн.
“З точки зору Росії, оскільки Китай є її головним дипломатичним та економічним партнером, Росія позитивно сприймає все більш впливовий Китай як у двосторонньому, так і в глобальному контексті”, – переконаний аналітик.
Обидва експерти також погоджуються, що країни BRICS мають важливу економічну вагу у світі, але вони не є антизахідним блоком. Принаймні поки що.