Щоб досягти індивідуальних, бізнесових та національних цілей оновлення, українцям потрібно, щоб їхній уряд був таким же гнучким та адаптивним, як і приватний сектор країни, пише бізнес-омбудсмен України Роман Ващук для Atlantic Council.

Як розвивається бізнес-клімат в Україні, коли повномасштабне вторгнення Росії наближається до півторарічної позначки? Наявні дані свідчать про те, що приватний сектор відновлюється та впроваджує інновації, а неурядовий консенсус-прогноз зростання ВВП цього року становить близько 5% (щоправда, порівняно з набагато нижчою базою 2022 року, яка постраждала від конфлікту). Це також те, що ви відчуваєте щоразу, коли збираєтесь разом з українськими підприємцями.

Незалежно від того, чи це основні доповідачі, чи учасники панельних дискусій, чи співрозмовники на кава-брейках, українські бізнесмени діляться історіями про те, як вони позбулися не лише старих приміщень, що опинилися під окупацією або були зруйновані, а й старих звичок та раптово застарілих ментальних рамок. Українські компанії, які раніше задовольнялися тим, що працювали в межах України або свого регіону, змушені були переїхати на захід (в межах України або за її межі), а також європеїзувати та глобалізувати свої мережі продажів і підтримки. Чи то київський виробник систем безпеки, який відкриває додаткову виробничу базу в Туреччині, чи лідер ринку логістики, який переносить свою клієнтську базу в Центральну та Східну Європу, намагаючись досягти успіху за кордоном, змушений ретельно переглянути свою діяльність та адаптуватися до ширшого світу.

Тим часом, понад 90% транснаціональних компаній, що працюють в Україні, вирішили залишитися, сприяючи міжнародній мобільності своїх співробітників. Багато співробітників були інтегровані в європейські мережі в перші місяці переміщення внаслідок конфлікту, а потім повернулися в Україну, коли ситуація на більшій частині території країни стабілізувалася. На цьому корпоративному рівні, а також у значно більшому потоці мільйонів людей, які шукають притулку та безпеки, ми стали свідками найбільшого у світі експрес-курсу “ЄС 101” для українців, а також масового ознайомлення європейців з українцями та їхніми можливостями. Роки євроінтеграції та риторика “Сильніші разом” раптом стали дуже реальними.

Український уряд також відреагував, надавши пріоритет війні та викоріненню загроз безпеці, включно із залишковим російським впливом на бізнес-сектор. Однак після кількох місяців дерегуляції та податкових пільг, покликаних допомогти бізнесу витримати початковий шок від війни, наприкінці літа 2022 року було ініційовано повернення до звичайної політики. Очікування з боку МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій, що Україна має взяти на себе справедливу частку фінансового тягаря, а також потреба у фінансуванні прямих військових витрат, які партнери не покривають, викликали деякі зі старих знайомих демонів, які десятиліттями не давали спокою бізнес-клімату в Україні. Серед них – непередбачуване та вибіркове податкове та митне адміністрування, необґрунтовані кримінальні переслідування, що підміняють собою спори, які насправді є цивільними або комерційними, а також обмежено буквальне застосування закону для покарання високопосадовців, які проявляли ініціативу, дружню до бізнесу.

Такий відкат назад суперечить проголошеним українською владою цілям економічної політики і не допомагає зробити країну придатною для національного відродження. Зайві потужності в органах, які більше не повинні займатися економічними питаннями, породжують фіктивні справи, які не доходять до суду, але витрачають тисячі годин часу керівництва, що витрачається на відповіді на повістки про надання документів та відвідування допитів. Нове Бюро економічної безпеки, покликане стати центром експертизи з питань правозастосування, що стосуються бізнесу, залишається недофінансованим і бездіяльним, а його виконуючий обов’язки перебуває у відпустці або на лікарняному. Недосконалість адміністративної моделі призводить до податкових репресій, які завдають більшої шкоди легальному бізнесу, ніж шахраям. Високопосадовців, які впроваджували законодавчо затверджені моделі державно-приватного партнерства чи корпоративного управління, судять за те, що вони нібито завдали шкоди державі, “перевищивши свої повноваження”, що є виразним сигналом для потенційних реформаторів, які вже обіймають свої посади або думають про те, щоб приєднатися до уряду.

Лідери бізнесу поділилися цими та пов’язаними з ними проблемами з президентом України Володимиром Зеленським на зустрічі 29 червня. Спеціальний комітет, до складу якого входять старші радники президента з питань бізнесу та правоохоронних органів, збирається щотижня, щоб розібратися, чому реформи в цих сферах досі не просуваються повним ходом. Як бізнес-омбудсмен України, я запропонував підтримку нашої досвідченої юридичної команди у вирішенні суперечностей та розбіжностей.

Спільне вирішення проблем є ще більш важливим, оскільки порядок денний інтеграції України до Європейського Союзу ось-ось стане цілком реальним. Пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро має супроводжуватися суворим планом підготовки до вступу, який пов’язує щоквартальні виплати з досягнутими результатами реформ. Пройшли ті часи, коли можна було писати сотні, навіть тисячі сторінок повітряних стратегій, будучи впевненим, що вони ніколи не пройдуть випробування реальною дійсністю. Кожне українське міністерство і кожне відомство має не лише привести свої офіційні документи у відповідність до правил ЄС, але й почати діяти таким чином, щоб забезпечити повну взаємодію з колегами з 27 нинішніх країн-членів ЄС.

Для досягнення індивідуальних, бізнесових та національних цілей оновлення українцям потрібно, щоб їхній уряд був таким же гнучким та адаптивним, як і приватний сектор країни. Досягнення цієї мети означає не лише сприяння новому, але й відмову від старого шляхом зменшення надлишкової здатності країни зупиняти зміни та тих, хто їх здійснює, на їхньому шляху. Окрім екзистенційних викликів безпеці, спричинених триваючим вторгненням Росії, це буде головним завданням для українського бізнес-середовища на найближчі місяці та роки. Пошук правильних рішень стане вирішальним для становлення нової України як конкурентоспроможної держави-члена ЄС.