Технологічна корпорація IBM представила прототип аналогового чипа штучного інтелекту (ШІ), який працює як людський мозок.
IBM заявляє, що їхній чип може зробити штучний інтелект напрочуд ефективним і менш енергомістким для комп’ютерів і смартфонів.
За словами представників компанії, цього вдалося досягти завдяки компонентам, що працюють як нейронні зв’язки у людському мозку, повідомляє ВВС.
“Порівняно з традиційними комп’ютерами, людський мозок здатен досягати виняткової продуктивності, споживаючи при цьому мало енергії”, – заявив Танос Василопулос з дослідницької лабораторії IBM у Швейцарії.
В інтерв’ю ВВС він сказав, що чудова енергоефективність чипа IBM означатиме, що авто, мобільні телефони та камери зможуть виконувати ще складніші операції.
“Крім того, хмарні провайдери зможуть використовувати ці чипи для зниження витрат на електроенергію та скорочення викидів вуглекислого газу”, – додав учений.
Від цифрового до аналогового
Більшість чипів є цифровими, тобто вони зберігають інформацію у вигляді нулів та одиниць, але новий чип від IBM використовує компоненти, які називають “резисторами пам’яті” (memory resistor) або мемристорами, які є аналоговими й можуть зберігати певний діапазон чисел.
Різницю між цифровими й аналоговими даними можна порівняти з різницею між вимикачем світла і димером — електронним пристроєм для регулювання світла, призначеним для зміни електричної потужності.
Професор Ферранте Нері з Університету Суррея пояснив BBC, що мемристори належать до винаходів, на які дослідників надихнула природа людського мозку.
Мозок людини — аналоговий, і робота мемристорів схожа на роботу його нейронних зв’язків.
“Взаємопов’язані мемристори можуть утворювати мережу, що нагадує біологічний мозок”, — пояснив професор.
Вчений з обережним оптимізмом оцінює перспективи нової технології й припускає, що розробка IBM може сприяти появі мозкоподібних чипів у найближчому майбутньому.
Водночас Ферранте Нері попереджає, що розробка комп’ютера на основі мемристорів — непросте завдання, і для цього доведеться подолати ще багато проблем, включно з високою вартістю матеріалів і виробничими труднощами.
Багато телефонів вже мають чипи штучного інтелекту, які допомагають, приміром, обробляти фото. Так, iPhone містить чип з “нейронним двигуном”.
В IBM сподівається, що в майбутньому чипи в телефонах і авто стануть ефективнішими, що дозволить збільшити час автономної роботи та розширити функції.
Вони також можуть скоротити витрати води, необхідної для охолодження енергомістких центрів обробки даних. Робота центрів обробки даних “з’їдає” величезну кількість електроенергії – стільки ж, скільки середнє місто.