Поки в Одесі ракети знищують тисячі тонн зерна, призначеного для проходження зернового коридору, голод вдарить по найуразливіших
До повномасштабного російського вторгнення Україна, зокрема її південні регіони, була провідним постачальником пшениці, кукурудзи, соняшнику та соняшникової олії, сої та соєвого шроту на Близький Схід, Азію, Африку та Європу. Кожен десятий качан кукурудзи в Європі, наприклад, був експортований з України, а кожна третя порція чіпсів вирощена в Україні. Ми поставили 47% соняшнику у світ і увійшли в десятку найбільших постачальників продукції до 12 країн, найбільша частка яких припадає на Ліван, Пакистан і Лівію.
Херсонська область була абсолютним лідером серед регіонів України за обсягами виробництва овочів і входила до трійки областей, де вирощували найбільше винограду, а також соняшнику, баштанних культур і пшениці.
Та все ж минулий рік для аграріїв області був чорним: Держстат відзвітував про нулі по всіх культурах, які раніше вирощувалися в області, через зайнятість території протягом усього посівного та збирального сезонів. Свою роль відіграли й тотальне замінування землі, небажання селян співпрацювати з окупаційною адміністрацією та перешкоджання ведення сільського господарства російськими солдатами.
Наслідки прориву дамби
У листопаді 2022 року правобережжя Херсонської області було звільнено, і, здавалося б, цього року аграрії мали шанс відновити свою діяльність. Але ситуація на півдні залишається складною: зберігається знищена чи викрадена техніка, занедбані поля через простої минулого року та неспроможність погасити кредити, взяті на посівну 2022 року. Постійні ракетні обстріли та відсутність електроенергії ще більше ускладнюють ситуацію.
А після теракту на Каховській ГЕС додалися проблеми з водою. В ООН також зазначили, що атака росіян додасть нових проблем до вже існуючих проблем з продовольством, а ціни зростуть. Таким чином, підрив дамби є ще одним російським злочином проти продовольчої безпеки світу.
Згідно із супутниковими знімками, після стихії на лівобережжі було підтоплено понад 7 тисяч гектарів, але в Мінагрополітики оцінюють ще більшу цифру – 25 тисяч гектарів.
Наступні три-п’ять років Україна втрачатиме близько двох мільйонів тонн сільськогосподарської продукції щороку, що становитиме близько 1,5 мільярда доларів.
На правобережжі Херсонської області знищено 100 тис. тонн врожаю. У Миколаївській області понад тисячу сільськогосподарських угідь вкрило водою, а комерційні збитки склали понад 500 тисяч доларів.
І це лише перші наслідки катастрофи. Наступні три-п’ять років Україна втрачатиме близько двох мільйонів тонн сільськогосподарської продукції щороку, що становитиме близько 1,5 мільярда доларів.
Техногенна катастрофа фактично залишила без води третину полів Дніпропетровської, 94% Херсонської та 74% Запорізької областей. Ця вода дозволяла вирощувати до 80 відсотків усіх українських овочів і значний відсоток фруктів і винограду. Усі теплолюбні фрукти та більшість теплиць, що забезпечують населення України та Молдови доступними овочами, також були розташовані вздовж відгалужень Каховської зрошувальної системи.
Адаптація та потенційні рішення
Поля, які безпосередньо не залежать від зрошення, також можуть залишитися пустими. Раніше фермери наживалися на зрошуваних землях і закривали інші нерентабельні виробництва заради сівозміни. Втративши можливість зрошувати землю, найближчі три-п’ять років півтора мільйона гектарів землі, які засіяли за цей рахунок, пустуватимуть.
Ймовірно, про вирощування овочів зараз говорити не можна, але, на щастя, зернові та олійні культури будуть вирощуватися за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю.
Південь України — посушливий регіон, з найменшою кількістю опадів в країні. Вирощувати більшість культур без додаткового зрошення неможливо. Однак багато фермерів у напівпустельних або пустельних районах – у південному Казахстані та Вірменії – практикують богарне землеробство. Ця практика заснована на відсутності зрошення і вирощуванні посухостійких зернових, кормових і баштанних культур.
В Україні вже створюються асоціації водокористувачів (АВП), які дозволяють спільне володіння об’єктами зрошувальних систем.
Українські аграрії вже вважають це багатообіцяючою перспективою, адже на півдні є низка культур, які можна спокійно вирощувати «на богарних землях»: соняшник, озима пшениця, озимий ріпак та ярий ячмінь. І ринок вже адаптується до нової системи. Цього року овочі в Україну постачатиме Одеська область (зараз це регіон з найбільшою кількістю зрошуваних земель), де аграрії почали проявляти інтерес до зміни режиму посівів.
Крім того, в Україні вже створюються об’єднання водокористувачів (АВП), які дозволяють створювати об’єкти зрошувальних систем у спільній власності. Створення АВП є одним із рішень, які допоможуть господарствам пережити вибух дамби Каховської ГЕС.
У нинішніх умовах українським аграріям бракує коштів на відновлення зрошувальних систем. Але перспективи є. Серед іншого, фонд американського бізнесмена Говарда Г. Баффета, який вважає українське сільське господарство найважливішою складовою економіки, інвестує в іригаційні системи і ще до зриву російською стороною зернової угоди наголошував на необхідності інвестувати в об’єкти. що допоможе перемістити зерно.
Поки російські ракети знищують сотні тисяч тонн зерна в Одеській області, яке мало б пройти через зерновий коридор, голод і злидні вдарять по найвразливіших.
У цьому напрямку також працює Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). У 2022 році банк спільно з Мінагрополітики України розробили проект реконструкції Нижньодністровської зрошувальної системи, яка забирає воду з Дністра. А у 2023 році ЄБРР виділив додаткове фінансування на техніко-економічне обґрунтування проекту, а також на розвиток асоціацій водокористувачів.
Цілком зрозуміло, що російська війна ведеться не лише проти України, але виходить далеко за її межі. Світові ціни зростають, а проблеми продовольчої безпеки лише загострюватимуться в короткостроковій перспективі. І в той час як країни, які диверсифікували канали імпорту, зможуть адаптуватися і сприймати це як «позитивний шок», країни з сильною залежністю від імпорту продовжуватимуть відчувати дефіцит, який, як роблять висновок науковці, може спричинити політичну нестабільність у всьому світі через геополітичні конфлікти і голод.
Поки російські ракети знищують в Одеській області сотні тисяч тонн зерна, яке мало пройти через зерновий коридор, голод і злидні вдарять по найуразливіших – країнах Африки та Південно-Східної Азії. Згодом люди будуть змушені шукати порятунку в розвинених країнах, провокуючи нові міграційні кризи.
Тому на порядку денному підтримки України міжнародною спільнотою має бути активна та всебічна допомога українським аграріям, яким в умовах війни вкрай необхідно залишатися «на землі».
Автор: Вікторія Губарєва, журналістка «Рубрики медіарішень».
Джерело: IPS-Journal, ЄС