Війна Росії в Україні загрожує глобальній продовольчій безпеці. Що роблять українці та світ, щоб не допустити голоду?
До початку повномасштабного російського вторгнення Україна, зокрема її південні регіони, була провідним постачальником пшениці, кукурудзи, соняшнику та олії, сої та соєвого шроту до країн Близького Сходу, Азії, Африки та Європи. Наприклад , кожен десятий качан кукурудзи в Європі був експортований саме з України, як і кожна третя порція картоплі фрі – вирощена в Україні . Ми постачали світу 47 відсотків соняшнику та входили до десятки найбільших постачальників продукції для 12 країн світу, найбільшою часткою – для Лівану, Пакистану та Лівії.
Херсонська область, у свою чергу, була абсолютним лідером серед українських областей за обсягом виробництва овочевих культур, входила до трійки регіонів, де вирощується найбільша кількість винограду, тут вирощували багато соняшнику, баштанних культур та пшениці.
Проте минулий рік для аграріїв області був чорним: у підсумках Держстату з усіх культур, які колись вирощували в області – нулі, адже весь час посівної та збирання врожаю територію було окуповано, велися бойові дії. Тотальне замінування, небажання фермерів співпрацювати з окупаційною адміністрацією та перешкоджання з боку російських солдат веденню сільського господарства теж відіграли свою роль.
У листопаді 2022 р. правий берег Херсонської області звільнили, і, здавалося б, цього року фермери мали шанс відновити свою діяльність. Але ситуація на півдні залишається складною: знищена чи вкрадена техніка, занедбані поля через простої минулого року, неможливість погасити кредити, взяті для посівної кампанії 2022-го. Постійні ракетні обстріли та відсутність електроенергії ще більше ускладнюють ситуацію.
А після терористичного акту на Каховській ГЕС до цього переліку додалися проблеми із водою. Про те, що теракт росіян додасть нових до існуючих труднощів із продовольством, а ціни на продовольство зростуть, зазначали і в ООН. Тому підрив греблі Каховської ГЕС – це черговий російський злочин проти продовольчої безпеки світу.
Втрачено близько 100 тис. тонн урожаю. Три області залишилися без зрошення.
Згідно з супутниковими знімками, після катастрофи на лівобережжі було підтоплено понад 7 тис. га земель, але в Мінагрополітики називають іншу цифру – 25 тис. га.
На правобережжі Херсонської області було знищено 100 тисяч тонн урожаю. У Миколаївській воді було покрито понад тисячу сільськогосподарських угідь, а комерційні збитки становили понад $500 тис.
І це лише перші наслідки катастрофи. Наступні три-п’ять років Україна втрачатиме приблизно по 2 млн. тонн виробництва аграрної продукції, і це становитиме приблизно $1,5 млрд.
Техногенна катастрофа фактично залишила без води третину полів Дніпропетровської, 94 відсотки Херсонської та 74 відсотки Запорізької областей. Ця вода дозволяла вирощувати до 80 відсотків усіх овочів України та значний відсоток фруктів та винограду. Усі теплолюбні фрукти, більшість теплиць, які забезпечують населення України та Молдови доступними за ціною овочами, також розташовувалися вздовж відгалужень Каховської зрошувальної системи.
Мову про вирощування продукції овочівництва тепер вести неможливо, а зернові та олійні культури вирощуватимуть за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю
Порожніми можуть залишитися й ті поля, які безпосередньо від зрошення не залежать. Раніше фермери отримували вигоду від зрошуваних земель та перекривали заради сівозміни інші збиткові виробництва. Втративши можливість зрошувати землі, наступні три-п’ять років півтора мільйона гектара земель, які засівалися за цей рахунок, будуть порожніми.
Ймовірно, про вирощування продукції овочівництва тепер вести неможливо, а зернові та олійні культури вирощуватимуть за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю.
Південь України – посушливий регіон, кількість опадів тут – найменша на всій території України. Без додаткового зрошення вирощувати більшість культур неможливо. Втім, багато фермерів у напівпустельних чи пустельних районах – Півдні Казахстану, країнах Центральної Азії та Вірменії – займаються богарним землеробством. Принцип його базується на відсутності зрошення та вирощуванні посухостійких зернових, кормових та баштанних культур.
Українські хлібороби вже бачать у ньому перспективу, адже існує низка культур, які можна спокійно вирощувати на півдні «на богарі»: соняшник, озима пшениця, озимий ріпак та ярий ячмінь.
Ринок вже адаптується до нової системи. Цього року овочами забезпечуватиме Україну Одеська область (зараз регіон має найбільшу кількість зрошуваних земель), де аграрії почали виявляти зацікавленість у зміні структури посівів.
Українські землероби вже адаптуються до нового типу землеробства та переорієнтації ринку
Крім того, в Україні вже створюються об’єднання водокористувачів (ОВП), які можуть одержати у спільну власність об’єкти зрошувальної системи. Створення ОВП – одне із рішень, що допоможе фермерським господарствам вистояти після підриву греблі Каховської ГЕС.
За нинішніх умов українським аграріям не вистачає коштів на відновлення систем зрошення. Але є перспектива. Серед інших, інвестуванням у зрошувальні системи займається фонд американського бізнесмена Говарда Г. Баффета, який вважає сільське господарство України найважливішою економічною складовою та ще до зриву зернової угоди російською стороною наголошував на необхідності інвестувати в об’єкти, які допоможуть переміщати зерно.
У цьому напрямі також працює ЄБРР: у 2022 році банк спільно з Міністерством аграрної політики України розробили проект реконструкції Нижньо-Дністровської зрошувальної системи, яка бере воду з Дністра, а 2023-го ЄБРР виділив додаткове фінансування на виготовлення техніко-економічного обґрунтування проекту, а також у розвиток об’єднань водокористувачів.
Поки російські ракети знищують на Одещині сотні тисяч тонн зерна, від голоду та злиднів страждатимуть найбільш вразливі – країни Африки та Південно-Східної Азії.
Цілком очевидно, що російська війна ведеться не лише проти України, а виходить далеко за її межі. Світові ціни зростають, і проблеми із продовольчою безпекою у короткостроковій перспективі лише загостряться. І якщо країни, які мають диверсифіковані канали імпорту, зможуть адаптуватися та сприймати це як «позитивний шок», то країни із сильною залежністю від імпорту продовжать відчувати дефіцит, і це, на думку вчених, може викликати політичну нестабільність у всьому світі у вигляді геополітичних конфліктів та голоду.
Поки російські ракети знищують на Одещині сотні тисяч тонн зерна, які мали вирушити зерновим коридором, від голоду та злиднів страждатимуть найбільш уразливі – країни Африки та Південно-Східної Азії. Згодом люди будуть змушені шукати порятунку у розвинутих країнах, що відповідно спровокує нові міграційні кризи.
Саме тому на порядку денному міжнародного співтовариства, яке підтримує Україну, має гостро стояти питання активної та всебічної допомоги українським аграріям, яким необхідно втриматися «на землі» в умовах війни.
Автор: Вікторія Губарєва (Viktoriia Hubareva) – журналістка медіа рішень Рубрика.
Джерело: IPG-JOURNAL, ЄС