Польські фермери занепокоєні, що українське зерно заполонить внутрішній ринок країни та спричинить падіння цін і це вдарить по сільськогосподарській галузі. Варшава розмірковує подовжити чинну заборону ЄС на імпорт.
“На телебаченні вічно чути дурне вихваляння”, – каже польський селянин Анджей Ващук. Він має на увазі Ярослава Качинського – голову правлячої партії “Право і справедливість” (ПіС). Останній обіцяє не лише закупівельну ціну 280 євро за тонну пшениці, але й продовження заборони імпорту зерна з України, також інтервенційні закупівлі.
“Але диявол ховається у деталях, а про деталі ніхто не говорить. Ми на це не поведемося. Ми чекаємо на конкретні рішення, які ми відчуємо. Поки ми не побачимо чітких, відчутних покращень на ринках, ми надалі протестуватимемо”, – каже Ващук.
Польські селяни побоюються, що зерно з України, взагалі-то призначене для Близького Сходу і Африки, після скасування заборони на його імпорт у вересні потрапить на польський внутрішній ринок, що може призвести до зниження цін на збіжжя у найбідніших регіонах Польщі.
“Імпорт українського зерна до Польщі ставить наших селян перед значними викликами, адже їхня продукція мусить конкурувати з продукцією з-за кордону”, – каже Віктор Шмулевич, президент Сільськогосподарської палати Польщі. За його словами, польські селяни опиняються в ситуації нерівної конкуренції, адже на продукцію з України не поширюються стандарти ЄС і через це вона дешевша.
Падіння цін і протести польських селян
Імпортер з міста Грубешів поблизу кордону з Україною, що захотів залишитися неназваним, розповідає, що мусив платити селянам минулого року до 1600 злотих за тонну. Незадовго після цього падіння цін становило до 50 відсотків.
Тоді почалися протести. В’єслав Грин – також селянин, він заснував організацію “Ошукане село” і обіцяє, що після цьогорічних жнив протести поновляться. За словами директора сільськогосподарського кооперативу в селі Лука Яна Б’єняша, 2022 року українське зерно було дешевше за польське на 20 відсотків.
Польська селянська партія заявляє, що близько третини українського зерна, яке експортують через країну, осідає на польському ринку. Але ця цифра спірна. Інші переконані, що йдеться про чутки, які поширює Росія в рамках гібридної війни, аби посіяти розбрат між українцями та поляками. Селянський рух AgroUnia у своїй заяві зазначає: “Українські олігархи та міжнародні інвестиційні фонди, що вклали величезні суми у виробництво продовольства в Україні, виграють від нинішньої ситуації”.
Новинний портал Wirtualna Polska вирішив з’ясувати, які польські фірми 2022 року купували дешевше зерно з України і продавали його потім за більшу ціну на польському ринку. Згідно з даними журналістів, кілька великих покупців начебто мають зв’язки з ключовиими політиками з партії ПіС. Уряд погодився оприлюднити власний список підприємств, що придбали українське зерно, але поки що цього не зробили.
Дилема польської влади
Уряд на чолі з ПіС опинився перед дилемою. Восени мають відбутися чергові парламентські вибори, і правоекстремістський блок “Конфедерація”, чий рейтинг зараз становить 12-13 відсотків, вміло використовує дедалі більше невдоволення в країні через ціну війни в Україні для Польщі.
Польща уже оголосила, що не відновлюватиме імпорт збіжжя з України після 15 вересня, коли спливе термін дії нинішньої заборони ЄС на ввіз зерна з України. Крім Польщі, також Румунія, Болгарія, Угорщина і Словаччина вимагають від ЄС подовжити обмеження на продаж української зернової продукції до кінця року. Утім, усі країни-сусідки України готові надалі дозволяти транзит українського збіжжя.
Конфлікт із Києвом
Україна хоче, аби ЄС тримав зернові коридори відкритими, щоб уможливити експорт зерна через Польщу та інші країни ЄС, поки маршрут Чорним морем залишатиметься заблокованим Росією. Франція, Німеччина та Іспанія підтримують це і кажуть, що торговельні обмеження не лише підривають цілісність внутрішнього ринку ЄС, але також і спільні зусилля з підтримки України.
Міністр сільського господарства Німеччини Джем Ездемір (Cem Özdemir) зазначив, що польські вимоги грають на руку лише Росії, адже вона хоче витіснити України з глобального ринку зерна. Подовження заборони на ввезення зерна з України, за думку міністра, може убезпечити український експорт збіжжя і натомість посилити російський, особливо зараз, коли Росія запропонувала безкоштовні поставки деяким африканським країнам.
Залежність України від експорту зерна
За прогнозами, цьогорічні обсяги врожаю зерна в Україні поступатимуться тогорічним лише на 10 відсотків та становитимуть близько 60 мільйонів тонн. Вихід Росії з зернової угоди та ракетні удари по складах зерна, включно з атакою на порт Чорноморська, під час якого було знищено близько 60 тисяч тонн збіжжя, зменшили пропозицію та викликали зростання цін.
Виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” в Києві Олег Пендзин переконаний, що ці події не матимуть значних наслідків для цін на збіжжя всередині України. Причина, за його словами, полягає в зменшенні українського населення, адже багато людей залишило країну, тож і попит знизився.
За підрахунками експерта, внутрішній попит в Україні становить 13-14 мільйонів тонн зерна. Тож в країні залишатиметься близько 45 мільйонів тонн зерна – більше, ніж за рік виробляє вся Польща. Тож це збіжжя потрібно експортувати, але куди, якщо маршрут через Черне море закритий, а східноєвропейські країни блокують імпорт?
Нові маршрути для українського збіжжя
Під час останнього саміту НАТО ішлося про нові маршрути експорту українського зерна. На цей час більшість експортується передусім суходолом. Ключова проміжна ціль – порти на Балтійському морі, передусім польські. Єврокомісар з сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що ЄС готовий до експорту майже всієї української сільськогосподарської продукції так званими “лініями солідарності” – тобто дорогами, залізницями та водними шляхами на території ЄС. Крім того, існує можливість експортувати українське зерно новим морським шляхом через територіальні води Румунії та Болгарії. За даними Bloomberg, для цього навіть було збільшено пропускну здатність румунського порту Констанца.
Утім, поки зарано говорити про те, наскільки легкою виявиться практична реалізація нових маршрутів. Нещодавно Росія атакувала дронами портове місто Ізмаїл на Дунаї. За даними українського міністра інфраструктури Олександра Кубракова, було зіпсовано близько 40 тисяч тонн зерна, які призначалися для країн Африки, Китаю та Ізраїлю.
Тим часом українське МЗС оголосило про домовленість між Києвом та Загребом із метою використання хорватських портів в Адріатичному морі. Водночас Литва запропонувала ЄС використати порти Балтійського моря, якими, як зазначили литовські міністри у своєму листі Єврокомісії, може бути переправлено 25 мільйонів тонн збіжжя. Утім, перепоною на цьому шляху може стати логістика. Литва, Латвія та Естонія, як і Україна, мають залізницю з шириною колії 1,52 метра. Натомість Польща, через яку пролягатиме такий маршрут, має стандартну для Європи колію завширшки 1,435 метра. Таким чином, українське збіжжя доведеться перевантажувати двічі ще до прибуття у порти. Як зазначив латвійський міністр сільського господарства Дідзіс Шмітс, це, “звісно, складно і дорого, але якщо немає інших рішень, коридор через країни Балтії – це рішення”, цитує його інформагентство LETA.
Джо Харпер, Данило Білик