Російське вторгнення змусило угорську меншину Закарпаття більше симпатизувати Києву, ніж Будапешту.

Чинадіївський замок у найзахіднішій області України впродовж багатьох років влаштовував середньовічні вистави з лицарськими боями, намагаючись відродити почуття ідентичності етнічних угорців, які проживали тут століттями. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну минулого року угорська меншина на Закарпатті все частіше почуваються ближче до Києва, ніж до Будапешта, де прем’єр-міністр Віктор Орбан зміцнює свої зв’язки з російським президентом Владіміром Путіним.

Про це пише Financial Times, додаючи, що угорці – найбільша серед усіх груп етнічних меншин в Закарпатті. В минулому угорська громада налічувала близько 150 тисяч людей, зараз її чисельність становить близько 70-80 тисяч.

«Тут немає угорців, є тільки я. Всі інші асимілювалися. Інші асимілювалися… або виїхали», – сказав Йожеф Бартош, директор замку.

Він додав, що громада «постраждала від наслідків» тривалої ворожнечі між Будапештом і Києвом. Статус угорців – особливо право на освіту рідною мовою – вже давно залишається причиною для суперечок між Угорщиною і Україною. У цьогорічному зверненні, в якому Орбан виклав своє політичне бачення, він звинуватив Київ в «угрофобії». Він також неодноразово погрожував заблокувати українські заявки на вступ до ЄС і НАТО через права меншин.

Financial Times пише, що після анексії Росією Криму і частини Донбасу у 2014 році Київ намагався зміцнити національну ідентичність. Тому в 2017 році ухвалив закон, який певною мірою обмежує права меншин, у тому числі в галузі освіти. Це обурило угорську громаду і змусило її підтримати Орбана. Але після повномасштабного вторгнення минулого року більшість угорців на Закарпатті змінили свою думку.

«Раніше я вважав себе угорцем з українським громадянством. Це змінилося, коли Орбан сказав, що це не його війна і що ми повинні погодитися на припинення вогню. Те, що робить Орбан… йде на користь лише чужим інтересам», – каже Дьордь Булеца, директор компанії, яка імпортує товари з Угорщини.

«Війна змінила все. Угорці на Закарпатті більше не підтримують Орбана», – додав він.

За словами підприємця, права меншин – це не проблема. До 10 років у школах все ще можна викладати все угорською мовою, а потім поступово вводити українську.

«Закон є закон. Ми в Україні. Це нормально, якщо ви не розмовляєте українською? Ні. Росіяни використовують це питання. Орбан – їхній пішак», – сказав Булеца.

Москва справді намагається розпалити міжетнічну напруженість, – каже Ярослав Галас, який був заступником голови обласної адміністрації Закарпаття, поки не став військовим після вторгнення Росії. У 2018 році на угорський культурний центр на Закарпатті двічі нападали. Хоча ніхто не постраждав, СБУ розпочала широке розслідування. Галас розповів, що тісно співпрацював зі службою і з’ясував, що перший вибух скоїла група поляків з російськими зв’язками. Другий вибух був суто російською справою.

«Москва хотіла підлити масла у вогонь, який розпалив закон про освіту», – сказав Галас.

На момент нападів Україна мала інформацію про те, що Росія визначила Закарпаття як вразливе місце для експлуатації міжнаціональної напруженості і, зрештою, навіть для відокремлення регіону від України, – додав колишній український чиновник.

«Зв’язки між Будапештом і Києвом були напруженими, і Росія побачила можливість втрутитися в ситуацію», – пояснив Галас.

Однак після вторгнення 2022 року росіяни почали приділяти меншу увагу Закарпаттю. Як і Галас, сотні етнічних угорців приєдналися до оборони і допомогли звільнити село Амбарне в Харківській області 23 жовтня, що збіглося з національним святом Угорщини, присвяченим антирадянській революції 1956 року. Опубліковане тоді відео, на якому лейтенант Федір Шандор з двома товаришами тримають український та угорський прапори і вигукують “Вперед, Угорщино!”, стало вірусним. Після того Шандор отримав сотні пропозицій про допомогу від угорських громадян: протягом двох тижнів його підрозділ почав отримувати життєво необхідне обладнання, в тому числі зарядні пристрої, безпілотники і рації.

За підрахунками Шандора, на передовій перебувають 374 угорці, 31 з них загинув у бою. Київ призначив його своїм наступним послом у Будапешті. Угорщина ще не прийняла його, але він впевнений, що обійме цю посаду.

«Угорщина в наших серцях і думках як батьківщина, але ми живемо в Україні, ми українці угорського походження. Як і угорці, які воювали в американській і британській арміях у Другій світовій війні, коли Угорщина була союзником Німеччини», – сказав Шандор.

Угорськомовні ЗМІ в Україні теж розходяться з офіційною позицією Будапешта.

«Ми повідомляємо про жертовність угорців. Але потім Орбан каже щось на кшталт того, що він не може відмовитися від російських енергоносіїв, і люди знову засипають нас ненависними коментарями… «Їдьте до Угорщини, де вам і місце» – це найм’якший з них», – розповів Габор Фехер, редактор угорських новин в Ужгороді.

Фехер каже, що не отримує вказівок з Києва про що і як писати, на відміну від угорських державних ЗМІ, доступних по всьому Закарпаттю, які транслюють репліки Орбана. Ближче до кордону, де живе більше угорців, а угорські державні ЗМІ широко розповсюджені, тези Орбана справді мають резонанс. Мешканці навіть перевели годинники на годину вперед, на часовий пояс Будапешта.

«Люди тут кажуть, що це не наша війна», – сказав високопоставлений релігійний лідер на умовах анонімності.

Він додав, що історія цього прикордонного регіону, який протягом століття входив до складу Австро-Угорської імперії, Румунії, Чехословаччини, Радянського Союзу і України, означає, що він менш прихильний до патріотичних цілей Києва, ніж решта країни.

«Закарпаття – наша батьківщина, а Україна – ні. Мій дідусь народився в Угорщині, виріс у Чехословаччині, жив у СРСР і помер в Україні, ніколи не виїжджаючи з цього села. Політичні системи приходять і йдуть, а ми просто хочемо жити тут», – сказав священник.

Протягом десятиліття уряд Орбана надавав угорській громаді культурну і фінансову підтримку, включаючи швидкий шлях до набуття громадянства і суперечливу програму видачі паспортів ЄС. Це спонукало багатьох покинути Закарпаття і шукати кращого життя в інших європейських країнах.

Коли Росія вторглася минулого року, лідери угорської громади закликали молодих чоловіків негайно виїхати до Угорщини. Цілі села спорожніли за кілька днів до того, як чоловікам призовного віку заборонили виїжджати з України. Релігійний лідер, з яким спілкувалися журналісти Financial Times, похвалив ранню евакуацію як «крок великої передбачливості, який дозволив нам врятувати життя».

За словами Ласло Зубаніча, лідера угорської політичної партії на Закарпатті, це призведе до скорочення політичного й освітнього існування.

«Зрештою ми станемо меншою, менш потужною громадою», – сказав він.

Під час нещодавньої екскурсії Чинадіївським замком директор Бартош одягнув лицарське вбрання і позував з групою відвідувачів, переважно це були жінки з регіону.

«Угорська громада меншає, і це вже не змінити. Як і у випадку лицарів, яких ми тут вшановуємо, наша боротьба є благородною, хоча часом і химерною», – додав Бартош.