До перевороту Нігер вважався одним з основних партнерів Заходу в регіоні Сахеля. DW – про підґрунтя та можливі наслідки путчу.

У неспокійному регіоні Сахеля Нігер видавався ідеальним партнером. Відтоді, як у 2016 році тут побувала канцлерка Ангела Меркель (Angela Merkel), президент Махамаду Іссуфу справно припиняв потік біженців одним із головних міграційних маршрутів через Сахару. Стратегічне положення Нігеру давало змогу протистояти загрозі, яка тоді походила насамперед від ісламістів у сусідньому Малі, а також стримувати поширення терористів Боко Харам. Ситуація не змінилася і після того, як 2021 року Іссуфу передав владу своєму законно обраному наступнику Мохамеду Базуму.

“Зручний партнер”

На той час уряд у Малі, який прийшов унаслідок путчу до влади, уже проводив антизахідний курс. Незабаром стався переворот і в Буркіна-Фасо. Тому європейські партнери, зокрема Німеччина і колишня колоніальна держава Франція, стали звертати ще більше уваги на Нігер, переносили туди свої військові контингенти і навчальні центри. Нігер був не проти. У відносинах з європейськими партнерами панувала атмосфера взаємної поваги, що можна було відчути, коли в травні минулого року президент Базум приймав канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), який високо оцінив значення Нігеру для Німеччини.

“За цілою низкою тем Нігер був дуже зручним партнером”, – каже політолог Овігве Егуегу з консалтингової фірми Development Reimagined. “На жаль, як з’ясувалося, кілька розчарованих і жадібних воєначальників скористалися слабкістю нігерійської держави і захопили владу”. Переворот 26 липня призвів до зміни курсу. Нові правителі не хочуть мати справ із Францією, а посередників Економічного співтовариства країн Західної Африки (ЕКОВАС) навіть не пустили до самопроголошеного лідера країни Абдурахмана Тчіані. Спостерігачі побоюються ескалації ситуації в регіоні, бо ЕКОВАС очевидно не готовий пустити справу на самоплив. Кілька країн уже евакуювали своїх громадян із Нігеру як запобіжний захід.

Ненависна колоніальна держава Франція

Як і очікувалося, першою реакцією Заходу, а також країн ЕКОВАС, до якого належить і Нігер, стало засудження перевороту. Крім того, Німеччина, Франція та Європейський Союз призупинили виплати в рамках програм допомоги розвитку. Зі свого боку, у столиці Нігеру Ніамеї демонстранти виступили на підтримку путчистів і влаштували бурхливий мітинг протесту перед посольством Франції, колишньої колоніальної держави, яка, як і раніше, тримає в Нігері кілька тисяч солдатів і зацікавлена в продовженні поставок нігерійського урану для французьких АЕС.

“Антифранцузькі забобони, зрозуміло, серйозно підривають імідж усього Заходу в регіоні Сахеля”, – вказує Матіас Базедау (Matthias Basedau), директор Інституту африканських досліджень GIGA в Гамбурзі. Такі почасти зрозумілі антифранцузькі настрої додатково підживлюються ззовні, наприклад, Росією, яка вже розширила свій вплив у сусідніх країнах Малі та Буркіна-Фасо. У ФРН тут роль інша. “Німеччина не має сфер впливу та інтересів в Африці, тому завжди користувалася авторитетом”, – підкреслює Базедау. Німецька формула, пояснює він, – інтенсивна допомога в розвитку та гроші за мінімальних політичних вимог.

У Заходу проблеми з іміджем

Антифранцузькі настрої і розчарування у зв’язку з безрезультатністю міжнародних військових місій зіграли на руку путчистам. Це хоч і не вичерпне пояснення перевороту в Нігері, але, як підкреслює Базедау, достатня причина для переоцінки власної політики: “Необхідно уникати будь-яких дій, які створюють враження, що йдеться про геополітичні інтереси або неоколоніалістське втручання”.

Овігве Егуегу дотримується схожої думки: “Європейським країнам, зацікавленим у добрих відносинах із країнами Сахеля, не обов’язково йти на конфлікт із Францією, але вони мають краще пояснювати людям відмінності в політичних підходах”. Так Німеччині та іншим країнам можна уникнути остаточної втрати впливу в регіоні. “У Бамако, Ніамеї чи Уагадугу спалюють не прапори ЄС, а прапори Франції, – наголошує Егуегу. – Антифранцузькі настрої не слід розуміти як антиєвропейські”.

Що чекає на Німеччину в Сахелі?

Солдати бундесверу ще перебувають на базі в Тіллії в Нігері. Із сусіднього Малі їхнє виведення неминуче. А планувалося воно через базу в Тіллії. У разі загострення ситуації доведеться шукати альтернативу, причому не тільки для евакуації контингенту з Малі, а й дій Німеччини в регіоні загалом. Осередок терористичних нападів, як і раніше, розташований у трикутнику між Нігером, Малі та Буркіна-Фасо. Найближчі країни Сахеля – це Мавританія на заході і Чад на сході. Обидві не є членами ЕКОВАС і сумнівні з точки зору забезпечення демократії. Під питанням також контроль над маршрутом міграції через Нігер.

Матіас Базедау попереджає, що поетапний рух, так би мовити, від одного перевороту до наступного коштує великих грошей і в довгостроковій перспективі до успіху не приведе. Егуегу також констатує: “Найкраще, що можуть зробити західні країни, це запитати себе: чому нас викинули? Можливо, ми могли б утриматися на місці в ім’я досягнення наших цілей, якщо адаптуємо наші стратегії до місцевих політичних реалій?”

Російська зброя – не вирішення проблем Сахеля

З точки зору Егуегу, шанс досягти домовленості є, оскільки сторони взаємозалежні. І той факт, що попри західні зусилля ситуація у сфері безпеки погіршилася, суті справи не змінює. “Питання в тому, чому вона погіршилася? І чи стане вона кращою без Заходу?” У політолога є великі сумніви щодо цього. Звичайно, каже він, цілком можливо, що партнерство з Росією полегшить отримання зброї і підвищить військові можливості. Але, констатує Егуегу, “конфлікт у Сахелі не піддається суто військовому розв’язанню, є економічні та структурні проблеми, розв’язання яких Росія не зможе профінансувати”.

Найближчими днями стане зрозуміло, до чого йде справа. Є червоні риски, які не готові переступити ні та, ні інша сторона. Якщо, наприклад, Нігер візьме приклад з його сусідів і зробить ставку на Росію, ситуація ускладниться, вважає Баседау. Якщо ж уряд путчистів швидко домовиться про перехідний період, після закінчення якого буде проведено демократичні вибори, то такий варіант, на його думку, Захід, найімовірніше, влаштує.