У своїй колонці для The Washington Рost військовий історик Макс Бут пояснює, чому не можна допустити, щоб на найближчих виборах переміг Дональд Трамп

Якщо ви хочете зрозуміти різницю між демократами і республіканцями у ставленні до національної безпеки, то тут все зводиться до одного слова: Гельсінкі.

П’ять років тому, 16 липня 2018 року, у столиці Фінляндії відбулася зустріч президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним. Там Трамп повівся так, що сенатор Джон Маккейн назвав його поведінку «одним із найганебніших перфомансів американського президента на моїй пам’яті». Стоячи поруч із Путіним на пресконференції, Трамп відмовився засудити втручання Росії в президентські вибори 2016 року або навіть визнати, що воно мало місце. Це сталося трохи більше ніж за рік після того, як Трамп відвідав саміт НАТО в Брюсселі, на якому він відмовився підтвердити гарантії колективної безпеки, передбачені Статтею 5 альянсу. (Пізніше він неохоче підтримав Статтю 5, але продовжував нещадно критикувати альянс)

У четвер президент Байден відвідав Гельсінкі з зовсім іншою метою. Він приїхав не плазувати перед Путіним, а протистояти йому – і не для того, щоб підірвати НАТО, а для того, щоб зміцнити його. Цей візит мав на меті відсвяткувати нещодавній вступ Фінляндії до альянсу, і він відбувся невдовзі після участі Байдена у саміті НАТО у Вільнюсі, Литва, де альянс продемонстрував більшу єдність, ніж будь-коли в новітній історії. Україна не отримала часових рамок для вступу до альянсу, але Швеція прорвала турецьку перепону на шляху до членства, а союзники продемонстрували рішучість у наданні допомоги Україні та наближенні її до альянсу.

“Я роблю це вже давно. Я не думаю, що НАТО коли-небудь була сильнішою”, – сказав Байден під час зустрічі з президентом Фінляндії Саулі Нііністьо. Він має рацію, і він заслуговує на світову славу за це досягнення. Байден продемонстрував більше майстерності в управлінні міжнародною коаліцією, ніж будь-який президент США з часів Джорджа Буша-молодшого під час війни в Перській затоці 1991 року.

Байден часто зволікав з наданням допомоги Україні, побоюючись спровокувати Третю світову війну, але зрештою він знову і знову робив правильні речі, постачаючи все – від ракет “Стінгер” і “Джавелін” до гаубиць M777 і реактивних систем залпового вогню HIMARS, батарей ППО “Патріот” і бойових машин “Бредлі” до касетних боєприпасів. (Танки “Абрамс” вже в дорозі, але ще не прибули.) Можна сподіватися, що армійські тактичні ракетні комплекси, безпілотники “Сірий орел” і літаки F-16 не будуть відставати.

Можна з упевненістю сказати, що нічого з цього не сталося б, якби Трамп все ще перебував у Білому домі. Лише цього тижня Трамп виступив проти рішення Байдена надати Україні касетні боєприпаси – тип боєприпасів, які росіяни використовували у великій кількості. Трамп стверджує, що Байден “тягне нас далі до Третьої світової війни, відправляючи касетні боєприпаси в Україну”, і хвалиться, що він міг би закінчити війну за один день. На що колишній віце-президент Майк Пенс відповів: “Єдиний спосіб вирішити цю війну за один день – це дати Володимиру Путіну те, що він хоче”.

Критика Пенса на адресу Трампа є нагадуванням про те, що більшість республіканців не стали слабкодухими щодо Росії. Закон про допомогу Україні був прийнятий з переважною двопартійною підтримкою в обох палатах Конгресу. Але в Республіканській партії є велика і зростаюча фракція, яка вороже ставиться до глобального лідерства США і до допомоги Україні. Нещодавнє опитування Pew Research Center показало, що 44% республіканців і незалежних республіканців вважають, що Сполучені Штати надсилають Україні занадто багато допомоги, тоді як серед демократів і незалежних демократів такої думки дотримуються лише 14%.

Республіканці MAGA вважають за краще вести культурні війни у себе вдома, ніж підтримувати війну територіальної оборони України проти російської агресії. Члени Кокусу свободи Палати представників пропонують поправки до законопроекту про асигнування на оборону, який проходить через Конгрес, вимагаючи, щоб США скоротили або припинили допомогу Україні і навіть вийшли з НАТО. Тим часом Корпус морської піхоти вперше за 164 роки залишився без затвердженого командувача, оскільки сенатор Томмі Тубервіль (республіканець, штат Аляска) заблокував сотні кандидатур на посади старших офіцерів на знак протесту проти політики Пентагону, яка дозволяє військовослужбовцям та їхнім сім’ям виїжджати до штатів, де аборти є легальними, щоб зробити цю процедуру.

Безумовно, більшість Республіканської партії хоче збільшити витрати на оборону і продовжувати допомагати Україні. Але Трамп виступає від імені неоізоляціоністського крила партії, що відроджується, і він є беззаперечним лідером у боротьбі за президентську номінацію у 2024 році. Навіть більшість республіканців, які не згодні з колишнім президентом, відмовляються викликати його, побоюючись негативної реакції з боку республіканської бази. Головний суперник Трампа, губернатор Флориди Рон ДеСантіс, колись був традиційним консерватором у стилі Рейгана в питаннях оборони та зовнішньої політики, але він схиляється до ізоляціонізму в стилі Трампа.

Реальна можливість того, що Трамп може повернути собі президентське крісло у 2024 році, наповнює страхом союзників США – і дає надію ворогам США. Джон Болтон, який був радником Трампа з національної безпеки, заявив, що Трамп був близький до виходу з НАТО у 2018 році і зробить це, якщо буде обраний на наступний термін. Також можна посперечатися, що Трамп спробує зупинити потік американської зброї в Україну. Дійсно, сама перспектива того, що Трамп може повернутися на посаду, заохочує Путіна до продовження конфлікту.

Дмитро Медведєв, колишній президент Росії і заступник голови Ради безпеки Путіна, заявив у травні, що Трамп “хороший хлопець, але боягузливий” і що “історично завжди було легше працювати з республіканцями”. Медведєв визнав, що, з точки зору Кремля, “головне”, щоб Байден (“хлопець з деменцією”) не переобрався на другий термін.

Отже, якщо ви вірите в те, що Америка, а не Росія, “знову стане великою”, Байдену вкрай важливо перемогти у 2024 році і продовжити політику, яка так сильно зміцнила НАТО і Україну. Поки крило MAGA залишається таким же сильним, як і зараз, республіканцям не можна довіряти в питаннях національної безпеки.